Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РЕФЕРАТ диплом.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
1.21 Mб
Скачать

РЕФЕРАТ

Записка пояснювальна: с., рис., табл., літературних джерел.

Об’єкт проектування – проект цеху екструзійно- видувного формування з виробничою програмою 3800 т/рік на базі Дніпропетровського ВАТ «Авача».

У загальній частині дана характеристика сировини та готової продукції, вказано призначення об’єкту і дана його загальна характеристика.

У спеціальній частині виконано матеріальні і технологічні розрахунки, дана характеристика основного обладнання. Визначено необхідний рівень автоматизації іі вказані параметри, що контролюються і необхідні для цього прилади; надане техніко-економічне обґрунтування доцільності запропонованих технологічних рішень.

У підрозділі охорони праці та навколишнього середовища проведений аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів і запропоновані заходи щодо їх усунення.

ЕКСТРУЗІЙНО – ВИДУВНЕ ФОРМУВАННЯ, ТЕРМОПЛАСТИ, ТЕРМОПЛАСТАВТОМАТИ, ВУЗОЛ ПЛАСТИКАЦІЇ, ОПЕРАЦІЙНА КАРТА, ПЛАСТИКАЦІЙНА ПРОДУКТИВНІСТЬ, ЗУСИЛЛЯ ЗАПИРАННЯ, ОБ’ЄМ ВПОРСКУВАННЯ, ГНІЗДНІСТЬ.

Відомість дипломного проекту

№ п/п

Формат

Позначення

Найменування

Кіл.аркушів

№ екз-ру

Примітка

Документація

загальна

Заново розроблена

1

А4

ПП34.012.6/051301.001-001

Пояснювальна записка

2

А1

ПП34.012.6/051301.001-002

Технологічна схема виробництва

1

3

А1

ПП34.012.6/051301.001-003

Компоновка обладнання

1

4

А1

ПП34.012.6/051301.001-004

Операційна карта формування виробу «Бочка на 50 літрів»

1

Документація по

збірних одиницях

Заново розроблена

5

А1

ПП34.012.6/051301.001

Вузол пластикації

1

Зміст

Вступ

  1. Загальна частина

    1. Характеристика сировини, що перероблюється, матеріалів та готової продукції, стандарти. Приклади готової продукції (ескізи виробів).

    2. Аналіз існуючих методів виробництва та обґрунтування прийнятого методу виробництва .

2 Технологічна частина

2.1 Теоретичні основи методу переробки .

2.2 Опис технологічної схеми виробництва .

3 Спеціальна частина

3.1 Матеріальні розрахунки .

3.2 Технологічні розрахунки .

3.3 Характеристика основного технологічного

обладнання .

3.4 Вибір і розрахунок допоміжного технологічного

обладнання .

3.4.1 Розмір виробничої площі на одиницю основного технологічного обладнання .

3.5 Службове призначення та загальна характеристика об΄єкту проектування .

3.6 Контроль та керування хіміко – технологічними

процесами .

3.7 Охорона праці та техніка безпеки .

3.8 Охорона навколишнього середовища .

3.9 Техніко – економічні розрахунки .

Висновки

Список літератури

Додатки

1. Загальна чстина

1.1. Характеристика сировини, що перероблюється, матеріалів та готової продукції, стандарти. Приклади готової продукції (ескізи виробів).

Поліетиле́н (-СН2–СН2-)n — є карбоцепним полімером аліфатичного органічного вуглеводня олефінового ряду етилену. Термопластичний насичений полімерний вуглеводень; твердий, безколірний, жирний на дотик матеріал. Він легший за воду, горить повільно синюватим полум'ям без кіптяви.

Якщо етилен нагріти до 150—200°С і піддати високому тиску, його молекули почнуть сполучатися одна з одною у великі молекули. Сполучення молекул відбувається за рахунок розриву в кожній з них подвійних зв'язків з утворенням одинарних й вивільненням двох одиниць валентності. Молекули поліетилену мають лінійну структуру. На кінцях полімерних молекул, зрозуміло, вільними валентності не залишаються, як це показано на схемі. Вони насичуються приєднанням до кінців молекул вільних атомів або радикалів, що утворюються при руйнуванні молекул етилену.

Будову молекул полімеру зображають звичайно скорочено структурою однієї елементарної ланки. Скорочена структурна формула поліетилену:

  • [ —CH2—CH2— ]n

Число n показує, скільки молекул мономеру сполучається в молекулу полімеру. Це число називають коефіцієнтом полімеризації.

Різні молекули даного полімеру складаються з різного числа молекул мономеру. Тому й молекулярні маси різних молекул даного полімеру різні. В галузі полімерних сполук молекулярна маса показує не масу кожної окремої молекули, а середню молекулярну масу. Молекулярна маса окремих молекул даного полімеру може значно відрізнятися від його середньої молекулярної маси.

Середня молекулярна маса полімеру може істотно змінюватися залежно від умов його одержання, а разом з тим змінюються і властивості полімеру.

Так, наприклад, коли етилен піддавати полімеризації під тиском 300 атм, то утворюється пластичний полімер з довжиною ланцюжків макромолекул до 1500—2000 елементарних ланок. Середня молекулярна маса такого поліетилену досягає 56 000 в. о. При тиску 1500 атм утворюється твердий поліетилен з довжиною ланцюжків макромолекул до 5000—6000 елементарних ланок і з середньою молекулярною масою понад 150 000 в. о.

Властивості:

Стійкий до дії води, не реагує з лугами будь-якої концентрації, з розчинами нейтральних, кислих і основних солей, органічними і неорганічними кислотами, навіть концентрованою сірчаною кислотою, але розкладається при дії 50%-ої азотної кислоти при кімнатній температурі і під впливом рідкого чи газоподібного хлору і фтору. При температурі вище 70оС він набухає та розчиняється у хлорованих і ароматичних вуглеводнях.

При кімнатній температурі не розчиняється і не набухає в жодному з відомих розчинників. При підвищеній температурі (80° C) розчинний в циклогексані і чотирихлористому вуглеці. Під високим тиском може бути розчинений в перегрітій до 180° C воді.

З часом, розкладається з утворенням поперечних міжланцюгових зв'язків, що призводить до підвищення крихкості на тлі невеликого збільшення міцності. Нестабілізований поліетилен на повітрі піддається термоокислювальній деструкції (термостарінню). Термостаріння поліетилену проходить за радикальним механізмом, супроводжується виділенням альдегідів, кетонів, перекису водню та ін.