Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пример.doc
Скачиваний:
69
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
3.68 Mб
Скачать
    1. Різноманіття безхребетних каскаду Голосіївських ставків

Різноманіття та структурні показники угруповань макробезхребетних. Прийнята в країнах Європейського співтовариства Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60 (ВРД) [30], застосування якої доцільно і в Україні, визначає пріоритети біологічних компонентів екосистеми при оцінці її стану. Останнім часом в Україні досягнуто певних успіхів у розробці методичної бази екологічної оцінки стану водних об'єктів [31]. У той же час оцінка екологічного стану водних об'єктів по біотичних компонентів все ще не є пріоритетною в порівнянні з хімічними методами, як цього вимагає ВРД.

Екоіндикацію за біорізноманіттям і кількістю безхребетних проведемо на Дідорівському ставку №4. Площа данного ставу 2,8 га. Глибина – 4 м, прозорість – 0,77 м, ступінь заростання 25%, грунт – замуленний пісок, детрит. Саме на цьому ставі найбільше розвинута рекреаційна діяльність. Розглянуті данні 2004-2006 рр.

Таблиця 8. Характеристика таксономічного різноманіття макрофауни водойм безхребетних Дідорівського ставу №4. [27]

Біотичне

угруповання

Видове багатство

Рід

Родина

Ряд

Клас

Тип

ТВі

Індекс Шеннона

зообентос

41

27

12

8

4

3

2

1,93

зоофітос

50

44

27

14

7

5

7

2,31

макрофауна

83

60

32

17

7

5

7

Біотичний індекс Вудівісса(ТВі) використовується у всьому світі для визначення якості води у водотоках по структурним характеристикам зообентосу (донних організмів). Індекс враховує загальне різноманітність населяють водойму донних безхребетних і наявність в ньому організмів, які належать до індикаторним групам. [32] базується на зникненні певних груп організмів з погіршанням умов їх існування. Цей показник був розроблений для біоіндикації забруднення невеликої річки за бентосними організмами. Досвід застосування цього показника засвідчив, що результати індексу залежать від кількості обстежених біотопів макрофауни, тобто, крім бентосу, доцільно включати також зоофітос і перифіхон. [26] Для Дідоровського ставу індекс Вудівісса нижчий для дорнної макрофауни,ніж для літофільної. [29]

Індекс Шеннона – показує видове біорізноманіття. Чим більше індекс Шеннона, тим більше видове різноманіття спільноти. Це випливає з того, що зростання індексу вказує на зростання невизначеності та однорідності структури системи. При цьому слід пам'ятати, що зазвичай значення індексу лежать в межах від 1,5 до 3,5, рідко перевищуючи 4,5 (по підставі 2). [33]

Для оцінки стану озер за показником індексу Шеннона (видового різноманіття) величина 2,0 для бентосу, та 2,5 для зоофітосу, характеризує деяку границю переходу умов існування від доброго до поганого стану.

Низькі середньорічні значення індексу Шенонна були відмічені для обох типів спільнот (зообентосу і зоофітосу) для Дідоровського ставу №4.

Таблиця 9. Рівні розвитку фітофільної та бентосної макрофауни за кількісними показниками (Дідорівський став №4).

Зоофітос

Зообентос

За загальною чисельністю

За загальною біомасою

За загальною чисельністю

За загальною біомасою

За біомасою без молюсків («м’який бентос»)

гранично

високий

нижче за середній

нижче за середній

нижче за середній

нижче за середній

Рівні розвитку угруповань за біомасою для Дідорівського ставу №4 співпадають як для фітофільної так і для донної макрофауни. [28]

За екологічною класифікацією екологічний стан Дідоровських ставків за макрофауною безхребетних характеризується як "задовільний".[41]

Еколого-фауністичний огляд бабок (Insecta, Odonata). Бабки - це комахи, що розвиваються з неповним перетворенням; їх личинки є типовими мешканцями прісноводних водойм, а імаго -різноманітних наземних екосистем. Відмічена позитивна роль бабок в масовому винищенні кровосисних комах та шкідників сільського і лісового господарств. Відомо також, що імаго, живлячись іншими комахами, з’їдають за добу близько 20 % від маси свого тіла. Личинки бабок, є мало спеціалізованими хижаками та полюють на рухливу здобич доступних розмірів. Питома вага личинок бабок в загальній біомасі бентоса невеликих водойм влітку складає близько 30 %. Завдяки чергуванню водної і наземної фаз розвитку та значній і біомасі, бабки дають суттєвий внесок до колообігу речовим в біогеоценозах. Великі за розмірами личинки різнокрилих бабок (Anisoptera) можуть нападати на личинок та мальків риб і виступати в якості конкурентів риб в живленні ракоподібними. Імаго та личинки можуть бути проміжними хазяями гельмінтів, небезпечних для диких та свійських птахів. У заражених птахів порушується функції шкаралупових залоз, що призводить до «лиття яєць» та, відповідно, зниження яйцепродукції. [22]

