Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФОЗ_заочка / Лекція 2.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
42.01 Кб
Скачать

Лекція 2 фізичні основи мультиплексування та демультиплексування

2.1. Вступ

Підвищення пропускної здатності існуючих та створюваних заново оптичних ліній та мереж зв’язку (обміну даними) пов’язано з використанням спектрального ущільнювання. Необхідними пристроями в техніці спектрального ущільнювання є оптичні мультиплексори та демультиплексори – для об’єднання декількох несучих у одному оптоволоконному тракті та для виконання оберненої функції.

Мультиплексування грунтується на явищі інтерференції. Для мультиплексування використовують явище дифракції .

Вперше інтерференцію продемонстрував у 1801 році Т.Юнг. Перед джерелом світла поміщено щілину, а на деякій відстані від неї – ще дві щілини, що розташовані симетрично. На екрані, що встановлений ще далі, спостерігаються світлі та темні смуги, що чергуються. Їх поява пояснюється наступним чином. Щілини S1 та S2, на які світло падає з щілини S, відіграють роль двох вторинних джерел, що випромінюють світло у всіх напрямах. Світлою чи темною буде певна точка на екрані – залежить від того, у якій фазі прийдуть в цю точку світлові хвилі від щілин S1 та S2. У точці Р0 довжини шляхів від обох щілин однакові. Тому хвилі від S1 та S2 приходять у одній фазі, їх амплітуди додаються, тому інтенсивність світла тут буде максимальною. Якщо ж від цієї точки відійти на таку відстань, щоб різниця ходу променів від S1 та S2 дорівнюватиме половині довжини хвилі, то максимум однієї хвилі накладається на мінімум іншої, тому результатом буде зменшення інтенсивності (точка Р1). Якщо перейти далі до точки Р2, де різниця ходу становитиме цілу довжину хвилі, то у цій точці знову буде спостерігатися максимальна інтенсивність, і так далі. Накладання хвиль, що призводить до чергування максимумів та мінімумів інтенсивності, і називається інтерференцією. У випадку додавання амплітуд інтерференція називається підсилюючою (конструктивною), а випадку віднімання – послаблюючою (деструктивною).

Близьким до інтерференції є явище дифракції. Більш докладно ці явища були розглянуті в курсі фізики.

2.2. Інтерференційні фільтри

Інтерференційні фільтри виготовляються для спектрального діапазону від 250 до 5000 нм з довільною півшириною смуга пропускання від 0,003λ до 0,25 λ.

З боку короткохвильової частини спектру інтерференційні фільтри блокуються аж до рентгенівського діапазону, а з боку довгохвильової сторони межа блокування визначається областю чутливості фотоприймача. Фонове пропускання фільтрів зазвичай складає не більш 0,1 %, однак при необхідності його можна зменшити до 0,01 – 0,001%. Слід зазначити, що чим менша ділянка блокування, тим більше значення Тmax може бути досягнуте. Як правило, ультрафіолетові фільтри блокують до 700 – 1100 нм при Тmax = 30 – 50%, а фільтри, розраховані на діапазон 1500 – 5000 нм, можуть бути блокованими до дальньої інфрачервоної ділянки при Тmax = 55 – 65%.

Важливе значення для фільтру має форма смуги пропускання, яка визначається конструкцією шарів покриття. Характеристикою форми смуги фільтра є відношення , яке може набувати значень від 3 до 1,25, при цьому форма смуги наближається до прямокутної (мал. 2.1).

Для захисту від впливу атмосферної вологості усі фільтри герметизуються (випробування надійності проводяться при вологості 98% та температурі 40ºС протягом 120 годин). В робочих умовах (вологість не більша 70%, атмосферний тиск 600 – 700 Торр, температура 5 – 35 ºС) гарантується збереження паспортних даних на протязі 3 років.

Виготовлені серійно фільтри мають діаметр 10,5, 20,7, 31, 41 і 50,8 мм при чистових апертурах 7, 16, 26, 35 та 46 мм відповідно.

Рис. 2.1. Спектральна характеристика вузькосмугового фільтра

Рис. 2.2. Форма смуги пропускання фільтра в залежності від параметра : 3 (1), 1.7 (2), 1,25 (3).

Принцип дії інтерференційних фільтрів Фабрі - Перо полягає у тому, що кожен падаючий промінь, багаторазово відбиваючись, ділиться на велику кількість променів, різниця ходу між якими зростає у арифметичній прогресії. Якщо різниця ходу між двома наступними променями кратна довжині хвилі, то фільтр має максимум пропускання, якщо не кратна, то пропускання зменшується, і це відбувається більш помітно при більшій кількості інтерферуючих променів.

Соседние файлы в папке ФОЗ_заочка