МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ»

Методичні вказівки

до практичних занять з теми

«планування виробничого процесу на підприємстві» для студентів IV–V КУРСІВ спеціальностЕЙ 6.051301, 6.120201

усіх форм НАВЧАННЯ

Затверджено на засіданні кафедри

економіки промисловості та організації виробництва.

Протокол № 7 від 23.12.2010.

Дніпропетровськ УДХТУ 2011

Методичні вказівки до практичних занять з теми «Планування виробничого процесу на підприємстві» для студентів IV–V курсів спеціальностей 6.051301, 6.120201 усіх форм навчання / Укл.: М.А. Прялін, Л.В. Іщенко. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2011. – 20 с.

Укладачі: М.А. Прялін, д-р техн. наук

Л.В. Іщенко

Відповідальний за випуск М.А. Прялін, д-р техн. наук

Навчальне видання

Методичні вказівки

до практичних занять з теми

«Планування виробничого процесу на підприємстві»

для студентів IV–V курсів спеціальностей 6.051301, 6.120201

усіх форм навчання

Укладачі: ПРЯЛІН Михайло Анатолійович

ІЩЕНКО Лариса Василівна

Редактор Л.М. Тонкошкур

Коректор В.П. Синицька

Підписано до друку 17.02.11. Формат 6084¹/₁₆. Папір ксерокс. Друк різограф. Ум.-друк. акр. 0,91. Обл.-вид. арк. 1,19. Тираж 60 прим. Зам. № 128. Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000.

ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 8.

Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру

Зміст

ВСТУП.........................................................................................................................4

1 Теоретичні основи сіткового планування та управління….........................................................................................................4

1.1 Сутність та призначення сіткового планування............................................4

1.2 Основні етапи розробки та використання сіткових графіків ......................6

1.3 Побудова структурного плану сіткового графіка, нумерація

подій і робіт .....................................................................................................7

1.4 Визначення очікуваного часу робіт і розрахунок параметрів

сіткового графіка............................................................................................10

1.5 Оптимізація сіткових графіків .....................................................................14

1.6 Керування ходом виконання робіт за допомогою сіткового

графіка ...........................................................................................................15

2 Порядок виконання завдання ………………...…………...............16

СПИСОК ЛітературИ ……………...……....………..…………………………18

Додаток А

Вихідні дані для побудови сіткового графіка. Тривалість робіт за

варіантами (доба)......................................................................................................19

ВСТУП

Сучасний етап розвитку виробництва характеризується високим рівнем технічного потенціалу, швидкими темпами науково-технічного прогресу, значними обсягами виробництва, наявністю великої кількості підприємств, які випускають тисячі найменувань різних видів продукції.

За цих умов особливо великого значення набувають кваліфіковане застосування на практиці принципів і методів організації виробництва та управління різноманітними виробничо-господарськими процесами, а це, в свою чергу, пред’являє високі вимоги до випускників вищої школи – майбутніх організаторів виробництва.

Організація виробництва має за головну мету створення умов, які забезпечують виконання заданих планів підприємствами. Це потребує вдосконалення різних сторін діяльності підприємства, а в першу чергу приведення в дію резервів виробництва для росту обсягу виробництва продукції, підвищення її якості, повного використання виробничих фондів, економії матеріальних ресурсів, підвищення духовного та матеріального рівня життя працюючих, покращення умов праці та побуту.

Більшість організаційних питань можуть бути успішно вирішені тільки на основі глибоких знань, застосованих на підприємстві технологічних процесів, особливостей обладнання та оснащення, конструктивної і технологічної характеристики виробу та ясного уявлення про напрями і засоби науково-технічного прогресу в галузях хімічного виробництва.

