17 Білет. 1. Підприємництво та підприємницька діяльність в Україні. Основні форми підприємств (обєднань). Малий бізнес і форми його функціонування в ринковій економіці.

Підприємництво - ініціативна, новаторська, самостійна, на власний ризик діяльність господарюючого суб'єкта, спрямована на пошук і знаходження найбільш оптимальних економічних рішень з метою одержання максимальної вигоди. Підприємництво передбачає конкретну діяльність підприємця і часто ототожнюється з поняттям "власник". У західних країнах підприємництво розглядається як особливий тип господарювання, в основі якого — пошук нових можливостей виробництва товарів і послуг на основі інновацій та уміння залучення ресурсів із найрізноманітніших джерел. Підприємництво як економічна категорія — є особливий тип господарювання, де головним суб'єктом є підприємець, який раціонально поєднує (комбінує) фактори виробництва на інноваційній основі і власній відповідальності, організує і керує виробництвом з метою одержання підприємницького доходу. Підприємці — це люди, які займаються підприємництвом. Розвиток підприємництва — це один із найпотужніших ресурсів зайнятості та доходів територій і населення при неспроможності держави забезпечити централізовану підтримку розвитку регіонів.

За організаційно-правовими формами розрізняють такі добровільні господарські об'єднання підприємств: Асоціація - це договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації та кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Корпорація - договірне Об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації. Консорціум — тимчасове добровільне статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети, розв'язання конкретних завдань, реалізації цільових програм і проектів (науково-технічних, будівельних тощо). У разі досягнення мети створення консорціуму він припиняє свою діяльність. Концерн - статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну втрачають свою самостійність, наділяють об'єднання правом представляти їхні інтереси у відносинах з іншими суб'єктами господарювання та органами влади. Картель — договірне об'єднання ряду підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовлюваної продукції. Його учасники зберігають свою власність на засоби виробництва і продукт виробництва. Синдикат - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції, виробленої учасниками об'єднання, через створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників синдикату. На відміну від картелю, синдикат розриває безпосередній зв'язок окремих фірм з ринком. Трест - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства-учасники тресту повністю втрачають свою власність на засоби і продукти виробництва, отже, і юридичну та господарську самостійність. Холдингова компанія - суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій групи підприємств (дочірніх). Між холдинговою компанією (материнською) та її дочірними підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування. Промислово-фінансова група - об'єднання, яке створюється на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови національної економіки, включаючи програми згідно з міжнародними договорами. До складу цієї групи можуть входити промислові та сільськогосподарські підприємства, банки, наукові іі проектні установи, інші установи і організації усіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, вироблення конкурентоспроможної продукції. В Україні промислово-фінансова група створюється за рішенням Кабінету Міністрів. Метою створення цієї групи є активізація інвестиційно-інноваційних процесів в різних галузях вітчизняної економіки, підвищення ефективності діяльності підприємств, їх конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках. Основними документами, що регулюють діяльність об'єднання, є договір або статут, які затверджуються його засновниками.

Малий бізнес здійснюється шляхом створення розгалуженої системи малих підприємств. до малих відносяться такі підприємства, в яких працює до 50 осіб. Нещодавно відбулися деякі зміни у законодавчій базі, зокрема відбулося коригування максимального обсягу річного валового доходу, що обмежує діяльність суб’єктів малого підприємництва. А саме, згідно останніх змін до Закону України “Про державну підтримку суб’єктів малого підприємництва”, обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн грн.. До цього він становив 500 тис. євро у гривневому еквіваленті. В цьому році відбулися зміни: до 100 млн.грн., наближаючись до критеріїв ЄС: 250 млн.

Загальновідомими організаційно-правовими формами підприємств малого бізнесу є  одноосібне володіння та  партнерство. Одноосібне володіння - це така організаційно-правова форма за якої все майно підприємства належить одному власнику, який одноосібно здійснює управління підприємством, розподіляє його прибуток та несе повну відповідальність за всі зобов'язання підприємства. Партнерство - це колективне підприємство, створене шляхом об'єднання коштів двох і більше фізичних чи юридичних осіб, які спільно здійснюють управління підприємством, розподіляють прибуток, несуть відповідальність за зобов'язаннями на засадах рівності, активної участі у діяльності підприємства, розподілу ризиків укладаючи при цьому договір. У той же час переважна більшість малих підприємств функціонує у формі господарського товариства, тобто підприємства, створеного юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: Акціонерні товариства - господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства в межах вартості належних їм акцій. У свою чергу акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. Відмінність відкритого акціонерного товариства (ВАТ) від закритого (ЗАТ) полягає у тому, що акції ВАТ можуть дажу на біржах, а акції ЗАТ розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Окрім цього, акціонери ВАТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства, а акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Товариства з обмеженою відповідальністю - господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів). Товариства з додатковою відповідальністю - господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників. Повні товариства - господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Командитні товариства - господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).