- •Дипломна робота
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •Розділ і огляд літератури: екологічний стан каскадів голосіївських стаків
- •Загальна характеристика каскадів Голосіївських ставків
- •Особливості формування водної і прибережно-водної рослинності каскадів Голосіївських ставків
- •Особливості видового складу фітопланктону каскадів Голосіївських ставків
- •Екологічний стан іхтіофауни каскаду Голосіївських ставків
- •Різноманіття безхребетних каскаду Голосіївських ставків
- •Радіоекологічна ситуація у Голосіївських ставках (розглянуто на прикладі Горіхуватського ставку №1)
- •Оцінка гідрохімічного стану каскадів Голосіївських ставків
- •Висновки
- •Розділ іі матеріали і методи досліджень
- •2.1. Гідрохімічний аналіз води
- •2.1.1. Визначення загальної мінералізації води (суми іонів)
- •2.1.2. Визначення концентрації у воді хлорид-іонів
- •2.1.3. Визначення концентрації у воді сульфат-іонів
- •2.1.4. Визначення концентрації водневих іонів (рН води)
- •2.1.5. Визначення концентрації у воді амонійного азоту
- •2.1.6. Визначення концентрації у воді нітритного азоту
- •2.1.7. Визначення концентрації у воді нітратного азоту
- •2.1.8. Визначення концентрації у воді фосфору фосфатів
- •2.1.9. Визначення хск
- •2.1.10. Визначення бск5
- •2.2. Біотестування
- •2.2.1. Біотестування на Lactuca sativa l.
- •2.2.2. Біотестування на Lemna minor l.
- •2.3. Висновки
- •Розділ ііі результати досліджень
- •Оцінка екологічного стану за гідрохімічними дослідженнями
- •Оцінка екологічного стану за біотестуванням
- •Біотестуванння на Lactuca sativa l
- •Біотестування на Lemna minor l.
- •Висновки
- •Розділ іv екологічна оцінка перспектив впровадження біоплато для покращення стану голосіївських ставків
- •Екологічна оцінка перспектив використання вищих водних рослин для покращення стану Голосіївських ставків
- •2. Пропозиції щодо впровадження біоплато для очистки Голосіївських ставків
- •4.3. Висновки
- •Розділ V охорона праці
- •Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі в гідрохімічній лабораторії.
- •5.2. Технічні та організаційні заходи для зменшення рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при роботі в гідрохімічній лабораторії.
- •5.3. Забезпечення пожежної і вибухової безпеки при роботі в гідрохімічній лабораторії.
- •Висновки та рекомендації
- •Список використаної літератури
2.2. Біотестування
2.2.1. Біотестування на Lactuca sativa l.
Тестування за допомогою L. sativa проводять у великих чашках Петрі, попередньо засланих фільтрувальним папером (переважно в 2 шари). Приблизно 5–7 мл проби дослідної або контрольної води зволожують папір в кожної ємності. Об’єм проби води повинен бути таким, щоб папір фільтру зволожився, але без надлишку вологи (без води, яка б залишилась не усмоктаною). Відбирають насіння однакового розміру, форми і кольору для тестування, використовуючи 20–25 насінин для одної чашки Петрі (рис. 2). Чашки Петрі впродовж 120 годин витримують в темному, вологому термостаті при температурі 222С. Після інкубації фіксують кількість насінин, які проросли, та вимірюють довжину корінців в мм. Довжину кореня вимірюють від потовщення (гіпокотеля) до його кінця. Корінці мають незначні вигини і помітно відрізняються за розмірами.
Стандартне відхилення довжини корінців для кожного зразку вираховують за формулою:
Якщо стандартне відхилення довжини корінців у досліді більші ніж вдвічі перевищує контрольне, випробування необхідно повторити для підтвердження їх достовірності.
Обчислення ЕК50 і ЕК20 (ефективна концентрація, яка зменшує довжину корінця на 50 і 20 % від контролю відповідно) виконують графічним способом. На осі абсцис відкладають логарифми величин розведень, а на осі ординат – відсоток пригнічення росту корінців, виражених у пробітних величинах. Через одержані точки проводять пряму. Потім з точки на осі ординат проводять лінію, паралельну осі абсцис, до перетину з лінією графіка. З точки перетину опускають перпендикуляр на вісь абсцис. Точка перетину перпендикуляра та осі абсцис відповідає логарифму ЕК.
2.2.2. Біотестування на Lemna minor l.
Біотестування за допомогою сімейства ряскових можна проводити на декількох рівнях:
на рівні клітки (метод на підставі реакцій інгибування фототаксису);
на рівні органів (облік морфологічних відхилень рослин ряски );
на рівні організму і популяції (метод підрахунку реалізації репродуктивного потенціалу).
Як тест-об'єкт частіше за все використовують ряску малу (Lemna minor L.), оскільки на відміну від інших вона невибаглива в утриманні, достатня площа листеца в порівнянні з іншими видами.
При використовуванні методу підрахунку реалізації репродуктивного матеріалу для оцінки дії забруднювача вибирають час подвоєння чисельності (t удв.), що розраховується за допомогою коефіцієнту миттєвого зростання популяції (r ), зміна якого відображає вплив середовища, тобто характеризує суму всіх лімітуючих чинників середовища., перешкоджаючих реалізації репродуктивного потенціалу (r max), який розраховується відносно контролю.
По закінченні часу експозиції в контролі і в кожній концентрації прораховується загальна кількість листеців, включаючи материнські особини і листеці, що відділилися від материнської особини.
Важливим моментом при проведенні біотестування з системою біологічного контролю є вибір параметрів оцінки. На підставі проведених експериментів запропоновані наступні параметри оцінки:
1) час експозиції (від 7 до 14 днів);
2) коефіцієнт зростання (підрахунок листеців проводиться на 3, 5, 7, 10 і 14 дні). Ряска в перші дні набирає максимальний темп зростання, потім його припиняє;
3) облік морфологічних відхилень: хлорози – втрата пігменту (листеці стають жовтими); некрози – локалізовані відмерлі області тканини (коричневі або білі); підсихання, в'янення листеців; корені - наявність або відсутність.
Переваги рослинних біотестів: необмежене число тестованих розчинів та речовин; можливість проведення як гострих, так і хронічних експериментів; інформативні; можуть бути легко тиражовані; культури біоіндикаторів легко підтримується в лабораторних умовах; можливість використання для аналізу на генотоксичність; методи відповідають міжнародним стандартам оцінки якості води ряска-стандарт.