2. Радіоекологічна ситуація у Голосіївських ставках (розглянуто на прикладі Горіхуватського ставку №1)

Для дослідження сучасної радіоекологічної ситуації на 22 водоймах м. Києва 2001-2002 рр. проведені радіоекологічні дослідження, серед них і Голосіївські ставки.

Для досліджень відбиралась вода з поверхні водойм разом із зависями донні відклади - верхній 5-см шар. Серед вищих водяних рослин було відібрано домінуючі види - рогіз вузьколистий Typha angustifolia L., очерет звичайний Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., лепешняк великий Glyceria maxima (C.Hartm.) Holmb., куга озерна S. lacustris L. та представники роду Caret (представники повітряно-водних рослин); водопериця колосиста Myriophyllum spicatum L., рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus L., рдесник гребінчастий P.pectinatus L., рдесник кучерявий P. crispus L., елодея канадська Elodea Canademix Mich, (рослини, що укорінюються із вегетативними органами, які занурені у воду); кушир занурений Сeratophyllum demerxum L (рослина, що не укорінюється, занурена у воду); різак алоєвидний Slratiotes aloides L., ряска мала Lemna minor L. (рослина без зв'язку з дном, що плаває на поверхні води); рдестник плаваючий P.nataru L. (рослина, що укорінюється у дні із поверхні листям). Серед молюсків досліджувались ставковик звичайний Lymnaeu stagnalis L., живородка Viviparus viviparus L., катушка рогоподібна Planorbarius comeus L. та двостулкові – дрейсена Dreissena polymorpha Pall та беззубка Anodonta sp. Із риби досліджувались хижі - окунь звичайний Perca fluviatilis L., щука Еsох luclus L. та мирні - плітка звичайна Ritilus rutilus і краснопірка Scardinius erythropthalmus L, в’язь Leuciscus idus L., лящ Abramis brama L., плоскирка Blica bjoerkna L., карась сріблястий Carassius auratus gibelio Bloch., пічкур звичайний Gobio gobio L., вівсянка Leucaspius delineatus Heck., гірчак Rhodeus sericeus amarus Z., верховодка Albumus albumus L., тюлька Clupeonella cultriventris L. [34]

Вода відбиралась з поверхні водойм. Після відстоювання з неї виділялись зависі, а потім радіонукліди цезію концентрувались у вигляді змішаних фероціанідів, а стронцій-90 осаджували разом з кальцієм у вигляді карбонатів.3ависі відфільтровувались через фільтр "синя стрічка", спалювалися при 450°С, радіонукліди вилужнювалися соляною кислотою 1:1 і цезій-137 концентрувався як і у випадку з водою, а стронцій-90 - по оксалатній методиці. Визначення цезію-137 проводили шляхом вимірювання кінцевого продукту у вигляді стибіййодиду цезію Cs3Sb2I9 на установці малого фону УМФ-1500М з торцевим лічильником СБТ-13. Вміст стронцію-90 визначався шляхом вимірювання на установці малого фону дочірнього продукту ітрію-90. [35] Вміст радіонуклідів у воді подається в Бк/л, а на зависях в Бк/кг повітряно-сухої маси. [34]

Донні відклади (верхній 5-см шар) відбирались пробовідбірником СДЧ-250. Проби висушувались при 105°С і вимірювання вмісту гама-випромінюючих радіонуклідів проводили на гама-спектрометрі з аналізатором SBS-30 та германій-літієвим детектором, ефективність 1% по цезію-137, роздільна здатність 3-4 кеВ по енергії 1333 кеВ кобальту-60. Стронцій-90 після вилужнення соляною кислотою 1:1 і концентрування по оксалатній методиці вимірювався по дочірньому ітрію-90 на установці малого фону УМФ - 1500м. Результати приводяться в Бк/кг сухої маси.

Вищі водяні рослини збиралися вручну, висушувалися на повітрі до постійної маси і спалювалися при 450°С. Попіл вимірювали на гама-спектрометрі, а стронцій-90 визначався по дочірньому ітрію-90. Концентрації радіонуклідів у водяних рослинах приводяться в Бк/кг повітряно-сухої маси.

