Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

oblyk_v_bankakh

.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
139.26 Кб
Скачать

національна академія статистики, обліку та аудиту

Кафедра бухгалтерського обліку

Контрольна робота

з курсу “Облік і аудит в банках

Варіант № 37

студентки 4 курсу,

ФТ 1232 групи,

Чайки Ю.А.

Перевірив: Петраковська О.В.

Київ 2014

План

1. Економічний зміст, класифікація депозитних операцій………………...

2. Облік операцій з підкріплення банків готівкою національної валюти територіальними управліннями Національного банку…………………….

Задачі……………………………………………………………………………

Список використаних джерел

1. Економічний зміст, класифікація депозитних операцій.

Чинним банківським законодавством України вкладом (депозитом) —визнаються грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Банки залучають вільні грошові кошти шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких використовуються різні види банківських рахунків. Депозити бувають до запитання і строкові. Депозити до запитання розміщуються у банку на поточному рахунку клієнта. Вони використовуються власниками для здійснення поточних розрахунків з їх господарськими партнерами. За вимогою клієнта кошти з його поточного рахунка у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, оплати чеків або векселів.

Принципи організації депозитних операцій:

-         депозитні операції здійснюються таким чином, щоб сприяти отриманню банківського прибутку або створювати умови для отримання прибутку в майбутньому;

-         у процесі організації забезпечується різноманітність суб'єктів депозитних операцій та поєднання різних форм депозитів;

-         у процесі здійснення банківських операцій забезпечується взаємозв'язок і взаємоузгодження   між   депозитними   і   кредитними   операціями   за термінами і сумами;

-         особлива увага в процесі організації депозитних операцій приділяється строковим депозитам, які сприяють підтримці ліквідності балансу банку;

-         у   процесі   організації   депозитних   операцій   з   метою   забезпечення ліквідності   діяльності   банку  щодо  залучених  коштів  юридичних  та фізичних   осіб   формуються   обов'язкові   резерви   згідно   з   чиним законодавством   (банки  прагнуть,   щоб  резерви  вільних  коштів   були мінімальними);

-         прагнення розширення спектра банківських послуг, підвищення якості й культури обслуговування клієнтів, що має сприяти залученню депозитів

За категоріями вкладників депозити поділяються на:

- депозити банків;

- депозити небанківських фінансових установ;

- депозити суб’єктів господарювання;

- депозити фізичних осіб.

За видами валютних цінностей, внесених на депозит, депозити поділяються на де­позити в національній валюті; депозити в іноземній валюті; депозити в банківських металах.

За формою грошового обігу депозити поділяються на ті, що внесені готівкою та безго­тівкові депозити. Згідно з вимогами вітчизняного чинного законодавства, кошти готів­кою на строкові депозити можуть вноситися лише фізичними особами, а юридичні особи вносять кошти на депозит лише шляхом безготівкового перерахування з поточ­ного рахунку.

За способом юридичного оформлення зобов’язань депозити можна класифікувати на такі види:

- депозити, що оформляються договором банківського рахунку;

- депозити, що оформляються договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;

- депозити, що оформляються договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;

- депозити, що оформляються договором банківського рахунку або вкладу (депозиту) з видачею платіжної картки.

Класифікація депозитів за видами виплачуваних відсотків передбачає їх поділ на де­позити з фіксованою ставкою та депозити з плаваючою ставкою.

В залежності від умов виплати відсотків, депозити поділяються на депозити, за якими відсотки виплачуються: авансом, періодично та в кінці терміну.

За критерієм платності банківські депозити можна класифікувати на дешеві, до яких відносяться депозити на вимогу та дорогі — строкові депозити.

За умовами вкладання та вилучення коштів банківські вклади можна поділити на депозити:

- без можливості поповнення та часткового зняття коштів;

- з можливістю поповнення;

- з можливістю поповнення та часткового зняття коштів.

В залежності від цільового призначення, депозити можна класифікувати на гарантійні та дохідні депозити.

