Міністерство освіти і науки України

Український державній хіміко-технологічний університет

Пояснювальна записка

До курсового проекту: «Організація, планування та управління підприємством»

Виконав:

студент гр. 4-МП-18

Моісеев О. Ю.

Перевірив:

Саннікова С. Ф.

Дніпропетровськ 2010р.

Вхідні данні:

Апарат	Міжремонтній період			Час простою в ремонті		Трудомісткість
Дозатор	8640/78	-	720/24		70		-	31

Зміст

Вступ	3
Управління механічною службою на підприємстві	5
Планування ремонтних робіт на хімічному підприємстві	7
Складання графіка ППР обладнання	9
Розрахунок численності ремонтного персоналу	14
Розрахунок заробітної плати промислово-виробничого персоналу ремонтної служби	17
Складання кошторису витрат	19
Обґрунтування доцільності ремонтних робіт	23
Список літератури	24

Вступ

Основною ланкою економіки держави було, є і залишати­меться підприємство. Саме з підприємства починається ство­рення соціально-економічного потенціалу держави, на під­приємстві відбувається процес виготовлення продукції, воно створює ланцюжок робочих місць, на підприємстві розкрива­ються здібності, творчий потенціал людини, працівника. Основну роль у створенні потужного економічного потенціалу держави відігра­ють підприємства машинобудівного комплексу, оскільки їхня продукція призначається для технічного оснащення усіх галу­зей економіки та задоволення потреб населення, що зростають. Усе це потребує глибоких економічних знань інженерів для створення, виробництва й експлуатації нових зразків приладів, обладнання, ліній, машин.

Економіка в сучасних умовах набула подвійного розуміння. По- перше, економіка — це національне господарство держави, регіону, області, міста, села, тобто сукупність підприємств про­мисловості, сільського господарства, торгівлі, транспорту, всіх видів трудової діяльності людей, що забезпечують їм матері­альні умови життя. По-друге, економіка — це сукупність ме­тодів ефективного використання виробничого потенціалу для досягнення максимальних результатів господарської діяль­ності. Таке розуміння економіки є наслідком обмеження ре­сурсів життєдіяльності людей — сільськогосподарських угідь, корисних копалин, води, палива, енергії, а також можливос­тей людини, її капіталу. Тому ефективне використання обме­жених ресурсів для задоволення конкретних потреб — першо­чергове завдання кожного суб'єкта господарювання.

Організація виробництва — координація та оптимізація в часі та просторі процесів праці та матеріальних елементів ви­робництва з метою створення організаційних передумов для до­сягнення максимальних результатів господарської діяльності. Як вид діяльності організація виробництва має подвійне трак­тування. З одного боку, це зв'язок і взаємодія праці та мате­ріальних елементів виробництва в часі та просторі. Таке понят­тя характеризує етап організації виробництва в конкретних умовах або його організованість. З другого боку, це процес ство­рення та удосконалення раціональних зв'язків і взаємодії між елементами виробництва.

Об'єктом вивчення "Економіка та організація вироб­ництва" є машинобудівне підприємство у широкому розумінні цієї комплексної галузі.

Вітчизняне машинобудівні підприємства по розмірах значно більше аналогічних західних і мають переважно технологічну спеціалізацію цехів. При технологічній спеціалізації підрозділів підприємства вкрай складно його розкрупнити й з один великого важко створити трохи невеликих, але більше конкурентоспроможних. Інша особливість виробничої структури вітчизняних підприємств у тім, що практично кожне з них має невиправдано велику кількість допоміжних служб - це ремонтне, інструментальне, енергетичне. складське господарство. Наявність тої або іншої служби повинне визначатися економічною доцільністю.

1. Управління механічною службою підприємства та основні функції її структурних підрозділів

Сучасні машинобудівні підприємства оснащуються дорогим і різноманітним устаткуванням, автоматизованими системами, роботизированными комплексами. Для безперебійної роботи встаткування із заданими точностными характеристиками потрібно систематичне технічне обслуговування його й виконання ремонтних робіт і заходів щодо технічної діагностики.

Організаційна й виробнича структура ремонтних служб залежить від ряду факторів - типу й обсягів виробництва, його технологічних характеристик, розвитку кооперування при виконанні ремонтних робіт і ін. Ремонтну службу підприємства очолює відділ головного механіка підприємства. ДО складу ремонтного господарства великого машинобудівного підприємства входять ремонтно-будівельний цех, що виконує ремонт будинків і споруджень, підлеглий відділу або керуванню капітального будівництва, електроремонтний цех (або майстерня) ремонт, що виконує, енергоустаткування й підлеглий головному енергетикові; ремонтно-механічний цех, що виконує ремонт технологічного й інших видів устаткування, виготовлення змінних частин, що й перебуває в підпорядкуванні головного механіка. Ремонтна база головного механіка крім ремонтно-механічного цеху включає мастильне й емульсійне господарство, склади встаткування й запасних частин. У великих цехах є також ремонтні бази або майстерні, що перебувають у веденні механіка цехи.

