МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут заочного та дистанційного навчання

Контрольна робота

С дисципліни:

«Туристичне країнознавство»

На тему:

«туристична спеціалізація Аргентини»

Виконала студентка 2-го курсу ІЗДН

_______________________________

Напрям ___6.140103 «Туризм»_____

Залікова книжка_№______________

Київ 2014

План роботи

А. Скласти туристичну характеристику країни, дотримуючись такого плану:

1. Загальні відомості про країну (стисла географічна характеристика: офіційна назва країни, площа, кількість населення, форма державного устрою та правління, столиця, особливості географічного положення).

2. Туристична характеристика країни

2.1. Оцінка ресурсів для потреб туризму.

2.2. Державна політика в галузі туризму, органи управління туризмом в країні.

2.2.Стан і тенденції розвитку туризму як галузі економіки.

2.3. Особливості формування туристичних потоків в країну на сучасному етапі.

2.4. Туристичні райони країни, їх спеціалізація.

2.5. Основні туристичні маршрути і тури в країні.

3. Спеціальна туристична інформація про країну.

Б. Скласти карту основних туристичних районів та центрів туризму країни.

Республіка Аргентина (столиця - Буенос-Айрес) - держава на південному сході Південної Америки, що простяглася з півночі на південь на 3 700 км. Площа країни складає 2,8 млн км². Загальна кількість населення досягла 41 млн осіб. Східна частина країни - рівнинна; гірський ланцюг Анд, де височіє найвищий пік Південної Америки - г. Аконкагуа, формує природний західний кордон із Чилі; на південному заході - Патагонське плоскогір'я. Клімат змінюється від тропічного на півночі, до помірного на півдні. Найбільші річки: Парана, Парагвай, Ріо-Саладо, Ріо-Колорадо. Національні парки: Ігуасу, Науель-Уапі, Лос-Гласьярес, Лос-Алерсес, Ланін та інші.

Аргентина багата різноманітними туристичними ресурсами: багатокілометрові пляжами стали основою створення приморських і гірськолижних курортів; річки з водоспадами, густі ліси і незаймані степи - підґрунтя для розвитку екологічного туризму; скотарські ранчо і виноградарські ферми перетворилися на осередки поширення сільського, кінного і гастрономічного туризму та винотерапії; європеїзовані міста зі зразками колоніальної архітетури та музеями пропонують цікаві пізнавальні тури. Шанувальникам природних чудес аргентинська туристична індустрія пропонує подорож до національного парку Ігуасу, на кордоні із Бразилією і Парагваєм. Тут розташований каскад із близько 275 водоспадів під загальною назвою Ігуасу (Арайагарай, Бельграно, Рівадавія, Рамірес, Сальто-Ескондідо, Сальто-Флоріано, Уніон, Міте та ін.). "Перлиною" серед них є каскад із 14 водоспадів Гарганте-дель-Дьябло. Водоспади з'єднані між собою містками для кращого огляду фантастичного ландшафту. І навіть курсує невеликий туристичний потяг, що сполучає між собою найбільш віддалені ділянки каскаду. Південь Аргентини займає Патагонія - малоосвоєна територія, де представлені різноманітні ландшафти: гірські хребти з льодовими, міжгірськими улоговинами й озерами, плоскогір'я з пагорбами та низинами, дикі океанічні береги з пташиними базарами. Одним із цікавих місць Патагонії є півострів Вальдес, де у туристів з'являється можливість спостерігати за життям морських левів, пінгвінів, китів і пташиного царства.  "Землею кінця світу" називають острів Вогняна Земля. Його адміністративний центр - Ушуайя - найбільш південне місто світу та "ворота" до Антарктиди. Із міста організовуються бердвотчинг-тури до численних місцевих озер. Морські екскурсії - туристична принада цих місць. Багато з них проходять повз лігвища тюленів і фантастично величезну колонію бакланів.  Буенос-Айрес, у якому мешкає 40 % населення країни, має потужний культурно-історичний потенціал. Одних лише музеїв у місті нараховується близько 120. Вартими уваги місцями і пам'ятками Буенос-Айреса є район Ла-Бока, історична зона Сан-Тельмо з антикварним базаром, президентський палац, ратуша, храми, площі, тунелі колоніальних часів. Цікавими для туристів містами є Сальта - один із найбільших центрів паломництва (чудодійні скульптури Діви Марії і Христа Чудотворця у соборі Сан-Франсиско), Кордоба із унікальними зразками колоніальної храмової архітектури і музеями, Ла-Ріоха - визнаний центр виноробства. Усе більшу кількість туристів приймають сучасні курортні центри країни: Барілоче ("аргентинська Швейцарія") на озері Науель-Уапі, Серро-Катедраль - найбільший у Південній Америці гірськолижний курорт, приморські курорти Лас-Грутас, Ель-Кондорі, Плайас-Дорадас та інші. Значні простори аргентинської території містять велику кількість туристично-привабливих об'єктів. Після девальвації аргентинського песо у 2002 році потік іноземних туристів до Аргентини зріс. Через зростання витрат на закордонні подорожі багато аргентинців також вирішили повернутися до національного туризму.