Гарантійний депозит — це грошові кошти, що вносяться клієнтами на визначений період під відсоток, відповідно до заключеного договору, які водночас є заставою виконання зобов’язань по кредиту або гарантії, наданим банком клієнту.

У банківській практиці депозити класифікують:

1.  За категоріями депонентів:

-         депозити суб'єктів господарської діяльності;

-         депозити фізичних осіб;

-         депозити банків.

2. За способом оформлення:

-         іменні депозити;

-         депозити на пред'явника.

3. За строками використання:

-         депозити до запитання;

-         депозити на визначений термін (строкові);

-         ощадні вклади.

Депозити за своїм економічним значенням можуть бути як пасивними, так і активними.

Активні депозити - розміщення банківських коштів на вклади в інші банки. Депозитні операції можуть бути активними лише на міжбанківському кредитному ринку.

Пасивні депозити - це кошти, залучені банком.

У зв'язку з тим, що склад юридичних осіб неоднорідний, вклади також можна класифікувати залежно від форми організації, суб'єкта економічних відносин, форми власності, характеру інвестицій та інших ознак.

Вклади до запитання призначені для здійснення поточних розрахунків, розміщуються у комерційних банках на поточних та контокорентних рахунках і можуть бути у будь-який час частково або повністю поповнені або використані.

При відкритті поточних рахунків за вкладами до запитання юридичні особи укладають із банком спеціальну угоду, а фізичним особам відкривається та ведеться ощадна книжка.

У більшості банків вклади до запитання становлять найбільшу частку в структурі залучених коштів. Це найбільш дешеве джерело банківських ресурсів. Власник рахунку може в будь-який момент вилучити кошти, тому банк повинен мати завжди високоліквідні активи за рахунок зменшення частки менш ліквідних, але таких, що дають високі доходи. Тому на залишок коштів на рахунках до запитання виплачуються низькі відсотки.

Вклади до запитання є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позикових та інвестиційних операцій. В умовах відсутності (як правило) плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів і стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це, зокрема, кредитування з поточного рахунка, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків,застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо. До вкладів до запитання належать також кредитові залишки за контокорентним рахунком або поточним рахунком з овердрафтом. Для покриття операційних витрат, пов'язаних з веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися завдяки депозитному відсотку. Деякі банки не стягують комісії за ведення поточних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку, не нижчого від встановленого рівня.

Незважаючи на високу мобільність коштів на рахунках до запитання, є можливість визначити їх мінімальний нерухомий залишок і використати його як стабільний позичковий ресурс.

Банки зацікавлені у вкладах до запитання з двох причин:

-         клієнти мають залишки грошей на рахунку і виникає можливість для банку використовувати ці залишки для короткострокового кредитування і отримання доходу;

-         банк має можливість надати клієнту повний спектр банківських операцій та послуг.

Строкові вклади - це грошові кошти, розміщені у банку на суворо обумовлений термін не менше від одного місяця і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку.

Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказування грошей на розрахунковий (поточний) рахунок або готівкою з каси банку. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. За ними сплачується високий депозитний відсоток, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов. Строкові вклади є джерелом одержання прибутків їх власниками, вони оформляються угодою між вкладником і банком. Строкові вклади не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму внеску - зменшити або збільшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. При достроковому вилученні коштів з такого депозиту власник, як правило, позбавляється передбачених угодою відсотків. У цьому випадку відсотки знижуються до рівня, передбаченого за вкладами до запитання. До строкових вкладів належать:

-         депозитні рахунки юридичних осіб;

-         рахунки з обліку ощадних (депозитних) сертифікатів;

-         строкові і цільові рахунки фізичних осіб;

-         рахунки зі збереження бюджетних коштів або коштів з фінансування капітальних вкладень на відповідний термін, у визначений період.

За термінами строкові вклади поділяються на:

-         депозити терміном до 1 місяця;

-         депозити терміном від 1 до 3 місяців;

-         депозити терміном від 3 до 6 місяців;

-         депозити терміном від 6 до 12 місяців;

-         депозити терміном більше 1 року;

-         депозитні сертифікати.