Риба виловлювалась з допомогою сіток і спалювалась при 450°С. Визначення гама-випромінювачів проводилось на гама-спектрометричному тракті, а для визначення стронцію-90 після оксалатного концентрування вимірювали по дочірньому ітрію-90. Результати подаються в Бк/кг живої маси.[35]

Вода. У водній товщі радіонукліди бувають в основному у двох формах - розчинні у воді та сорбовані на зависях. Для того, щоб оцінити рад іоекологічну ситуацію у водоймах необхідно врахувати обидві форми.

Для санітарно-гігієнічної оцінки забруднення води досліджуваних І водойм Києва проведено порівняння з допустимими рівнями (ДР) вміс-ту стронцію-90 та цезію-137 для питної води, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України та Національною комісією з радіаційного захисту населення України [366], які з 01.01.1999 р. становлять 2 Бк/л для обох радіонуклідів. В таблиці 10 наведено ці результати як для розчинних у воді форм радіонуклідів, так і для загальної концентрації із 1 урахуванням сорбованих на зависях форм радіонуклідів.

Таблиця 10. Порівняння концентрацій стронцію-90 та цезію-137 у воді Оріхуватських водойм м.Києва із допустимими рівнями для питної води у 2001-2002 рр.

Дата відбору	Стронцій-90	Цезій-137
	% від ДР розчинної форми	% від ДР загального вмісту	% від ДР розчинної форми		% від ДР загального вмісту
23.05.01 8.08.01 24.10.01 01.03.02	0.5 0.15 1.0 1.1	0.6 0.2 1.0 1.1	0.1 0.1 0.1 0.2		0.2 0.2 0.3 0.4

Як видно із викладених вище результатів, вода досліджених водойм за показниками вмісту найбільш небезпечних для людини довгоіснуючих стронцію-90 та цезію-137 придатна як питна. Концентрація розчинного у воді стронцію-90 в цьому водоймі весною 2001 р. знаходиться в межах, що відповідає 0,5 - 1,1% від допустимого рівня (ДР), а цезію-137 - від 0,1 до 0,4 % від ДР. [34]

Згідно екологічних нормативів якості води [37] за рахунок сорбованого на зависях сгронцію-90 якість води погіршилась в ставку № І Голосіївського парку з “дуже чистої” до “чистої”. Сорбований на зависях цезій-137 погіршував якість води на одну категорію (таблиця 11).

Таблиця 11. Класи і категорії води водойм м.Києва в 2001-2002 рр. за показниками вмісту радіонуклідів.

Дата відбору	Стронцій-90	Цезій-137
	розчинна форма	загальний вміст	розчинна форма		загальний вміст
23.05.01 8.08.01 24.10.01 01.03.02	І,1 І,1 І,1 І,1	І,1 І,1 І,1 ІІ,2	І,1 І,1 І,1 І,1		І,1 І,1 І,1 ІІ,2

Донні відклади. Як відомо з багатьох досліджень вміст радіонуклідів у донних відкладах залежить від типу грунтів, що їх утворюють. Аналіз приведених у таблиці 12 результатів досліджень донних відкладів водойми показує, що мінімальні концентрації як стронцію-90, так і цезію-137 спостерігались в озерах, де донні відклади утворені мулом глинистим або піском. Незначне збільшення вмісту цих радіонуклідів спостерігалось в замулених пісках.

Деяке зростання концентрацій радіонуклідів у донних відкладах в зимовий період пов’язане зі збільшенням в них детриту. Вітрове скаламучення призвело до переходу мілкодисперсних часточок із донних відкладів в зависі, за рахунок чого зросло радіоактивне забруднення завислих речовин і зменшився вміст радіонуклідів у донних відкладах. Він залишився в межах, що характерні для даного типу донних відкладів в середньому для досліджених водойм.

Таблиця 12. Вміст радіонуклідів у донних відкладах Голосіївських водойм в 2001-2002 p.p.

