Бесіда про Новий рік

Тема: На порозі Новий рік.

Мета: ознайомити учнів із традиціями святкування Нового року у різних країнах світу; виховувати повагу до традицій, розвивати зацікавленість до традицій інших народів.

На порозі – Новий рік. Ми чекаємо на це свято особливо, тому що знаємо: незважаючи ні на які обставини, воно прийде і, можливо, принесе приємні зміни. Вороги стануть друзями, хворі забудуть про свої болячки, розлучені помиряться, той, хто прагне кохати, - зустріне, нарешті, свою єдину. Як добре, що люди всієї планети мають таке чарівне свято!

Красуня ялинка, Дід Мороз і Снігуронька – головні герої Нового року. Коли вперше з’явилася в наших оселях ялинка, нині точно встановити важко. Знали її вже стародавні греки. За ялинку у них слугували верхівка, або галузки лаврового чи оливкового дерева, прикрашені білими, червоними стрічками. Прикрашали також яблуками, інжиром, печивом у формі лір і дзбанків, маленьким посудом з медом і вином. Вірили, що прикрашена ялинка приносить багатство, щастя, радість і мир.

З Греції культ святкового дерева, яке дістало назву еїросіяна, перенісся до Рима. У Грузії прикрашене дерево називають «чічілага». Це дерев’яна палиця, вбрана зеленню і прикрасами подібними до давньогрецьких. Перша згадка про ялинку зустрічається у документі 1605 року, де літописець з міста Страсбурга розповідає, що ельзасці на Різдво заносили до хати ялинку прикрашену квітами з кольорового паперу, яблуками, цукром, тоненькими золотистими папірцями. Звичай прикрашати ялинку прийшов до нас з Європи.

Тепер загляньмо у біографію основного героя зими і новорічних свят Діда Мороза. Це, виявляється, ще дуже молодий дідусь, наймолодший від усіх казкових персонажів, бо народився він лише у XIX сторіччі. Деякою мірою прообразом Діда Мороза є популярний у багатьох народів світу Санта Клаус. У Німеччині всі, незважаючи на вік, як тільки годинник почне відраховувати дванадцять ударів, стають на стільці і столи, щоб з останнім ударом стрибнути у Новий рік.

У Польщі дівчата не поспішають сідати за стіл, а спочатку гадають. Для цього під святкову скатертину кладуть пучок сіна і по черзі висмикують з нього стеблинки. У кого виявиться найдовша – та перша вийде у Новому році заміж. Сільські жінки півдня Франції ідуть на Новий рік до найближчого джерела. Котра першою набере води, залишає біля нього пиріжок чи тістечко зі святкового столу. Наступна господиня візьме подарунок і залишить свій. Так до вечора і обмінюються гостинцями. В усіх болгарських будинках з останнім ударом годинника на хвилину вимикають світло і всі цілуються. В Італії в новорічну ніч ходити по вулицях небезпечно: всі жителі викидають з вікон старі речі.

Цікава традиція у Японців. Опівночі в усіх храмах дзвони відбивають 108 ударів. Чому саме 108? Бо вважається, що людина має 6 пороків: скупість, злість, дурість, легковажність, нерішучість і ненажерливість. І кожен з них ще має 18 різних відтінків. З кожним ударом дзвонів душа людини очищається від цих вад, а після останнього японці йдуть спати, щоб на світанку вийти на вулицю і зустріти Новий рік з першими променями сонця.