Якщо вкладник продовжує зберігати гроші на депозитному рахунку після обумовленого терміну, він може розпоряджатися ним як поточним рахунком.

Перевагою строкових депозитних рахунків для клієнтів є отримання високого процента, а для банку - можливість використання прогнозованих ресурсів для кредитування.

Недоліком строкових депозитів для клієнтів є низька ліквідність їх і неможливість використання для розрахункових і поточних платежів, а також для отримання готівки.

Вклади коштів юридичних і фізичних осіб на депозитний рахунок банком оформляються шляхом:

-         відкриття   строкового   депозитного   рахунку   з   укладанням   договору банківського вкладу (видачею ощадної книжки);

-         видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

Власник коштів замість відкриття депозитного рахунку може придбати ощадний (депозитний) сертифікат банківської установи на умовах, передбачених правилами їх випуску та іншими правилами.

Ощадні вклади призначені для нагромадження або розміщення грошових заощаджень Як і строкові, вони можуть поділятись за термінами, проте їх основна відмінність полягає у можливості поновлення у будь-який момент. Основними користувачами ощадних вкладів є фізичні особи. Вилучення ощадного вкладу, як правило, повинно здійснюватись за попереднім повідомленням.

Ощадні вклади населення вигідні банку тим, що вони, як правило, мають довгостроковий характер і, відповідно, можуть бути джерелом довгострокових вкладень.

Недоліки ощадних вкладів з погляду банку:

-         великі витрати банківської установи у зв'язку з виплатою підвищених відсотків і зниження таким чином маржі;

-         залежність цих вкладів від різних чинників: політичних, економічних, що підвищує загрозу швидкого відпливу коштів з цих рахунків зниження ліквідності банку;

-         нездатність банку відновити ці ресурси на постійній основі.

Банки сплачують за користування грошовими коштами їх власникам відповідну плату у вигляді процентів, які встановлюються диференційовано залежно від виду вкладу, терміну зберігання, суми. Найнижчі проценти за вкладами до запитання. Строкові та ощадні вклади характеризуються підвищеними процентами. За порядком сплати та нарахування процентів розрізняють вклади:

-         з постійною або змінною процентною ставкою;

-         з простими або складними процентами;

- з періодичним нарахуванням та виплатою процентів або після закінчення терміну вкладу.

Проведення вітчизняними банками депозитних операцій регламентується такими законодавчими та нормативно-правовими актами:

1. Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-ЙІ;

2. Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 р. № 2740-ЙІ;

3. Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492;

4. Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) опе­рацій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління НБУ від 3.12.2003 р. № 516;

5. Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затвердженим рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.02.2002 р. № 2.

2. Облік операцій з підкріплення банків готівкою національної валюти територіальними управліннями Національного банку.

Підкріплення операційної каси банківської установи проводиться із оборотної каси територіального управління Національного банку України за грошовим чеком з одночасним списанням з кореспондентського рахунку.

Підкріплення територіальними управліннями банків готівкою національної валюти, здавання до них готівки, у тому числі непридатної до обігу, здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування.

Для підкріплення готівкою та здавання готівки банк завчасно надсилає засобами електронної пошти до територіальних управлінь Національного банку України заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів. Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків із урахуванням фактичної наявності банкнот і монет у сховищах, визначає остаточні обсяги підкріплень готівки.

Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки.

Банки отримують готівку з доставкою через своїх уповноважених осіб безпосередньо з видаткової каси територіального управління за довіреністю.

Облік цих операцій здійснюється з використанням рахунків:

1811 Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою

1911 Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою

Порядок здавання та отримання банками підкріплень готівкою національної валюти через територіальні управління:

1. Підкріплення територіальними управліннями банків (філій) готівкою національної валюти, здавання до них готівки, у тому числі непридатних до обігу банкнот (монет), здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування, якими має визначатися порядок здавання готівки, у тому числі доставленої власними силами банку з урахуванням технічних можливостей територіального управління.

