Лабораторна робота № 2

на тему “Апаратне забезпечення персонального комп’ютера”

Мета роботи – ознайомитися з конфігурацією персонального комп’ютера, його складовими частинами. Дослідити будову системного блоку, вивчити призначення його основних компонентів.

План

Теорія

1. Базова апаратна конфігурація персонального комп’ютера

2. Системний блок персонального комп’ютера

3. Внутрішні пристрої системного блоку

4. Монітор

5. Клавіатура

6. Миша

7. Порти

Хід роботи

Контрольні запитання

Теорія

1. Базова апаратна конфігурація

Персональний комп'ютер - універсальна технічна система. Його конфігурацію (склад устаткування) можна гнучко змінювати за необхідністю. Проте існує поняття базової (стандартної) конфігурації, що вважають типовою. У такому комплекті комп'ютер зазвичай поставляється.

Поняття базової конфігурації може змінюватися. В даний час до базової конфігурації відносяться такі пристрої: системний блок, монітор, клавіатура, миша.

Інформація про комп’ютер і периферійні пристрої часто записується в скороченому вигляді. Як правило, спочатку пишуть тип процесора (фірму-виробник), потім тактову частоту, розмір і тип оперативної пам’яті, розмір і тип вінчестера, відеокарти, наявність і тип CD-ROM, дисководи, звукову карту і інше. Наприклад:

Athlon 1000/256Mb/200Gb IBM/DVD ROM/32 Mb Video/Samtron 17”/FM 56/ATX

Це означає: процесор фірми Atlon з частотою 1ГГц, оперативна пам’ять 256MБ, вінчестер 200ГБ фірми IBM, дисковод DVD ROM, відеокарта 32 MБ, монітор Samtron з розміром по діагоналі 17 дюймів, факс-модем на 56 КБ, ATX – корпус, в якому передбачено вмикати або вимикати комп’ютер не лише за допомогою кнопки Power, але й програмно.

Деколи у скороченні додають назву операційної системи, яка встановлена, назву материнської плати, об’єм кеш-пам’яті, швидкість дисководу для CD і т.п.

2. Системний блок

Системний блок являє собою основний вузол, всередині якого встановлені найбільш важливі компоненти. Пристрої, що знаходяться всередині системного блока, називають внутрішніми, а пристрої, що підключаються до нього зовні, називають зовнішніми. Зовнішні додаткові пристрої, призначені для введення, виведення і тривалого збереження даних, також називають периферійними.

За зовнішнім виглядом системні блоки розрізняються формою корпуса. Корпуси персональних комп'ютерів випускають у горизонтальному (desktop) і вертикальному (tower) виконанні. Корпуси, що мають вертикальне виконання, розрізняють по габаритах: повнорозмірний (big tower), середньорозмірний (midi tower) і малорозмірний (mini tower). Серед корпусів, що мають горизонтальне виконання, виділяють плоскі й особливо плоскі (slim).

Крім форми, для корпусу важливий параметр, так званий форм-фактор. Від нього залежать вимоги до розміщуваних всередині пристроїв. В даний час в основному використовуються корпуси двох форм-факторів: AT і ATX.

Корпуси персональних комп'ютерів поставляються разом із блоком живлення. Потужність блоку живлення також є одним із параметрів корпусу. Для масових моделей достатньою є потужність блоку живлення 200-250 Вт.