3. Висновки

За експериментальними даними згідно комплексного екологічного індексу вода Горіхуватського ставу №1 і №2 відноситься до ІІ класу, 3 категорії: добра (за станом) та досить чиста(за ступенем чистоти), рівень антропогенного навантаження- розхитування екосистеми. А №3 і №4 відноситься до ІІІ класу, 4 категорії: задовільна (за станом) та слабко забруднена (за ступенем чистоти), рівень антропогенного навантаження - випадання особливо чутливих видів з екосистеми.

За комплексним екологічним індексом обрахованим на основі даних з літературних джерел [46] протягом різних пір року, озера Горіховатського каскаду відносяться: №1 до ІІ класу 3 категорії: добрі (за станом) та досить чисті (за ступенем чистоти),а всі інші (№2,№3,№4) до ІІІ класу, 4 категорії: задовільна (за станом) та слабко забруднена (за ступенем чистоти), що практично збігається з експериментальнми данними (гірший стан Горіховатського озера №2 за усередненими данними спостерігається за рахунок погіршення стану взимку).

За комплексним екологічним індексом озера Китаївського каскаду №1 і №4 відносяться до ІІ класу 3 категорії: добрі (за станом) та досить чисті (за ступенем чистоти), а озера №2 і №3 до ІІ класу 2 категорії: дуже добрі (за станом) і чисті (за чистотою). В цьому каскаді спостерігається підвищенний вміст фосфатів в озерах № 1 і №4 протягом року,а в озерах №2 і №3 взимку.

За усередними показниками всі озера Дідорівського каскаду відносяться до ІІ класу 3 категорії: добрі (за станом) та досить чисті(за ступенем чистоти). Зимою у всіх ставках Дідорівського каскаду спостерігається підвищенний вміст нітратів, що найімовірніше пов'язано з відсутністю біологічною активності вищих водних рослин і мінералізацією відмерлих решток гідробіонтів. Водночас весною спостерігається підвищенний вміст фосфатів (особливо Дідорівський став №4)

Отже, показники по Горіховатському каскаду є найгіршими серед усіх 3 каскадів Голосіївського лісу. Тут спостерігається забруднення взимку та підвищенний вміст фосфору фосфатами протягом року.

Щодо біотестування, то у всіх ставках індекс токсичності не перевищує 50%. Отже додаткових гідрохімічних досліджень щодо токсикантів водойма не потребують. При біотестуванні на Lactuca Sativa у Горіхуватських ставках №1 і №2 спостерігалось деяке пригнічення росту тест-об'єкту(78-91%), тоді як у верхніх ставках №3 і №4 спостерігалась стимуляція росту (можливо за рахунок надлишкової органіки у воді). Індекс токсичності спадає до верхнього озера.

Біотест на рясці показує - через 7 днів ряска активно розвивалася відносно контролю, тоді як через 14 днів спостерігається явне пригнічення росту і досить високий відсоток листків з хлорозом. Найменша стимуляція росту помічена в ставку №3., тоді як в інших ставках через 7 днів спостерігається явна стимуляція росту. Щодо кількості листків з хлорозом,то спостерігається збільшення їх чисельності від нижнього до врерхього озера,що відповідає гідрохімічним показникам.