18

Тема 7 Міжнародні економічні відносини у сфері послуг

7.1 Система міжнародних послуг

7.2 Особливості міжнародної торгівлі послугами

7.3 Туристичні послуги на світовому ринку

7.4 Роль транспорту в МЕВ.

Матеріали для самостійного вивчення

7.5 Міжнародний лізинг, його види.

7.6 Міжнародні фінансові та страхові послуги.

7.7 Міжнародні консалтингові, інжинірингові та інформаційні послуги

7.8 Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами

Вступ

Сфера послуг представляє собою сукупність галузей, підгалузей і видів діяльності, функціональне призначення яких у системі суспільного виробництва виражається у виробництві й реалізації послуг і духовних благ для населення.

Останні десятиліття характеризуються збільшенням ролі сфери послуг у світовій економіці. Розширюється спектр пропонованих послуг, спостерігається зростання числа зайнятих у цій сфері. У розвинутих країнах сфера послуг за значущістю посідає головне місце в національній економіці, про що свідчить динаміка середньорічних темпів приросту валового внутрішнього продукту у невиробничій сфері. У світовій економіці також спостерігається постійне збільшення обсягів експортно-імпортних операцій у сфері послуг. Така динаміка цілком відповідає тенденції глобалізації світової економічної системи і сучасними науковцями розцінюється як ознака формування нового типу економіки, характерного для етапу постіндустріального розвитку. У зв’язку з цим дослідження даної тематики є актуальним.

7.1 Система міжнародних послуг

Під широким терміном "міжнародна торгівля" можна розуміти не тільки відносини купівлі продажу товарів, а й послуг.

Світовий ринок послуг - це система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об'єктом виступають різноманітні види послуг і яка існує на основі МПП.

Послуга - це продукт праці, створений в результаті угоди про купівлю - продаж, у якого відсутня речова форма.

Умови розвитку світового ринку послуг:

• науково-технічний прогрес(інтелектуальні послуги);

• ускладнення виробництва;

• насичення ринків товарами(торговельні послуги);

• інформаційний бум;

• нові наукові відкриття(ноу-хау);

• зростання кількості компаній з надання послуг;

• прискорений розвиток нових видів транспорту;

• підвищення частки нових видів послуг (банківських, страхових, посередницьких).

Виробництво послуг має свої особливості. Воно може бути, а може і не бути пов’язане з товаром у його матеріальному вигляді. У зв’язку з цим розрізняють два види послуг:

—виробничі (матеріальні);

—невиробничі (нематеріальні).

Послуги першого виду опосередковуються матеріально пов’язані з матеріальними продуктами. Надання таких послуг за змістом не відрізняється від процесу праці в матеріальному виробництві. Другий вид послуг не пов’язаний з матеріальними продуктами і направлений безпосередньо на людину або її оточення.

Є різні підходи до класифікації послуг. Порадник зі складання платіжного балансу МВФ, яким користуються усі країни світу, відносить до торгових (тобто міжнародних) послуг такі їх види та підвиди: транспорт (пасажирський і вантажний), поїздки (ділові і особисті), зв’язок, будівництво, страхування, фінансові послуги, роялті та ліцензійні платежі, інші бізнес-послуги (посередницькі послуги, лізинг та інші ділові, професійні і технічні послуги), особисті, культурні та рекреаційні послуги (аудіовізуальні та інші), урядові послуги.

Класифікація ГАТТ/ВТО включає понад 600 різновидів послуг. Вона базується на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, яка прийнята ООН і визнається у багатьох країнах світу. Згідно з цією класифікацією до послуг належать усі товари, які включені у категорії 4-9, а саме: комунальні послуги та будівництво; оптова та роздрібна торгівля, ресторани та готелі, транспортування, зберігання та зв’язок і фінансове посередництво; оборона, охорона здоров’я та громадські роботи; інші комунальні послуги, соціальні та особисті послуги. Саме ця класифікація використовується під час переговорів про лібералізацію міжнародної торгівлі послугами які проходять в рамках ГАТС/ВТО. (GATS - General Agreement on Trade in Services) - це Генеральна угода з торгівлі послугами, яка є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами у цілому.

Класифікація Світового банку передбачає поділ усіх послуг на дві групи:

—факторні послуги, які включають платежі, що виникають у зв’язку з міжнародним рухом факторів виробництва (доходи та інвестиції, роялті та ліцензійні платежі, зарплата нерезидентам);

—не факторні послуги, які включають решту видів послуг (транспорт, подорожі та інші не фінансові послуги).

Ця класифікація так само, як і попередня, використовується при обговоренні проблем врегулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках ГАТС, які зазвичай зосереджуються на не факторних послугах.

Зазначаючи, що надання послуг переважно відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій, А. Кірєєв пропонує класифікувати послуги залежно від способу їх доставки споживачам:

а) послуги, пов’язані з інвестиціями, - банківські, готельні, професійні послуги;

б) послуги, пов’язані з торгівлею, - транспортні, страхування;

в) послуги, пов’язані одночасно з торгівлею та інвестиціями, - зв’язок, будівництво, комп’ютерні та інформаційні послуги, особисті, культурні і рекреаційні послуги.

Разом з міжнародною торгівлею товарами (у речовому розумінні цього слова) широко розвинена і торгівля послугами.

