1.Предмет і метод економічної науки

Економіка поділяється на аналітичну і практичну. До аналітичної економіки можна віднести економічну теорію, мікроекономіку, макроекономіку, до практичної - бухгалтерський облік, економіку виробництва, маркетинг, менеджмент та інші.Предметом дослідження сучасної економічної науки є вивчення того, як суспільство найповніше задовольняє свої потреби, використовуючи обмежені природні ресурси. Предмет досліджують через вивчення виробництва, обміну, розподілу і споживання. Дослідження предмету економічної науки відбуваються на двох основних рівнях економіки - мікро- та макрорівнях. Відповідно розрізняють мікроекономіку та макроекономіку.Відмінності між мікро- та макроекономіками:- мікроекономіка тяжіє до стабільності, рівноваги, макроекономіка - до динаміки, зростання; - мікроекономіка підпорядковується принципу ринкової доцільності, а макроекономіка - принципу соціального ефекту; - у мікроекономіці є тільки два суб'єкти - фірма та домогосподарство, а у макроекономіці до них приєднується держава Основні цілі економічної науки:  -·відкриття та формулювання економічних законів; - передача отриманих результатів для повсякденного використання членам суспільства.  Методи економічної науки тільки тоді стають наукою, коли вдається встановити конкретні закони. Для того, щоб зрозуміти, яким чином формуються економічні закони, необхідно розглянути етапи економічного дослідження. Перший етап економічного дослідження - збирання фактів. На цьому етапі економіст виявляє та фіксує факти, спостерігаючи за економічними суб'єктами.  На другому етапі - розробці теорій - економіст аналізує факти, формуючи економічні принципи. Виведення принципів із фактів є кінцевим результатом другого етапу дослідження. На третьому етапі відбувається застосування економічних принципів для вироблення економічної політики, тобто заходів або рішень, що можуть впливати на економічні вчинки суб'єктів економіки.  Індуктивний метод передбачає виведення принципів із фактів. Індукція йде від фактів до теорії, від часткового до загального. Фактами у даному випадку є статистичні дані, візуальні спостереження та ін. Дедуктивний метод дає змогу формувати на основі логіки чи інтуїції попередній, неперевірений принцип, який називають гіпотезою. Для перевірки правильності гіпотези економіст повинен систематично і багаторазово дослідити відповідні факти.

2.Методологія і методика економічних досліджень. Методологія — це система принципів наукового дослідження; вчення про науковий метод пізнання законів природи за допомогою сукупності методів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта її пізнання. Кожна наука спирається на сукупність методів дослідження, тобто має свою методологію. Для того, щоб одержати нові знання треба свідомо застосовувати науково обґрунтовані методи. Це важлива умова розвитку всіх наук.

Не так давно всезагальним методом наукового пізнання для всіх наук був метод матеріалістичної діалектики, сутність якого полягає в пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому загальному зв’язку. Джерелом розвитку є єдність і бо­ротьба протилежностей. Проте метод матеріальної діалектики не вичерпує змісту методології економічної науки. Виникає необхідність використання зага­льнонаукових методів дослідження.

Проте треба враховувати такі особливості методології економічної науки.

Цільова спрямованість методології. Означає підпорядкування всіх досліджень задоволенню потреб людини, забезпеченню соціальної справедливості.

Цільова спрямованість методології досягається за допомогою відповідних засобів її забезпечення через визначення провідного орієнтира, яким мають бути зростання виробництва при мінімальних витратах живої та уречевленої праці на одиницю продукції, досягнення високих кінцевих господарських результатів.

Свідоме використання економічних законів у сфері господарської діяльності. Розширене застосування економічних експериментів і наукового прогнозування.

Методологія передбачає творчий підхід до дослідження, усунення канонізації окремих поглядів, допущення плюралізму думок, боротьба проти догматизму.

Методологія має враховувати поєднання державного управління з саморозвитком підприємств, з наданням переваг економічним методам управління.

Методологія спирається на єдність політичного та господарського підходів до розв’язання економічних завдань.

Якою б різноманітною не була людська діяльність, вона повинна мати певну основу. Нею є економічне життя суспільства, тісно пов’язане з інтересами та потребами людей. Необхідність задовольнити ці потреби спонукає людей до праці, до виробництва різноманітних благ та послуг. Відповідно економіка охоплює всі види діяльності людей, сукупність форм та методів, які створюють умови виживання, функціонування і прогресу людства.