Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пример.doc
Скачиваний:
69
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
3.68 Mб
Скачать

Висновки та рекомендації

Однією із неповторних окрас столиці України є Голосіївський ліс, на території якого знаходиться мережа струмків та ставків. Водойми Голосіївського лісу, які утворені внаслідок загачування річкових або струмкових долин, можна віднести до трьох основних груп. Це, перш за все, Горіховатські ставки (на р. Горіховатка), Дідорівські ставки (на Дідорівському струмку) та Китаївські ставки (на Китаївському струмку).

Значну роль у гідрологічному режимі річок і водойм, формуванні якості води відіграє рослинність водойм. Її поширення є навіть більшим площі водних об’єктів, оскільки вона зустрічається не тільки у воді, але й на берегах.У складі водної рослинності парку виявлено 7 співтовариств, занесених до Зеленої книги України і 1 співтовариство є регіонально-рідкісних (Utricularieta vulgaris). У флорі 2 види охороняються згідно Бернської конвенції і занесені до Червоної книги України (Trapa natans L., Salvinia natans (L.) All.), ряд видів знаходиться на кордоні поширення.

При конкретних відмінностях, водна рослинність Голосіївських водотоків має ряд загальних закономірностей і характеризується значною різноманітністю. Найбільше поширення водні макрофіти мають в ставках з найменшими антропогенними навантаженнями, на ставках, які активно використовуються в рекреаційних цілях (човнова станція, безпосереднє розташування біля житлового масиву – ставок біля масиву Мишоловка) водна рослинність займає невеликі площі і розміщується по краях ставків, характеризується одноманітністю, бідним видовим складом, відсутністю рідкісних видів.

В цілому, у водоймищах Голосіївського лісу переважають співтовариства рдестів, широко представлені у водоймищах України – Potamogeton pectinatus L., P. berchtoldii Fieb., P. trichoides Cham. et Schlecht., P.crispus L., P. perfoliatus L., рідше зустрічаються ценози Potamogeton natans L. Серед занурених видів співтовариства утворює Ceratophyllum demersum L. найбільш поширені в цих ставках, зрідка зустрічаються співтовариства Ceratophyllum submersum L. Відмічені в цих водоймищах і співтовариства Elodea canadensis Michx. Характерними для всіх водотоків Голосіївського урочища є співтовариства, утворені прикріпленими видами, з плаваючим на поверхні води листям – це співтовариства водяного горіха плаваючого (Trapa natans L.), реліктового вигляду, занесеного в Україні в Червону книгу (2009). Найбільші площі ці співтовариства займають в ставках Горіховатського водотока. Серед вільноплаваючих видів у водоймищах Голосіївського лісу зустрічаються співтовариства Lemna trisulca L., L. minor L. і Spirodella polyrrhiza (L.) Schleid.

Провідне значення у функціонуванні водних екосистем має фітопланктон – первинна ланка потоків енергії, продуцент автохтонної органічної речовини, важливий агент самоочищення і фотосинтетичної аерації води. Основу видового багатства фітопланктону водойм Голосіївського парку складають Chlorophyta (44,4% загального числа зареєстрованих видів), ВасіІІаriophyta (19,1%), Cyanoprocaryota (10,7%) і Euglenophyta (9,9%).

Розподілені види водоростей по водоймах нерівномірно. Максимальна кількість видів фітопланктону зареєстровано в ставках Дідоровських каскаду - 162 види, представлених 167 внутрішньовидових таксонів. B Горіхуватських ставках знайдено 153 види (154 внутрішньовидових таксонів), a в Китаївських - 101 вид.

Видовий склад планктонних водоростей, що розвиваються в різних водоймах НПП «Голосіївський» досить сильно відрізняється (КФВ = 31,2-47,9%). З 284 видових і внутрішньовидових таксонів водоростей, виявлених в ставках Дідоровського, Китаївського і Оріхуватські каскадів тільки 33 види є загальними, що складає всього 11,6% від загального видового складу. Найбільш істотно видовий склад фітопланктону відрізнявся між Дідоровських і Китаївський (КФВ = 31,2%), a також Дідоровських і Оріхуватські ставками (КФВ = 37,7%). Дещо більшою схожістю характеризувався видовий склад планктонних водоростей Китаєвських і Оріхуватські ставків (КФВ = 47,9%). Виявлені особливості свідчать o розходженні екологічних умов у формуванні видового складу водоростей досліджених водойм.

Зокрема, ймовірно, що низька різноманітність планктонних водоростей Горіховатських і Китаївських ставків пов'язана з їх надмірним забрудненням, підтвердженням цьому слугує наявність в них криптомонад. В той же час динофітові водорості, як відомо, здебільшого мешкають в чистій воді. І саме Дідорівські ставки виявилися більш сприятливими для їх розвитку.

Загальновідомо, що наявність у водоймах іхтіофауни оптимального кількісного та якісного складу, за інших рівних умов, є запорукою функціонування їх в стані стійкої біологічної рівноваги. Особливо це стосується водойм, які характеризуються обмеженими можливостями самоочищення. Невиконання цих умов, у випадку постійного забруднення водойм продуктами життєдіяльності населення, неминуче призводить до перетворення їх в об'єкти, що представляють підвищену загрозу для здоров'я людини. у видовому складі іхтіофауни Голосіївських ставків за останні 11 років відбулися зміни, які носять негативний характер. У ставку №1 зникли чотири промислових види, а замість них з'явилися два нових для цієї водойми промислових та один непромисловий вид. Найбільш численною у водоймі залишилася, як і колись, верхівка звичайна. У складі сучасної іхтіофауни якісно і кількісно домінують непромислові види, фітофіли і зоопланктофаг. Видовий склад іхтіофауни Голосіївського ставу № 1 дуже обмежений, а за якісними і кількісними показниками - не збалансований. [12]

Умови природного відтворення промислових видів риб (наявність нерестового субстрату, відсутність різких добових коливань рівня води під час інкубації ікри) потенційно сприятливі, проте надмірно висока чисельність верхівки у водоймі виключає можливість їх реалізації в повній мірі. Харчуючись зоопланктоном, верхівка створює потужну харчову конкуренцію промисловим рибам на ранніх етапах їх онтогенезу.