Таким чином, практичне вивчення питань організації виробництва є об’єктивною необхідністю в процесі підготовки спеціалістів хімічного напряму, а дані «Методичні вказівки» призначені до використання під час виконання практичних занять з дисципліни „Економіка та організація хімічних виробництв” при вивченні теми «Планування виробничого процесу на підприємстві»

1 Теоретичні основи сіткового планування та управління

1. Сутність та призначення сіткового планування

Особливістю науково-технічної революції є необхідність створення складних об’єктів нової техніки, що вимагають координації різних науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, будівельно-монтажних, налагоджувальних та інших робіт. Для реалізації таких розробок у найкоротший термін при найменших витратах потрібна насамперед чітка і послідовна система планування і управління. Одним із методів, що дозволяють вирішувати зазначену задачу, є метод сіткового планування та управління (СПУ).

Сіткове планування та управління – це графічне представлення комплексу робіт, орієнтоване на виконання кінцевої мети. Іноді сіткові графіки називають сітковими моделями, тому що вони в одному образі дозволяють представити весь комплекс робіт і їх характеристики під час планування і виконання якого-небудь проекту. Найважливіша перевага цього методу полягає в тому, що він дозволяє формалізувати організаційно-економічну сутність виконуваної розробки та її елементів, що забезпечують використання при плануванні та управлінні математичних методів і обчислювальної техніки.

Метод СПУ дає можливість визначення порівняно точної оцінки обсягу, тривалості і термінів виконання майбутніх робіт; ув’язування їх логічного і технологічного взаємозв’язку і послідовності; дозволяє вибрати з усього комплексу робіт для особливого контролю ті, що визначають загальний термін виконання всього проекту.

Численні приклади плідного застосування методу СПУ в практиці організації виробництва доводять його безперечну перевагу перед відомими методами планування та управління.

Організація роботи на основі СПУ здійснюється в єдиній системі за такими етапами:

1. Формування повного переліку робіт, що передують завершальній події, і встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ними.

2. Побудова структурного плану графіка і нумерація подій.

3. Визначення очікуваного часу виконання робіт і розрахунок параметрів сіткового графіка.

4. Оптимізація сіткового графіка.

5. Керування ходом виконання робіт.

Перш ніж ознайомитись зі змістом кожного етапу, розглянемо основні поняття та елементи сіткових графіків.

Основою системи СПУ є сітковий графік (див. рис. 9). Він складається з двох елементів – подій і робіт.

Під подією розуміється настання деякого факту, що відповідає закінченню та одночасно можливості початку однієї або декількох робіт. Наприклад, завершення розбирання елемента установки, усунення дефектів, тощо. Подія не має тривалості в часі, тобто відбувається миттєво. Подія, що стоїть на початку сіткового графіка називається вихідною подією. Подія, що стоїть наприкінці сіткового графіка, називається завершальною подією.

На графіках подія позначається по-різному:

колом , квадратами , еліпсами та ін.

Під роботою розуміють деякий процес, дію, що переводить одну подію в іншу. Наприклад, робота з розбирання елемента установки, усунення дефектів, тощо. Роботи бувають дійсними і фіктивними. Дійсні роботи вимагають витрат часу, трудових і матеріальних ресурсів. Фіктивні роботи вказують тільки на причинний взаємозв’язок між роботами і не вимагають витрат часу і ресурсів. Роботи на графіку позначаються стрілками в напрямку завершальної події. Дійсні роботи позначаються суцільними стрілками, фіктивні роботи – пунктирними стрілками.

Кожна робота починається початковою подією і закінчується кінцевою (завершальною) подією.

Усі події і роботи кодуються в числовій формі. Причому подія має своїм кодом одне число, а робота два числа: перше відповідає номеру початкової події, друге – номеру кінцевої події роботи.

Будь-яка безперервна послідовність робіт – стрілок від вихідної до завершальної події графіка називається шляхом. Довжина шляху визначається тривалістю (у часі) робіт, що входять до його складу. Критичний шлях – це найбільш тривалий ланцюжок робіт, що веде від вихідної до завершальної події. Саме тривалість критичного шляху визначає терміни початку і завершення всього комплексу робіт. Властивості, притаманні роботам критичного шляху, значною мірою визначають ефективність сіткових графіків.

Схема структури сіткового графіка, що визначає тільки лише технологічні і логічні взаємозв’язки між роботами, називається структурним планом сіткового графіка.