У 2006 на туристичну галузь Аргентини припадало 7,41% ВВП (3-ій за прибутковістю сектор національної економії), хоча варто мати на увазі, що витрати аргентинських туристів за кордоном досягли 12% ВВП країни. Згідно даних Всесвітньої туристичної організації у 2007 році країну відвідало 4,6 млн. іноземних туристів, що принесли 4,3 мільйони доларів до державної казни.

Аргентиною є другою за туристичною популярністю країною у Південній Америці (після Бразилії) та 5-ою на просторах обох Америк. Іноземні туристи до Аргентини приїжджають в основному з Бразилії, Чилі, Колумбії,Мексики, Болівії, Еквадору, Уругваю, Венесуели і Парагваю, а також із Європи - Іспанії, Італії, Франції, Німеччини, Великобританії і Швейцарії. Іноземців приваблює стабільна ситуація в країні в плані тероризму, та висока якість медичних послуг і санітарії. Найпопулярнішою туристичною атракцією Аргентини є місто Буенос-Айрес. У 2007 році його відвідали 5,3 млн. туристів. Їх приваблює старовинне величезне космополітичне місто з розвиненою інфраструктурою. Багато відвідувачів бажають, окрім іншого, насолодитися аргентинським танго, кулінарією та нічними пейзажами портового міста.

У столиці — церква Сан-Іґнасіо (1710-1734 pp.), церква Ель Пілар (1716-1732 pp.), Санта-Каталіна (1737-1745 pp.), ратуша (1725-1765 pp.), собор (1593-1863 pоків), президентський палац Каса Росада, будинок Національного конгресу (початок XX ст.), музеї: Національний історичний, Етнографічний "Хуан Б.Амбросетті", Аргентинський природничих наук "Бернардино Ривадавіа", Національний образотворчих мистецтв, Національний декоративного мистецтва, Сучасного мистецтва, Муніципальний образотворчих мистецтв і національного мистецтва, Зброї, Мінералогії та геології.

Меморіальний комплекс Б. Мітре, Педагогічний "Домінґо Ф. Сарм'єнто"; Міжнародна художня галерея; зоопарк, ботанічний сад; у передмісті Тіґре — Морський музей нації.Іншими туристичними центрами є водоспад Ігуасу та об'єкти, внесені до Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО: Національний парк Лос-Ґласіарес (зокрема льодовик Періто-Морено), єзуїтські місії регіону Ґуарані, Куева-де-лас-Манос, півострів Вальдес, провінціальний парк Ісчіґуаласто, національний парк Талампая, єзуїтський квартал і місії Кордови, Кебрада-де-Умауака. У Аргентині є велика кількість привабливих гірських територій, із яких деякі привабливі можливостями альпінізму (Аконкагуа), інші - гірськолижні курорти (Барілоче та Лас Леньяс). Основні дестинації зосереджені на заході країни в Андах, хоча привабливим місцем є і Кордобські Сьєрри. На атлантичному узбережжі Аргентини знаходяться відомі морські курорти, зокрема Мар-дель-Плата. Національні парки Аргентини: Бариту, Ель-Рей, Іґуасу (водоспад на кордоні з Бразилією), КалілеГуа, Лаґо-Пуело, Лаґуна-Бланка, Ланін, Ліуе-Калель, Лос-Алерсес, Лос-Ґласьярес, Науель-Уапі, Пальмар-дель-Колон, Пількомайо, Фран-сиско-Перито-Морено, Ріо-Пількомайо, Сьєрра-де-лас-Кіхадас, Тьєрра-дель-Фуе-ґо, Чако.   Серед інших пам'яток: у Кордові — собор (1680-1758 pp.), комплекс єзуїтської місії та церква Ла Компаньїа (1646-1690 pp.), Ботанічний музей, Провінційний музей образотворчих мистецтв; у Кор'ентесі — Музей колоніальної доби, історії та образотворчих мистецтв; у Ла-Платі — псевдоготичний собор (1885 p.), Муніципальний музей, зоопарк; у Лухані — Музей транспорту; у Мар-дель-Платі — вілла Фальда (1939р.), вілла Вільямса (1945-1947 pp.), ботанічний сад, місто відоме як найбільший морський курорт Південної Америки; у Мендосі — руїни монастиря Сан-Франсиско (1638 p.), руїни монастиря Санта-Моніка (XVII ст.), Музей природничої історії "Хуан Корнеліо Мояно"; у Росаріо — Провінційний історичний музей, Муніципальний музей образотворчих мистецтв "Хуан Б. Кастаньїно"; у Сальті — ратуша (1676-1783 pp.), церква Сан-Франсиско (1759-1882 pp.), монастир Сан-Бернардо (1582-1762 pp.), собор (1858-1882 pp.); курорт Сан-Карлос де Барилоче на березі озері Науель-Уапі — центр альпінізму та лижного спорту в Патагонії. Льодовики є головною туристичною атракцією у Патагонії. Останнім часом в країні розвинувся винний туризм, що базується на об'єктах, пов'язаних із виноробством (Винний шлях у провінціях Сан-Хуан і Мендоса та долина Кальчакіес), де туристи можуть дегустувати знамениті аргентинські вина Зимовий туристичні потоки спрямовані головним чином до гірських андійських озер у провінціях Неукен, Чубут та Ріо-Негро; окрім гірських видів відпочинку, відвідувачів приваблюють льодовикові озера та багатства національних парків. Місто Сан-Карлос-де-Барілоче на берегах озера Науель-Уяпі перетворюється у цей час на головний зимовий туристичний центр Південної Америки і приваблює як внутрішніх, так і іноземних туристів. Влітку туристичні потоки спрямовуються на океанічне узбережжя провінції Буенос-Айрес, особливо до курорту Мар-дель-Плата. Економіка берегових міст Аргентини великою мірою і базується на курортному господарстві та туризмі у літній період. Другим напрямком літнього туризму виступають Кордобські Сьєрри, а найбільше долина Каламучіта з головним туристичним центром Вілья-Карлос-Пас. Традиційно у січні (розпал літа в Південній півкулі) притік туристів тут найбільший. Значними центрами іноземного туризму є Півострів Вальдес, Вогняна Земля, Антарктика (зокрема антарктичні острови).

