Тема . 13 Інновації та інноваційна діяльність
1. Загальна характеристика інновацій та інноваційної діяльності підприємства
2. Поняття та класифікація інноваційних процесів
3. Показники економічної ефективності інноваційної діяльності
4. Загальна характеристика системи державного регулювання інноваційної діяльності в Україні
1. Загальна характеристика інновацій та інноваційної діяльності підприємства
Інновації – це новостворені або суттєво вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція чи послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва або соціальної сфери.
Залежно від сфери застосування інновації класифікують на:
товарну (створення нового продукту або послуги);
технологічну (створення нового технологічного процесу);
управлінську (створення нової системи управління підприємством);
соціальну (створення або суттєвого поліпшення комплексу умов взаємодії та функціонування соціуму);
екологічна (створення або суттєвого поліпшення системи охорони навколишнього середовища).
За масштабністю та силою впливу на ефективність господарської діяльності інновації класифікують на:
локальні;
глобальні.
Інноваційна діяльність підприємства – це вид його господарської діяльності, метою якої є здійснення заходів щодо створення та використання інновацій.
Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» до суб’єктів інноваційної діяльності слід відносити:
фізичних та юридичних осіб України;
фізичних та юридичних осіб іноземних держав;
осіб без громадянства;
об’єднання фізичних та юридичних осіб.
Створення та впровадження інновацій здійснюється підприємством на основі інноваційного проекту.
Інноваційний проект – це комплект документів, що визначає комплекс певних організаційно-економічних заходів, а також порядок їх здійснення щодо створення й реалізації інноваційного продукту.
Інноваційний продукт – це конкретна інновація.
2. Поняття та класифікація інноваційних процесів
Усю сукупність процесів, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на дві групи:
традиційні:
інноваційні.
Традиційні процеси характеризують звичайне функціонування народного господарства, його галузей і підприємств, а інноваційні — розвиток останніх на якісно новому рівні.
Протягом тривалого періоду, коли економіка функціонувала й розвивалася переважно за рахунок екстенсивних факторів (застосування постійно зростаючого обсягу суспільних ресурсів — персоналу, виробничих фондів), у виробництві домінували традиційні еволюційні процеси. Оскільки екстенсивні фактори практично себе вичерпали або стали економічно невигідними, розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва мають базуватися переважно на нових рішеннях у галузях технології, техніки, організаційних форм і методів господарювання. Опрацювання, прийняття та реалізація таких рішень і становлять зміст інноваційних процесів.
Інноваційні процеси– це сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі в економічних системах різних рівнів у наслідок використання у господарській практиці наукових досягнень.
За сферами їх прояву інноваційні процеси класифікують на:
технічні (нова кінцева продукція, засоби виробництва і технології);
організаційні (нові методи і форми організації виробництва);
економічні (нові методи мотивації та управління господарською діяльністю);
соціальні (різні форми активізації діяльності персоналу);
юридичні (чинні нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність).
Інноваційний процес характеризується інноваційним циклом, що включає три стадії: наука – інновації – виробництво.
В інноваційному процесі виокремлюють його власний життєвий цикл, що охоплює період від впровадження інновацій у господарську діяльність до припинення їх використання підприємством.