Дата відбору	Вміст радіонуклідів, Бк/кг
	Тип грунту	Стронцій-90		Цезій-137
23.05.01 8.08.01 24.10.01 01.03.02	ПЗ (пісок замуленний) П (пісок) П ПЗ	4.3 1.4 2.1 2.6		22.0 2.2 3.9 5.1

Слід відзначити, що донними відкладами інтенсивніше поглинається цезій-137, ніж стронцій-90. [34] Процес характеризує коефіцієнт накопичення (Кн), що дорівнює відношенню концентрації радіонукліда в донних відкладах до його концентрації у воді. Це величина для різних типів донних відкладів викладена в таблиці 13. [38]

Таблиця 13. Коефіціент накопичення радіонуклідів у донних відкладах

Дата відбору	Коефіцієнт накопичення
	Стронцій-90	Цезій-137
23.05.01 8.08.01 24.10.01 01.03.02	398 483 110 119	9778 1146 1518 1192

[34]

Виходячи із приведених вище коефіцієнтів накопичення, площ дна та зважаючи на те, що радіонукліди дифундують вглибину до нижчих шарів донних відкладів, можна стверджувати - саме донні відклади виконують функцію очищення води від радіонуклідів і в порівнянні з біотичними компонентами водних екосистем є основним депо по виведенню радіонуклідів із кругообігу та їх захороненню. [38]

Вищі водяні рослини. Серед вивчених вищих водяних рослин зменшення вмісту стронцію-90 спостерігалось в такій послідовності: рдесник пронизанолистий, елодея канадська, рдесник кучерявий > водопериця колосова > тілоріз апоєвидний > кушир темно-зелений > ряска мала > рдесник плаваючий > рдесник гребінчастий > глечики жовті > рогіз вузьколистий, лепешняк великий, осока звичайна > очерет звичайний.

Вміст цезію-137 у вивчених вищих водяних рослин змінюється в такій послідовності: ряска мала > лепешняк великий > елодея канадська > кушир темно-зелений >рдесники кучерявий, плаваючий, пропзаволистий > рдесник гребінчастий > глечики жовті >водопериці колосова > рогіз вузьколистий > осока звичайна > тілоріз алоєвидний > очерет звичайний.

Риба. Для досліджень були взяті наступні види риби: гірчак, вівсянка, краснопірка, верховодка, пічкур, карась сріблястий та золотий, верховодка, плітка, плоскирка, в’язь, ляш, окунь та щука. Вміст цезію-137 та стронцію-90 у досліджених видах риб представлені в таблиці 14.

Таблиця 14. Вміст радіонуклідів у рибах Оріхуватських водойм в 2001-2002 рр.

Види риби	Дата відбору	Вміст радіонуклідів, Бк/кг сирої маси
		Цезій-137	Стронцій-90
Гірчак	23.05.01	1.8	3.1
Вівсянка	23.05.01	1.8	10.1
Окунь	23.05.01	1.0	4.3
Вівсянка	8.08.01	1.7	3.0

Слід зазначити, що майже у всіх досліджених видах риби вміст стронцію-90 переважає над вмістом цезію-137. Таке явище мабуть пов'язане з тим, що досліджувалась в основному мілка риба, в якій було дуже мало м'язів, а як відомо основна кількість цезію-137 накопичується в них, на відміну від стронцію-90, який зосереджений в кістках, голові та лусці. Вміст стронцію-90 від 3,1 до 9,4 Бк/кг, що становило 8,8-28,5% ДР. Так як вміст радіонуклідів у рибі водойм значно нижчий допустимих рівнів та стронцій знаходиться в неїстівній частині риби, то вживання данної риби не може загрожувати здоров’ю людини.

У випадках, коли в одній і тій же водоймі відбиралась риба одного виду, але різних розмірів, то більш високий вміст радіонуклідів спостерігався у риб більших розмірів і відповідно більшого віку. [34]

Отже, екологічна якість води по вмісту розчинних у воді радіонуклідів відноситься до "дуже чистої” та "чистої". Вміст радіонуклідів в донних відкладах залежить від типу грунту, що їх утворює. Мінімальний вміст спостерігається в пісках, а максимальний - в мулах. Краще поглинається донними відкладами цезій-137. Вміст радіонуклідів у рибі значно нижчий допустимих рівнів.