Zadacha_2_1

Табличний розрахунок густоти перевезень дає можливість визначення вантажообороту на кожній дільниці залізниці в обох напрямках руху.

Крім того, середня густота перевезень вантажів для мережі залізниць, напрямку перевезень визначається за формулою агрегатної середньої:

,

де:  f ^q l – вантажооборот, ткм (тарифний);

Lе – експлуатаційна довжина напряму перевезень, мережі, км.

Так, середня густота на умовній мережі залізниць дорівнює:

т.

Визначення по пп. 2), 4), 5) має бути представлено у вигляді таблиці 2.5.

Дані про густоту систематизують не тільки в таблицях, але й зображують графічно у вигляді картограми густоти перевезень. Картограма густоти перевезень представляє собою графік, віссю якого слугує залізнична лінія на карті – схемі залізниць. Вантажооборот накладається на карту – схему у вигляді стрічки, ширина якої дорівнює густоті руху відповідно до прийнятого масштабу, довжина по осі – довжині дільниці. На рис. 2.5 наведено приклад картограми густоти перевезень, розробленої за даними про густоту на дільницях, наведеними на рис. 2.4 і в табл. 2.5.

На завершення за результатами розрахунків повинна бути викреслена картограма перевезення вантажів на дільницях умовної мережі, приклад якої наведено на рис. 2.5.

Рисунок 2.5. Картограма густоти перевезень на дільницях умовної мережі залізниць.

Середня відстань перевезень вантажів визначається за наступними формулами:

- для мережі залізниць:

, км;

- для окремої залізниці:

, км,

де ,

– показник “Прийнято”, тонн;

– показник “Ввіз”, тонн;

– показник “Транзит”, тонн.

Величина визначається із табл. 2.4. Розмір для “транзитної” залізниці (на умовній мережі – 2-га залізниця) визначається графічним (див. рис. 2.4) або табличним методом (див. табл. 2.4).

При графічному методі з густоти перевезень (рис. 2.4) на дільницях, які прилягають до “транзитної” залізниці, віднімається маса всіх відправок, для яких станціями призначення є стикові станції й ті станції, що знаходяться на самій “транзитній” залізниці.

Приклад. По напрямку А – К густота т,

т;

По напрямку К – А густота т,

т.

Разом у прямому і зворотному напрямках:

т.

При табличному методі – це кореспонденції по відправленню вантажів () у прямому та зворотному напрямках між нетранзитними залізницями, прилеглими до транзитної залізниці з обох боків, тобто розраховується як сума показників “відправлено” із залізниць, прилеглих до транзитної залізниці.

Приклад. З табл. 2.4: з 1-ої на 3-ю залізницю через “транзитну” 2-гу відправлено 85 т, а з 3-ої на 1-у залізницю через 2-у відправлено 110 т. Таким чином, т.

Середня відстань перевезень для другої залізниці:

км.

Величини показників приймаються:

– із табл. 2.5,

і – із табл. 2.4.

Для 1-ї і 3-ї залізниць (нетранзитних) (відсутній транзит) середня відстань перевезень ,

км;

км.

Для умовної мережі залізниць

км.

Коефіцієнт нерівномірності перевезень за напрямками руху для дільниці А – Б :

.

Аналогічно потрібно розрахувати для всіх ділянок і в середньому для залізниць.

Для залізниці й мережі залізниць розраховується діленням меншої суми тонно-кілометрів в одному напрямку на більшу в зворотному напрямку:

=0/1.

Приклад:

а) для 1-ї залізниці (див. табл. 2.5).

б) для мережі залізниць