РОЗДІЛ І
.docxзасіб розрахунків, тобто замінює гроші, найважливішою функцією яких є те, що вони можуть бути засобом обігу.
Ми спостерігаємо еволюцію: гроші замінили бартер, натуральний обмін, відокремивши акт продажу від акту купівлі. Вексель замінив гроші, відокремивши акт платежу від акту отримання грошей.
Функцією грошей є виступ їх мірою вартості. Суспільство вважає зручним використання грошової одиниці як масштабу для порівняння відносної цінності благ і ресурсів. Це має очевидні переваги. Завдяки грошовій системі нам треба виражати ціну кожного продукту через інші продукти. І знову вексель являє собою наступний щабель: він акумулює в собі цю функцію грошей, висловлюючи собою вартість того чи іншого товару в грошовому вираженні, але позбавляючи нас від процесу перерахунку, перекладу, зберігання грошей, будучи універсальним засобом платежу. У кожній країні існує своя грошова одиниця. У США мірою вартості є долар, в Німеччині - євро, в Росії - рубль. Вексель допомагає не тільки вести розрахунки, але і обмінювати гроші.
Наступна функція векселя - гроші як засіб накопичення, що зберігається після продажу товарів і послуг, і забезпечує його власнику купівельну спроможність у майбутньому. Вексель повністю виконує і цю функцію. Він зберігає гроші векселедавцю, дозволяючи замість готівки випускати вексель, а готівка гроші використовувати в обороті, нарощуючи капітал, тобто знову вексель прийнятніший і вигідний − він є не тільки засобом збереження грошей, але і сприяє їх примноженню. Таким чином, виходить, що вексель виконує всі функції грошей, будучи до того ж засобом платежу та зобов'язанням. Отже, вексель виступає як гроші, допомагає відстрочити платіж, разом з ним і сплату податків. На базі вексельного обороту виникають кредитні гроші, що випускаються банком − емітентом і підтримувані його авторитетом. Гроші повинні працювати. А засобом розрахунку, мірою вартості і засобом накопичення з успіхом виступає вексель.
Слід зазначити, що в даний час недостатньо використовуються всі функції і можливості вексельного обігу. В основному, вексель застосовується як засіб платежу і в недостатній мірі застосовується як вираз міри вартості та грошової одиниці [СУЩНОСТЬ ВЕКСЕЛЯ КАК ФИНАНСОВОГО ИНСТРУМЕНТА. В.А. Котова, Альметьевский филиал ИЭУП (г. Казань)
Материалы Международной научно-практической конференции студентов и аспирантов: РОССИЙСКАЯ ЦИВИЛИЗАЦИЯ: политико-правовые и социально-экономические особенности. с. 99-100].
Сучасні дослідники мають різні думки з приводу функцій векселя. Одні дослідники вважають, що із прийняттям Закону «Про обіг векселів в Україні» вексель фактично здатен легально виконувати тільки одну функцію – розрахункову [Теньков С. О. Спори з приводу визначення правової природи векселя у договірних відносинах [Текст] / С. О. Теньков // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 2. – С. 133–136., с. 134]. Інші автори схиляються до думки про різноманітність функцій векселя.
З цього приводу С. В. Мирославський вважає, що функції векселя існують та змінюються залежно від еволюції економічних відносин, в яких він використовується. Більше того, динаміка попиту на ту чи іншу функціональну властивість векселя визначає як історичну, так і сучасну еволюцію цього цінного папера.
Про виконання векселем гарантійної функції згадувалось ще у підручниках з комерційної діяльності часів Російської імперії. Зокрема, векселі були присутні у кредитних угодах і бралися кредиторами з боржників як гарантія їх платіжного обов’язку [ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ РОЗШИРЕННЯ
СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ВЕКСЕЛІВ В УКРАЇНІ. С. В. Мирославський, Правовий вісник Української академії банківської справи № 1(6) 2012 р.].
У юридичній літературі зустрічаються вказівки на можливість використання векселя як засобу забезпечення виконання зобов’язань. Зокрема, як справедливо наголошує А. В. Габов, вексель може бути використаний як засіб забезпечення зобов’язань за правочинами, вчиненими на ринку цінних паперів, зокрема, при торгівлі фінансовими деривативами (ф’ючерсами) [Габов А. В. Вексель в системе российских ценных бумаг [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 /Габов Андрей Владимирович. – М., 1999. – 245 с., с. 89].