Всього в Україні на сьогодні зареєстровано 73 види бабок. По м. Києву та околицях загалом було вказано, включаючи як літературні так і оригінальні дані, 55 видів бабок. Слід наголосити на тому, що деякі види були виявлені лише попередніми дослідникам що працювали на початку XX. сторіччя, а з тих часів відбулися суш зміни ландшафтів, більшість яких эникли або ж суті трансформовані. Так, знахідки таких видів як Sympecma fusca, Nehalennia speciosa, Ophiogomphus cecilia, Gomphus vulgatissimus, G вavipes, Leucorrhlnia rubicunda, L. dubia мали місце лише в минулому (близько 100 років тому). Дані види стенотопні та чутливі до антропогенного впливу, рідко утворюють щільні популяції і на сьогоднішній день в межах міста не виявлені. [23]

За результатами систематичних обстежень 13 груп ставків найвищу видову різноманітність (28 видів бабок) було відмічено в системі Дідоровських озер (ставків), що можна пояснити кількістю водойм в згаданій системі - 4, їх проточністю (що забезпечує наявність специфічних стацій для розвитку реофільних видів), невисоким ступенем та відносно нетривалим часом рекреаційного навантаження.

Види та частота зустрічності бабок на Дідоровському каскаді:

Colopleryx spiendtns (Harris, 1782) – зв, L. sponsa (Hansemann, 1823) – р, L. barbants (Fabricius, 1798) – зв, L. virens (Charpentier, 1825) – зв, Platvenemis pennipes (Pallas, 1771) – м, Coenagrion hastulatum (Charpentier, 1825) – р, C. pulchellum ( Vender Linden, 1825) – зв, Coenagrion puella (Linnaeus, 1758) – зв, Erythromma najas (Hansemann, 1823) – зв, E. viridulum (Charpentier, 1840) – чс, I. elegans (Vander Linden, 1820) – зв, Enallagma cyathigerum (Charpentier, 1840) – р, Aeshnu mixta Latreille, 1805 – зв, A. cyanea (Müller, 1764) – зв, A. isoceles (Müller, 1767) – р, Anax imperator Leach, 1815 – р, Cordulia acne a (Linnaeus, 1758) – чс, Somatochlora me tallica (Vander Linden, 1825) – од, S. flavomaculata (Vander Linden, 1825) – од, Epіtheca bimaculata (Charpentier, 1825) – р, Libellula depressa Linnaeus, 1758 – р, Libellula fulva Müller, 1764 – од, Libellula quadrіmaculata Linnaeus, 1758 – чс, Crocothemis erythraea (Brullé, 1832) – од, S. vulftatum (Linnaeus, 1758) – зв, S. sanguineum (Müller, 1764) – м, S. meridionale (Selys, 1841) – зв, Leucorrhinia pectoralis (Charpentier, 1825) – од.

Зареєстровані види бабок та вказана частота їх зустрічності, виражена у вигляді наступних 5 категорій:

од - одиничні знахідки (коли вид було виявлено одноразово, або за весь період знайдено не більше 4 екземплярів)

р — рідкісний (вид було зареєстровано за весь період досліджень в кількості не більше 10 екземплярів, або ж відмічали нечисельні популяції не кожного року)

зв - звичайний (вид поширений повсюди та достатньо рівномірно зустрічається на дослідженій площі)

чс - чисельний (вид, що складає основний фон на водоймі (імаго та личинки), популяції такого виду достатньо щільні)

м - масовий (найчисельніший вид з усіх виявлених на водоймі, має щільні популяції. У Zygoplera густина може досягати до 10 особин на 1 м2 прибережної смуги, Anisoptera можуть утворювати фуражувальні скупчення та перелітати на значні відстані від водойм. [22]

Останнім часом все частіше в межах міста з'являються південні види. Erythromma viridulum (південний вікаріат E. najas), вперше відмічений в місті Києві та околицях з 1990-х років [24], насьогодні має більш щільні популяції, ніж його північний аналог та інколи в біотопах витісняє останнього. Імаго Crocothemis erythraea, який є практично класичним індикатором глобальних кліматичних змін, протягом останніх кількох років виявлені в 4 пунктах м. Києва (Труханів острів, оз. Редькіие, оз. Малинівка, Голосіївські озера), таким чнном в наших широтах найближчим часом слід очікувати встановлення стійких популяцій данного виду. Більш чисельними протягом останнього десятиріччя стиди популяції S. meridionale. [23]

Щодо біотопічного розподілу бабок, зокрема преференти личинок, показано, то найголовнішими є два фактора гідрологічний режим та ступінь антропогенного навантаження (зокрема різних видів забруднень). [25]