Міжнародна торгівля товарами і торгівля послугами тісно пов'язані між собою. При постачаннях за кордон товарів з'являється все більше послуг, починаючи з аналізу ринків і закінчуючи транспортуванням товарів. Багато видів послуг, що поступають в міжнародний обіг, включаються в експорт і імпорт товарів. В той же час міжнародна торгівля послугами має деякі особливості в порівнянні з традиційною товарною торгівлею.

Основна відмінність полягає в тому, що послуги не мають упредметненої форми, хоча ряд послуг набуває її, наприклад: у вигляді магнітних носіїв для комп'ютерних програм, різної документації, віддрукованої на папері і ін. Проте з розвитком і розповсюдженням Internet істотно знижується необхідність використання матеріальної оболонки.

Послуги на відміну від товарів виробляються і споживаються одночасно і не підлягають зберіганню. У зв'язку з цим часто потрібна присутність закордоном безпосередніх виробників послуг або іноземних споживачів в країні виробництва послуг. Виділяють чотири способи міжнародної торгівлі послугами.

1) Трансгранична торгівля (cross-border trade), тобто ситуація, коли продавець і покупець послуги не переміщаються через кордон, його перетинає тільки послуга. Такий спосіб продажу послуг значно наближений до продажу товарів в міжнародній торгівлі, наприклад надання юридичних консультацій з-за кордону телефоном (або факсом) або участь в кореспондентській навчальній програмі зарубіжного учбового закладу.

2) Споживання закордоном (consumption abroad), тобто ситуація, коли споживач з однієї країни придбає і споживає послугу на території іншої країни. В цьому випадку відмінність в порівнянні з торгівлею товарами полягає в тому, що послуга і продавець послуги не переміщаються через кордон, її перетинає споживач послуги, наприклад виїзд закордон на навчання або для лікування.

3) Торгова присутність в країні надання послуги (commercial presence, або - right of establishment), тобто ситуація, коли фірма, що надає послугу, перетинає кордон і, знаходячись на території даної країни, відкриває представництво або дочірню фірму, через яких здійснює надання послуги. Сама послуга і її споживач в даному випадку через кордон не переміщаються.

4) Присутність фізичних осіб, що надають послугу (presence of natural persons providing services), тобто ситуація, коли послуга поміщена безпосередньо в діяльності людей, які приїжджають з-за кордону в країну, де знаходиться її споживач, наприклад приїзд з-за кордону іноземного архітектора або іноземного персоналу закордонного банку, що відкриває своє представництво в даній країні.

Послуги дуже різноманітні, а сфера їх застосування розширюється з кожним роком. Одним з показників розвитку країни є роль, яку грає сфера послуг в національній економіці.

Відповідно до положення СОТ всі послуги підрозділяють на 12 секторів:

1. Послуги для бізнесу.

2. Будівельні послуги.

3. Послуги зв'язку (поштові, кур'єрські і телекомунікаційні).

4. Дистриб'юційні послуги (послуги торгових агентів, роздрібна і оптова торгівля, франчайзинг).

5. Транспортні послуги.

6. Фінансові послуги.

7. Освітні послуги.

8. Послуги охорони здоров'я.

9. Туристичні послуги.

10. Рекреаційні послуги.

11. Послуги з охорони довкілля.

12. Інші послуги.

Найбільш неоднорідним є сектор послуг для бізнесу, що включає наступні послуги: професійні, комп'ютерні, у сфері досліджень і розробок, у сфері обігу, нерухомості, з оренди устаткування без обслуговуючого персоналу і ін.

До професійних послуг відносяться: правові, бухгалтерські, з податкового консультування, аудиторські, архітектурні, інженерні, з містобудівного і ландшафтного планування, послуги медперсоналу, стоматологів і ветеринарів, з науково-технічного консультування.

Послуги з оренди устаткування без обслуговуючого персоналу залежно від предмету оренди підрозділяються на чотири групи, зв'язані: з суднами, з літаками, з іншим транспортним устаткуванням, з іншими машинами і устаткуванням.

До інших послуг для бізнесу відносяться послуги: з оренди устаткування з обслуговуючим персоналом, рекламні, з вивчення ринку і громадської думки, з консультування у сфері управління, з консультування у сфері сільського господарства, полювання, лісництва, рибальства, з консультування у сфері видобутку корисних копалин, посередництво в працевлаштуванні, охоронні, з ремонту устаткування, видавницькі, поліграфічні, перекладацькі, пакувальні, з прибирання будівель, фотопослуги, з організації з'їздів і конференцій, з проектування інтер'єрів.

Сфера послуг зазвичай більшою мірою захищена державою від іноземної конкуренції, чим сфера матеріального виробництва. Донині в міжнародному масштабі регулювання в цій сфері відбувалося тільки в рамках спеціалізованих організацій, зокрема кодексів, вироблених в ОЕСР.

На початку Уругвайського раунду була створена окрема переговорна група з послуг.

Як зразок і за основу для переговорів було узято ГАТТ, проте у зв'язку із значними відмінностями в переміщенні через кордон товарів і послуг було оформлено абсолютно нову угоду - Генеральна угода з торгівлі послугами, ГАТС (General Agreement on Trade in Services, GATS).

ГАТС повинне було функціонувати окремо від ГАТТ, але після створення СОТ воно стало одним з елементів цієї організації, обов'язковим для виконання всіма країнами-членами.