Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
328.19 Кб
Скачать

1. Політекономія в системі наук

Пол.ек - сусп наука. Об’єкт вивчення – сус-во. Вивчає сус-во, те, що становить мат основу сус-ва, ек-ку. Наука-теоретична; є фундаментом щодо вивчення інших дисциплін. Весь навколишній світ, усю світобудову вивчають різні науки, їх можна поділити на дві великі групи: а) природознавчі - науки про закони та закономірності розвит­ку природи; б) суспільні - науки про закони й закономірності розвитку сус-ва.

2. Виникнення та етапи розвитку політ. Економії

Пол.ек– молода наука. Термін виник 1615р. Монкрет’єн «Трактат пол.ек». Його думки були спрямовані на ек держави, вперше розглядає державну ек, а не тільки одного господарства.

  1. етап – меркантилізм (з італ. –торговець). Зародження капіталізму, капітал. відносини зароджується у торгівлі. Ототожнення багатство з грішми (тобто багатство - те, що може бути реалізованим у грошах). В-во - передумова до створення багатства. Джерело багатства –торгівля (там товари перетворюються у гроші і виникає прибуток завдяки тому, що товари продаються дорожче, ніж були куплені). Тільки торгівля між державами може дати прибуток. Потрібно більше продавати, ніж купувати.

  2. Класична пол.ек. Її представляють фізіократи у Франції та класична школа в Англії. Для фізіократів джерелом багатства є ви-во, а не торгівля, а конкретніше землеробство. Класична школа в Англії – всяке в-во є джерелом багатства. Започатковують теорію трудової вартості, виявляють нетрудовий характер прибутків підприємців.

  3. Прагматики в центр свого вчення ставлять економічні інтереси буржуазії. Як противага прагматикам в сер. 19 ст. виникає пролетарська політекономія. Засновники: К. Маркс та Фрідріх Ендрікс. Вона розкриває внутрішні суперечності капіталізму і доводить, що капіталізм так само закономірно як він прийшов на зміну феодалізму, поступиться місцем новому, більш прогресивному сусп.. ладові. Головною суперечністю між прагматиками та марксистами є відношення до власності на засоби ви-ва. Прагматики – найвищу сферу сусп. в-ва – приватна власність, марксисти - суспільна. Розумне поєднання забезпечує розвиток в-ва. Немає ніяких встановлених пропорцій, в кожній державі – по-іншому. Протиставляти два види власності недоречно.

3. Предмет і метод пол.Ек

Предмет вивчення: виробничі відносини, які виникають між людьми в процесі суспільного в-ва.

Метод- загальний метод діалектики. Передбачає вивчення всього у загальному зв’язку і взаємозалежності. Існують причинно-наслідкові зв’язки. У стані безперервного розвитку кількісні зміни завжди ведуть до якісних змін. Метод наукової абстракції : очистити уявлення від випадкового, досліджуємо одну причину. Аналіз та синтез: метод аналізу – розглядають від великого до малого, синтез – від маленького до великого. Економіко-математичні та статистичні методи: поєднання логічного та історичного підходів. Суспільна практика: тільки на практиці ми перевіряємо теоретичні судження.

4. Осн течії суч ек думки

Екй лібералізм або теорія ек свободи: Представники не визнають необхідності втручання держави в ек. життя. Ек дирижизм: обґрунтовують необхідність систематичної регуляції ек з боку держави. Марксизм: осн завдання полек. є вивчення об’єктивних ек законів, які передбачають неминучість формаційного розвитку людства і на основі цього формування ук. політики держави. Неолібералізм: обґрунтовують необхідність поєднання державного регулювання економіки із здійсненням принципів вільної конкуренції. Кейнсіанство: обґрунтовую необхідність державного регулювання процесів відтворення.