Тури в Аргентину Аргентина ценайдивовижніша країна,багата історичними та природними пам’ятками.Різноманітність програм поАргентині вражає, тому кожен мандрівник може підібрати собі тур додуші. Найбільш популярнітакі екскурсійні поїздки: «Водоспади Ігуасу», «Буенос-Айрес - ПуертоМадрін - Калафате», «БуеносАйрес, Ігаусу і уроки танго», «Париж Америки, Латиноамериканська Швейцарія», «Буенос-Айрес - Сальта» і «класичний тур по Аргентині». Можна без праці сполучити тур в Аргентину звідвідуванням інших країн регіону: Чилі, Парагваю,Бразилії. Саме томунашій компаній ібуврозроблений захоплюючий маршрут «Бразилія -Аргентина - Чилі».

Найкращі сезони для відпочинку в Аргентині. Найкращим часом для огляду водоспадів є період з травня по листопад місяць, для подорожей по території країни - з жовтня по травень, а для занять гірськолижним спортом в Аргентину приїжджають з травня по вересень. Пляжі чекають відпочиваючих з грудня по лютий.

Як дістатися:

Прямих авіарейсів з Росії до Аргентини поки немає. Проте є можливість зробити пересадку в аеропорті в одній із країн Західної Європи. Всі літаки сідають в єдиному міжнародному аеропорті розташований в 47 км від Буеноса-Айреса (Міністро Пістаріні). Для пересування на внутрішній території Аргентини туристи користуються послугами місцевих авіакомпаній, залізниці та автомобільного транспорту. Автобусний парк для перевезення в міжміських напрямках оснащений біотуалетами та кондиціонерами.

Віза, правила в’їзду та митні правила.

Громадяни  можуть перебувати на території Аргентини протягом 90 днів без отримання візи.Для в’їзду в країну необхідно мати діючий закордонний паспорт, зворотні квитки і достатнє для усього часу перебування наявність коштів.

Ввезення вогнепальної зброї на територію держави можливий тільки за наявності спеціального дозволу відповідних правоохоронних структур. Без наявності дозволу не можна вивозити з Аргентини предмети, що мають історичну або художню цінність а також музейні експонати які охороняються законом.

Транзит іноземної й місцевої валюти не обмежений, сума, що перевищує $10 тис. або еквівалент в іншій валюті, а також коштовності, підлягають декларуванню.

Національна валюта:

Грошовою одиницею Аргентини є аргентинський песо, який дорівнює 100 сентаво. Обміняти валюту можна в обмінних пунктах, розташованих в готелях, великих торгово-розважальних комплексах та банківських установах. Банки працюють з понеділка по п’ятницю з 10 до 15 годин. У багатьох місцях Аргентини приймають до оплати кредитні картки та дорожні чеки. Рекомендації МЗС України громадянам України, які планують поїздку за кордон.

З метою запобігання потраплянню громадян України у скрутні ситуації за кордоном, пов’язані із наслідками їх втягування у протиправну діяльність на території іноземних держав, Міністерство закордонних справ наполегливо рекомендує громадянам України враховувати таке.