Вексель є інструментом кредитних і розрахункових відносин, який широко використовується в усьому світі. Векселі активно застосовуються у зовнішній торгівлі і міжнародних розрахунках – яскравим свідченням цього є міжнародна уніфікація норм вексельного права.
Женевський Уніфікований закон про переказний і простий вексель, до якого Україна приєдналася у липні 1999 року, визначає вексель як ордерне боргове зобов’язання. У більшості країн законодавством визнається багатофункціональність векселя. Так, у Росії вексель вважається розрахунковим засобом та борговим зобов’язанням; у Казахстані вексель визначений як платіжний документ та фінансовий інструмент, який обертається на ринку цінних паперів; у Чехії вексель також є оборотним інструментом; в Угорській Республіці вексель не визначений як цінний папір (хоча має усі атрибути цінного паперу і обертається на ринку цінних паперів), а є платіжним інструментом; згідно Комерційного кодексу Франції вексель є платіжним інструментом. У Німеччині вексель може бути і цінним папером, і платіжним інструментом. В Україні вексель визначений як борговий ордерний цінний папір згідно Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», платіжним інструментом – згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність», але податкове законодавство повністю ігнорує усі функції векселя крім товарної, що гальмує розвиток вексельного обігу при існуючому дефіциті обігових коштів у більшості підприємств.
Вексельний обіг практично усіх країн є досить ліберальним. Як правило, державний реєстр виданих векселів не ведеться. Лише в Росії складається звіт про прострочені векселі, а в Литві існує реєстр опротестованих векселів. Фінансові векселі обертаються вільно в усіх наведених країнах, за виключенням Казахстану та України. Найбільш активним на пострадянському просторі був та залишається обіг банківських векселів у Росії. Векселі тут не конкурують з іншими борговими інструментами та кредитами, а впевнено займають власну нішу короткострокового інструменту боргового запозичення та комерційного кредитування.
Слід наголосити, що фінансові векселі – це в першу чергу інструменти для залучення тимчасово вільних грошових ресурсів юридичних осіб. Специфіка залучення коштів від зазначених суб’єктів полягає в тому, що підприємства надають перевагу тим інструментам, які зберігаючи капітал з нарахуванням певних доходів, мають, при цьому, високу ліквідність, достатню для негайного використання їх (у разі нагальної потреби) у розрахунках з контрагентами. При цьому, ліквідність цих інструментів не повинна набагато відрізнятись від грошових засобів. Звичайно, що тільки фінансові векселя, на відміну від депозитних вкладів (строкових та за вимогою) і депозитних сертифікатів, можуть відповідати вказаним вимогам.
Емісія фінансових векселів значно збільшує ресурсну базу комерційних банків та скорочує тривалість взаєморозрахунків між підприємствами, завдяки чому відбувається більш раціональне використання наявної в обігу грошової маси [Т. Рудненко. Фінансові векселі та вітчизняна практика їх використання. інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку. http://www.ufin.com.ua/analit_mat/gkr/209.htm.].
Вексель як фінансовий інструмент використовується як на товарному, так і на фондовому ринку. У першому випадку він опосередковує розрахункові відносини, у другому – інвестиційні.
Векселі які застосовуються в господарському обороті як в Україні так і за її межами, досить різноманітні.
Векселі казначейські – один із видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету. Вони можуть бути використані:
- для здійснення розрахунків;
- для зарахування сплати податків до державного бюджету;
- як застава для забезпечення інших платежів та кредитів.
Фінансовий вексель має в своїй основі депозитну природу. Якщо класичний вексель видається за реальної товарної угоди, то фінансовий в основному використовується для мобілізації грошових ресурсів. [ВИКОРИСТАННЯ ВЕКСЕЛІВ В УКРАЇНІ. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЕКСЕЛЬНОГО ОБІГУ. Коваль О. М. Вінницький національний аграрний університет, Україна. Електронний ресурс: http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010/Economics/60215.doc.htm].
Фінансовий вексель - це не сума функцій, які він виконує; вони не вичерпують собою всіх його особливостей і напрямків впливу. Таким чином, можна сказати, що функції векселя - це свого роду осереддя його дії, вони об’єднують, синтезують численні шляхи, форми і способи правового впливу, вбираючи найбільш істотні ознаки певного напрямку.
