Характеристика рідкісних видів судинних рослин Житомирської області

Перед описанням рідкісних видів необхідно подати пояснення приведених нами скорочень, загальновживаних у ботанічній літературі при вказанні місцезнаходжень видів:

1. По кожному місцезнаходженні виду в дужках вказаний автор, що зробив дану знахідку.

2. Після прізвища ботаніка стоїть знак оклику, наприклад (Рогович!), це значить, що наявний гербарний екземпляр, зібраний А. Роговичем; якщо поряд із знаком оклику стоїть рік, це вказує точне датування гербарного збору.

3. Після прізвищем ботаніка стоять два знаки оклику, наприклад, (Шмальгаузен !!), це значить, що І. Шмальгаузен особисто бачив цей вид у вказаному місці; якщо після знаків оклику стоїть дата, це вказує точне датування знахідки.

4. Після прізвища ботаніка через кому стоїть рік, наприклад, (Паноський, 1915), це значить, що відомості про дане місцезнаходження опубліковані автором у вказаному році.

5. Прізвище ботаніка стоїть в дужках без додаткових знаків, наприклад, (Собкевич), це значить, що існують свідчення цього ботаніка про знахідку виду без більш конкретних відомостей.

Категорія — 0, певно, зниклі види:

1. Арніка гірська (Arnica montana)

Ступінь рідкісності: в кінці 19 — на початку 20 століття була дуже рідкісним видом на Українському Поліссі, в теперішній час у Житомирській області, скоріше за все, зникла.

НЕМА СТ. 62-183

залежить вирішення питання про погодження. Крім того, школи часто беруть на себе охорону проектованих заповідних територій та об'єктів.

Корисними для подолання перешкод на шляху погодження можуть стати знання пільг, якими користуються землекористувачі, на території яких знаходяться об'єкти природно-заповідного фонду. Ці пільги визначені ст. 49 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Зокрема:

— Підприємствам, установам, організаціям та громадянам, на землях яких оголошено території та об'єкти природно-заповідного фонду, за їх клопотанням за рахунок державного бюджету, республіканського бюджету Республіки Крим та місцевих бюджетів компенсуються пов'язані з цим втрати сільськогосподарського, лісогосподарського та іншого виробництва.

— Підприємства, установи та організації звільняються від плати за землі включені до складу заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, заповідних урочищ та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Контроль за дотриманням режиму заповідних території

Згідно ст. 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" контроль за дотриманням режиму заказників, пам'яток природи та за повідних урочищ покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони знаходяться. Ці обов'язки оформляються документально у вигляді Охоронного зобов'язання (див. Додаток 1). Місцеві ради та місцеві державні адміністрації зобов'язані сприяти охороні та збереженню заповіданих об'єктів. Контроль за дотриманням заповідного режиму здійснюють місцеві органи Міністерства екології та природних ресурсів на місцях — районні екологічні інспекції та відділи заповідних територій в обласних управліннях екології та природних ресурсів.

Тому для забезпечення реальної охорони новоствореного заказника чи пам'ятки природи необхідно проінформувати місцеві ради про рішення обласної ради щодо створення об'єкту природно-заповідного фонду. Після оформлення охоронного зобов'язання за рахунок природоохоронних фондів сільської чи районної ради землекористувачі оформлюють та встановлюють на місці інформаційні аншлаги.

Про випадки порушення режиму заказника, пам'ятки природи, заповідного урочища необхідно інформувати районну екологічну інспекцію.

Служби охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду згідно ст. 61 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" мають широкі права:

— вимагати від громадян і службових осіб пояснення у зв'язку з порушенням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

— перевіряти у громадян і службових осіб посвідчення на право перебування використання природних ресурсів та здійснення іншої діяльності в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

— складати протоколи про порушення вимог законодавства, надсилати їх відповідним органам для притягнення винних осіб до відповідальності;

— вилучати у порушників предмети та знаряддя незаконного використання природних ресурсів, транспортні засоби, відповідні документи;

— проводити особистий огляд осіб, речей, транспортних засобів та перевірку знарядь і продукції, одержаної в результаті природокористування;

— безперешкодно відвідувати підприємства, установи, організації, судна та інші транспортні засоби в межах відповідних територій, об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон для перевірки додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

— вносити пропозиції до відповідних державних органів про припинення, зупинення чи обмеження будь-якої діяльності, що порушує вимоги законодавства про природно-заповідний фонд, давати обов'язкові для виконання приписи з метою усунення порушень, виявлених у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.