Виїзд громадян України за кордон має здійснюватися на законних підставах відповідно до запланованої мети поїздки та згідно з вимогами чинного законодавства України та країни призначення.

Спеціальна інформація Республіки Аргентина.

Аргентина вважається однією з найбільш європеїзованих країн Південної Америки, хоча інші етноси та культури також представлені тут в неймовірній різноманітності. Аргентинці володіють особливою культурою і неповторним яскравим характером.

Перш за все, потрібно відзначити емоційний «латинський» темперамент, властивий практично всім вікам і статям. Жителі Аргентини товариські, доброзичливі й усміхнені. Правил ввічливості тут дотримуються в обов’язковому порядку.

Аргентинці – справжні патріоти, з гордістю зберігають історію і традиції своєї країни, до іноземців ставляться уважно й доброзичливо, дозволяючи гостям країни відчувати себе як вдома.

Туристу потрібно пам’ятати про деякі правила поведінки, прийняті в Аргентині, щоб не здатися нечемним.

При зустрічі знайомі цілують один одного в щоку, а малознайомі – потискають руки. Під час спілкування у аргентинців прийнято посміхатися і говорити компліменти.

Найпопулярніші теми для спілкування – політика та футбол. Майже у кожного жителя Аргентини обов’язково є улюблений клуб або команда, за яку він шалено вболіває. У розмові варто бути уважним, щоб не зачепити сильні патріотичні почуття місцевих жителів.

Головним у бесіді вважається продемонструвати себе і одночасно вислухати думку співрозмовника. Якщо тема дуже хвилююча, то бесіда завжди загрожує стати дещо емоційною.

В Аргентині не прийнято рано вставати, тому час обіду і вечері дещо зміщується. Так, в період з 16.00 до 18.00 години обідають, а вечеряють після 21.00. Вечеря - головна трапеза дня, яка проходить у сімейному колі, зі своїми ритуалами і тривалими бесідами на різні теми. Ресторани та бари працюють переважно з 9.00 до 15.00 год. та з 20.00 до 01.00 год.

Туристам не варто забувати, що при відвідуванні магазинів в Аргентині прийнято вітатись і так само прощатись, інакше це буде розцінено як грубість або зарозумілість.

Детальну інформацію щодо подорожей по території Аргентини різними видами транспорту можна отримати на веб-сторінці Національної туристичної служби http://www.turismo.gov.ar (розділ «Загальна інформація») та на веб-сторінці Національної служби доріг http://www.vialidad.gov.ar.

У неділю та у святкові дні (а вони тут нерідкі) зачинено майже все. Поміняти валюту, влаштуватися в готель або взяти квиток на літак в такі дні практично неможливо, тому варто планувати такі заходи заздалегідь.

Чайові зазвичай складають 10% від рахунку, часто вони вже включені в загальну суму.

Під час планування подорожі до Аргентини варто мати на увазі, що в більшості країн Латинської Америки використовуються відмінні від українських стандарти мобільного зв’язку (2G: GSM 850, GSM 1800, GSM 1900; 3G: UMTS 850, UMTS 1900), тому варто переконатися, що технічні параметри мобільного телефону дозволятимуть його використання на території Аргентини. Окрім того, не всі українські оператори мобільного зв’язку надають послуги роумінгу на території Аргентини, тому варто проконсультуватися з оператором.

Аргентини – це країна, де відбувалась велика кількість військових переворотів та свіжі в пам’яті репресії військового режиму, тому слід уникати носіння військової форми одягу або екіпіровки.

Екскурсії

Мандрівка столичним округом Пампа

Величезний федеральний столичний округ, який знаходиться під владою Пампи, що давно вже став практично синонімом слова "Аргентина". Тисячі квадратних кілометрів високотрав'я, постійно розгойданому під поривами вітру, сотні ферм і крихітних містечок, численні рукави річок, болота і пустельні ділянки - ось що таке північ і центр Аргентини. Цікаве місто Лухан, чия базиліка Ла-Вірген-де-Лухан приймає 4 мільйони паломників на рік, Росаріо і Санта-Фе, знамениті на всю країну своїми численними музеями, церквами і в'янучої будівлями колоніальної епохи, а також безліч провінційних міст, в кожному з яких обов'язково знайдеться якесь цікаве метсо. У північних районах, прилеглих до Парагваю, збереглася велика частка індіанського населення, але тут же і найбільш посушлива частина країни. У провінції Місьйонес, навпаки, густа тропічна рослинність приховує численні старі міста єзуїтів, на кшталт знаменитого Сан-Ігнасіо-Міні недалеко від столиці провінції - Пасадаса. Цікаві також підвісний міст і форт в Корріентес, Ванда з шахтою з видобутку дорогоцінних каменів, а також "Парк емігрантів" в Обера.