2. У разі потреби касового обслуговування територіальним управлінням відділення банку, яке не має самостійного балансу, між територіальним управлінням, яке здійснюватиме касове обслуговування такого відділення, і банком (філією), на балансі якого воно обліковується, укладається договір про його касове обслуговування.

Касове обслуговування відділення, яке розташоване за межами області (регіону), де розміщений банк (філія), на балансі якого воно обліковується, може здійснювати територіальне управління за

місцезнаходженням цього відділення.

3. Банк (філія), на балансі якого обліковується відділення, подає територіальному управлінню два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, затверджені керівником і головним бухгалтером, за формою, установленою нормативно-правовими актами.

У картці зазначаються зразки підписів осіб (не менше двох) цього відділення, які відповідають за схоронність цінностей, а також відбиток печатки відділення. Один примірник картки передається до служби перевезення цінностей та організації інкасації територіального управління для користування під час доставки підкріплень готівкою та її вивезення, другий - відділу готівкового обігу і касових операцій. У разі зміни посадових осіб, які відповідають за схоронність цінностей, або печатки відділення банк (філія), на балансі якого воно обліковується, у тижневий строк подає нові відповідно оформлені картки із зразками підписів та відбитка печатки.

4. Для підкріплення готівкою та здавання готівки (придатної та непридатної до обігу) банк (філія) завчасно надсилає засобами електронної пошти Національного банку або програмного комплексу "Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет" до територіальних управлінь відповідні заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів (для здавання - з орієнтовним розподілом сум за номіналами).

Форма, строк і час подання заявок обумовлюються територіальним управлінням за домовленістю з банками в договорах про касове обслуговування, у яких, зокрема, мають передбачатися можливість та порядок коригування банком заявок. ( Пункт 4 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 ( z1570-04 ) від 04.12.2004 )

5. Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків (філій) готівкою, здійснює аналіз структури банкнот і монет в обігу, насиченості обігу банкнотами та монетами всіх номіналів, розмінності банкнот і монет, що перебувають в обігу, і, враховуючи фактичну наявність банкнот і монет у сховищах територіального управління, визначає остаточні обсяги підкріплень готівкою.

6. Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних касс територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до територіальних управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки.

7. Банки отримують готівку з доставкою через уповноважених осіб банку безпосередньо з видаткової каси територіальних управлінь за довіреністю, типова форма якої передбачена Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 N 99 ( z0293-96 ), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за N 293/1318 (далі - довіреність), у разі доставки готівки службою перевезення цінностей та інкасації територіальних управлінь - за описами цінностей у національній валюті, що перевозяться (далі - опис цінностей). ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 211 ( z0704-05 ) від 14.06.2005 )

8. Перерахування коштів територіальному управлінню за готівку, яку отримує відділення, що не має окремого балансу, а також надання підтвердження про отримання готівки здійснює банк (філія), на балансі якого (якої) перебуває це відділення, у день отримання готівки.

9. У день отримання готівки від інкасаторів територіальних управлінь банк, що отримав готівку, зобов'язаний надіслати через систему електронних платежів (далі - СЕП) або програмний комплекс "Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет" територіальним управлінням електронний інформаційний документ про отримання готівки (додаток 1) до завершення операційного дня територіального управління з такими реквізитами:

- ( Абзац перший пункту 9 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 ( z1570-04 ) від 04.12.2004 ) код банку А - код банку, що отримав готівку;

- рахунок клієнта банку А - рахунок, відкритий у банку для обліку отриманої готівки;

- код банку Б - код банку, що відправив готівку;

- рахунок клієнта банку Б - рахунок, відкритий у банку для обліку відправленої готівки;

- "флаг" дебет - кредит - "3" (означає "кредит інформаційний");

- сума платежу - сума отриманої готівки;

- вид документа - "33" (означає "повідомлення про одержання готівки");

- найменування платника (клієнта А);

- найменування отримувача (клієнта Б);

- зміст операції - "Отримання готівки для підкріплення".