Фінансовий вексель виконує наступні функції
- функція засобу переказу грошей. У процесі розподілу і перерозподілу національного доходу, створюються і використовуються засобу обігу, що забезпечують різні потреби розвитку суспільства: товарний і грошовий обіг, розширене виробництво і т.д. Зокрема, вексель, втілюючи в собі право на певні грошові кошти та відповідаючи вимогам компактності і зручності, опосередковує переклад цих цінностей від однієї особи до іншої, передачу їх у часі і просторі.
- кредитна функція. Наявність цієї функції обумовлено тим, що проміжок часу між датою виставлення векселя і датою платежу по ньому може становити немалий проміжок часу.
- розрахункова функція зумовила його поширення і застосування практично в усьому світі. Значення такого розрахункового засобу для процесу товарно-грошового обороту полягає, передусім, в економії грошей, яка здійснюється наступним чином: по-перше, для значної частини угод гроші не потрібні зовсім; по-друге, прискорюється оборот засобів обігу.
- В даний час, найбільшої актуальності набула антиінфляційна функція векселя. Сучасна суперечлива ситуація в економіці характеризується, з одного боку, браком платіжних засобів, а з іншого, - неможливістю збільшення грошової маси за допомогою додаткової емісії грошових знаків Центральним Банком. Використання векселів як засобу розрахунків компенсує недолік грошової маси: як у сполучених посудинах, зменшення однієї форми її створення відбувається за допомогою збільшення інший її форми. Як писав К. Маркс, «такий вплив (і одночасно підпорядкування) розмірів вексельного обігу на розмір обігу банкнот відбувається лише в періоди нестачі грошей. Однак, при такому зростанні кількості векселів погіршується їх якість» [Функции векселя. Електронний ресурс: http://www.pravo.vuzlib.su/book_z059_page_8.html].
- функція цінного паперу. Функція векселя як цінного паперу полягає в його зверненні на фінансовому ринку. На ринку цінних паперів векселі звертаються з дисконтом від номіналу. Вексель у разі надійної репутації векселедержателя і високої прибутковості може використовуватися як об'єкт інвестування коштів [Сущность и функции векселя. Електронний ресурс: http://russ-pravo.ru/sushhnost-i-funkcii-vekselya.html].
Досить важливою на думку С. В. Мирославського є є гарантійна функція. На його думку гарантійна функція векселя реалізується за допомогою інституту авалю, індосаменту та акцепту. Він вважає, що гарантійна функція векселя, як боргового цінного папера, робить можливим у перспективі використання векселя як засобу забезпечення виконання договірних зобов’язань, де замість кредитно-розрахункових функцій па перший план вийде гарантійна функція векселя, тобто його видача не призводитиме до новації договірних зобов’язань породжуючи самостійне безумовне безтоварне вексельне зобов’язання пасивного характеру, яке активується у всіх випадках непогашений векселя до моменту такої активації [Щодо гарантійної функції векселя. С.В. Мирославський. Правовий вісник Української академії банківської справи №2(5) 2011 р. с. 86-87].
Так як фінансовий вексель введений в обіг саме, як фінансовий інструмент, яким можна здійснювати обслуговування бюджетних коштів і враховуючи, що в законі України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів, в ст. 4, вказано, що видача фінансового казначейського векселя прирівнюється до видачі платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на рахунок платника податку. [Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів. Електронний ресурс: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/407-18. ст.4], то можна виділити таку функцію фінансового векселя, як компенсація або відшкодування. ЇЇ зміст полягає в тому, що протягом поточного року суми ПДВ, заявлені до відшкодування з бюджету на рахунок платника та підтверджені перевіркою, можуть бути відшкодовані платникам податку шляхом отримання фінансових казначейських векселів за умови подання такими платниками до органу Міндоходів України заяви про обрання способу відшкодування з бюджету суми ПДВ шляхом отримання фінансових казначейських векселів[«Відшкодування з бюджету сум ПДВ шляхом отримання фінансового казначейського векселя». Валентина АВРАМЕНКО, заступник начальника відділу розробки нормативно-правових актів з ПДВ Управління методології непрямих податків Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України. ВІСНИК міністерства доходів і зборів УКРАЇНИ вересень 2013 № 33. с.18-19].