Для регуляції чисельності верхівки доцільно вселення у водойму судака звичайного, що буде сприяти поліпшенню умов природного відтворення промислових видів риб та збільшення їх іхтіомасси.

Практично повна відсутність у водоймі бентофагів свідчить про те, що ця харчова ніша повністю вільна. Для хоча б часткового її використання можливо вселення у водойму плотви звичайної. Таким чином, інтродукція в водойму судака та плітки збільшить біорізноманіття іхтіофауни і дасть можливість отримати додаткову іхтіомассу.

Екоіндикацію за біорізноманіттям і кількістю безхребетних проведемо на Дідорівському ставку №4. Рівні розвитку угруповань за біомасою для Дідорівського ставу №4 співпадають як для фітофільної так і для донної макрофауни. За чисельністю цікавим є те,що чисельність зоофітосу гранично висока, тоді як зообентос – нижча за середній рівень,що вказує на нерозвиненість донної фауни. За екологічною класифікацією екологічний стан Дідоровських ставків за макрофауною безхребетних характеризується як "задовільний".

Екологічна якість води по вмісту розчинних у воді радіонуклідів відноситься до "дуже чистої” та "чистої". Вміст радіонуклідів в донних відкладах залежить від типу грунту, що їх утворює. Мінімальний вміст спостерігається в пісках, а максимальний - в мулах. Краще поглинається донними відкладами цезій-137. Вміст радіонуклідів у рибі значно нижчий допустимих рівнів.

Голосіївські ставки характеризуються складним хімічним складом води, клас якого змінюється від гідрокарбонатно – кальцієвого до гідрокарбонатно-магнієвого.

Аналіз ступеня забрудненості досліджуваних водних об'єктів неорганічними сполуками азоту і фосфору, який проведений відповідно до класифікації якості поверхневих вод суші та з урахуванням середніх значень концентрації біогенів, засвідчив наступне: 1) найбільш чистими за вмістом NH4 є Китаївські та Дідорівські ставки; "слабке", а інколи і "помірне" забруднення води амонійним азотом спостерігається в Голосіївських ставках; 2) "чистими" або "досить чистими" щодо вмісту у воді нітритів є Китаївські ставки; до цієї категорії відносяться і Дідорівські ставки, хоча іноді тут реєструється "помірне забруднення" води іонами NO2-; до класу "забрудненої" або "брудної" нітритним азотом можна віднести воду Голосіївських ставків; 3) "чистими" або "досить чистими" щодо вмісту у воді нітратів є Китаївські ставки, тоді як концентрація цих сполук у Горіховатських та Дідорівських ставках характеризує їх воду як "чисту"-"помірно забруднену"; 4) "забрудненими" (слабко або помірно), а іноді "брудними" за кількістю іонів РО43- є Горіховатські ставки; вода Китаївських та Дідорівських ставків щодо вмісту ортофосфатів знаходиться в межах категорій "досить чистої" і "помітно забрудненої"; інколи реєструються випадки надмірного забруднення води неорганічним фосфором Дідорівського ставка №4.

За експериментальними даними вода Горіхуватського ставу №1 і №2 відноситься до ІІ класу, 3 категорії: добра (за станом) та досить чиста(за ступенем чистоти), а №3 і №4 відноситься до ІІІ класу, 4 категорії: задовільна (за станом) та слабко забруднена (за ступенем чистоти).

За усередними показниками обрахованих на основі даних з літературних джерел (46) протягом різних пір року, озера Горіховатського каскаду відносяться: №1 до ІІ класу 3 категорії: добрі (за станом) та досить чисті (за ступенем чистоти),а всі інші (№2,№3,№4) до ІІІ класу, 4 категорії: задовільна (за станом) та слабко забруднена (за ступенем чистоти), що практично збігається з експериментальнми данними (гірший стан Горіховатського озера №2 за усередненими данними спостерігається за рахунок погіршення стану взимку).

За усередними показниками озера Китаївського каскаду №1 і №4 відносяться до ІІ класу 3 категорії: добрі (за станом) та досить чисті (за ступенем чистоти), а озера №2 і №3 до ІІ класу 2 категорії: дуже добрі (за станом) і чисті (за чистотою). В цьому каскаді спостерігається підвищенний вміст фосфатів в озерах № 1 і №4 протягом року,а в озерах №2 і №3 взимку.

За усередними показниками всі озера Дідорівського каскаду відносяться до ІІ класу 3 категорії: добрі (за станом) та досить чисті(за ступенем чистоти). Зимою у всіх ставках Дідорівського каскаду спостерігається підвищенний вміст нітратів, що найімовірніше пов'язано з відсутністю біологічною активності вищих водних рослин і мінералізацією відмерлих решток гідробіонтів. Водночас весною спостерігається підвищенний вміст фосфатів (особливо Дідорівський став №4)

Отже, показники по Горіховатському каскаду є найгіршими серед усіх 3 каскадів Голосіївського лісу. Тут спостерігається забруднення взимку та підвищенний вміст фосфору фосфатами протягом року.

Щодо біотестування