Решта реквізитів електронного документа заповнюється відповідно до загальних правил.

10. Національний банк розглядає факт недостачі банкнот (монет), виявлений банком в упаковці територіального управління, Центрального сховища або Банкнотно-монетного двору, яка доставлена службою інкасації територіального управління або інкасаторами банку, на підставі відповідно складеного та затвердженого керівником банку акта про розбіжності (додаток 2). Територіальні управління, Центральне сховище, Банкнотно-монетний двір у разі підтвердження цього факту відшкодовують суми недостач банкнот (монет), а також суми недостач монет в упаковці іноземного виробника.

До першого примірника акта про розбіжності, який надсилається до Національного банку, банк додає для банкнот бандеролі від усіх корінців та упаковку пачки, розрізані із збереженням їх первинних розмірів, для монет - обв'язку з пломбою, поліетиленову упаковку та ярлик (етикетку) від упаковки з монетами.

Національний банк не приймає від банків претензії щодо недостачі банкнот (монет), якщо вповноважена особа банку не перерахувала готівку, не відходячи від видаткової каси територіального управління, або у відведеному для цього приміщенні під наглядом призначеного працівника.

Банк перераховує суму надлишку, виявлену в упаковці територіального управління, Центрального сховища, Банкнотно-монетного двору, на підставі акта про розбіжності. ( Пункт 10 в редакції Постанови Нацбанку N 211 ( z0704-05 ) від 14.06.2005 )

11. Акти про розбіжності, складені територіальними управліннями, Центральним сховищем у зв'язку з виявленими під час перерахування готівки в упаковці банків недостачами (неплатіжні, підроблені) банкнот (монет), надсилаються банкам, у пачках (мішечках) яких виявлено недостачі, разом з пакувальним матеріалом

(накладка, бандероль з корінців та упаковка пачки, ярлик і пломба від мішечка) для відшкодування протягом трьох робочих днів з дня отримання акта.

Територіальне управління на підставі звіту про розбіжності, сформованого за допомогою автоматизованої системи оброблення банкнот (BPS-200 або BPS-1000, або BPS- 3000), складає акт про розбіжності, перший примірник якого надсилає до банку. До першого примірника акта про розбіжності, який складений на підставі звіту про розбіжності автоматизованої системи BPS-200 або BPS-1000, додаються накладка, бандероль з корінця та упаковка пачки. До першого примірника акта про розбіжності, який складений на підставі звіту про розбіжності автоматизованої системи BPS-3000, додається бандероль з корінця, у якому виявлено розбіжності. ( Абзац другий пункту 11 в редакції Постанови Нацбанку N 211 ( z0704-05 ) від 14.06.2005 )

Банк самостійно визначає джерела відшкодування сум недостач. ( Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 211 ( z0704-05 ) від 14.06.2005 )

Сума надлишку, установленого територіальним управлінням, Центральним сховищем під час перерахування готівки в упаковці банку, оформляється актом про розбіжності і зараховується на кореспондентський рахунок відповідного банку. Акт про розбіжності разом з пакувальним матеріалом надсилається банку.

12. Банк здійснює вивезення готівки, у тому числі непридатної до обігу, до територіального управління лише в упаковці свого банку (філії, відділення).

13. Банк здає готівку (у тому числі не придатну до обігу), яку доставляють його уповноважені особи, через прибуткову кассу територіального управління, а інкасатори банку - приміщення для приймання-передавання готівки. Банкноти, які доставляють до територіального управління уповноважені особи банку, інкасатори банку або Національного банку, банки здають повними пачками, а банкноти номіналами 50, 100 та 200 грн. і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) без поаркушного перерахування. Значно зношені та з дефектом виробника банкноти банк здає як повними, так і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) та через прибуткову касу неповними корінцями з поаркушним перерахуванням. ( Абзац перший пункту 13 в редакції Постанови Нацбанку N 211 ( z0704-05 ) від 14.06.2005 )

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]