Функції ремонтної служби підприємства:паспортизація й атестація встаткування;розробка нормативів по відходу, нагляді, обслуговуванні й ремонту встаткування;

планування ППР (планово-запобіжних ремонтів);

планування потреби в запасних частинах;

організація ППР і ППО (планово-запобіжного обслуговування), виготовлення або закупівлі й зберігання запчастин;

модернізація встаткування;

оперативне планування й диспетчирование складних ремонтних робіт;

організація робіт з монтажу, демонтажу й утилізації встаткування;

організація робіт з готування й утилізації мастильно-охолодних рідин (СОЖ);

розробка проектно-технологічної документації на проведення ремонтних робіт і модернізації встаткування;

розробка технологічних процесів ремонту і їх оснащення;

контроль якості ремонтів;

нагляд за правилами експлуатації встаткування й вантажопідйомних механізмів;

удосконалювання організації праці працюючих, зайнятих у цій службі.

Завдання ремонтної служби підприємства - забезпечення постійної працездатності встаткування і його модернізація, виготовлення запасних частин, необхідних для ремонту, підвищення культури експлуатації діючого встаткування, підвищення якості ремонту й зниження витрат на його виконання.

2. Планування ремонтних робіт на хімічному підприємстві

Організація ремонтного господарства й технічне обслуговування встаткування базуються на системі планово-запобіжних ремонтів.

Система ППР - це комплекс планованих організаційно-технічних заходів щодо відходу, нагляду, обслуговування й ремонту встаткування. Заходу носять попереджувальний характер, тобто після відпрацьовування кожною одиницею встаткування певного кількості часу проводяться його профілактичні огляди й планові ремонти: малі, середні, капітальні.

Чергування й періодичність ремонтів визначається призначенням устаткування, його конструктивними й ремонтними особливостями, а також умовами експлуатації. ППР устаткування передбачає виконання наступних робіт:

міжремонтне обслуговування;

періодичні огляди;

періодичні планові ремонти: малі, середні, капітальні.

Міжремонтне обслуговування - це повсякденний відхід і нагляд за встаткуванням, проведення регулювань і ремонтних робіт у період його експлуатації без порушення процесу виробництва. Воно виконується під час перерв у роботі встаткування (у неробочі зміни, на стику змін і т.д.) черговим персоналом ремонтної служби цеху.

Періодичні огляди - огляди, промивання, випробування на точність та інші профілактичні операції, проведені за планом через певну кількість відпрацьованих устаткуванням годин.

Періодичні планові ремонти ділять на малий, середній і капітальний ремонти.

Малий ремонт - детальний огляд, зміна й заміна частин, що зносилися, виявлення деталей, що вимагають заміни при найближчому плановому ремонті (середньому, капітальному) і складання дефектної відомості для нього (ремонту), перевірка на точність, випробування встаткування.

Середній ремонт - детальний огляд, розбирання окремих вузлів, зміна деталей, що зносилися, перевірка на точність перед розбиранням і після ремонту.

Капітальний ремонт - повне розбирання встаткування й вузлів, детальний огляд, промивання, протирання, заміна й відновлення деталей, перевірка на технологічну точність обробки, відновлення потужності, продуктивності по стандартах і ТУ.

ППР здійснюється за планом-графіку, розробленому на основі нормативів ППР:

тривалості ремонтного циклу;

тривалості міжремонтних і межосмотровых циклів;

тривалості ремонтів;.

Капітальний ремонт здійснюють для відновлення повного або близького до повного ресурсу. Звичайно він супроводжується модернізацією встаткування.

Ремонти, викликувані відмовами й аваріями встаткування, називаються неплановими (аварійними). При добре організованій системі обслуговування, ремонту й високій культурі експлуатації встаткування необхідність у непланових ремонтах, як правило, не виникає.

На основі розрахунків розробляють річні графіки ППР, визначають трудомісткість майбутніх робіт і встановлюють штат ремонтного персоналу.

Ремонт і технічне обслуговування технологічного встаткування на підприємствах здійснюють ремонтно-механічні цехи й ремонтні служби цехів. ЗАЛЕЖНО від частки робіт, виконуваних виробничими, ремонтно-механічними цехами й цеховими ремонтними службами, розрізняють три форми організації ремонту: централізовану, децентралізовану й змішану. При централізованій формі всі види ремонту, а іноді й технічне обслуговування робить ремонтно-механічний цех підприємства. При децентралізованій вони виконуються силами цехових ремонтних баз. На ці ж базах виготовляють нові й відновлюють зношені деталі. При змішаній формі найбільш трудомісткі роботи проводиться в РМЦ, а технічне обслуговування й поточні ремонти - силами РБЦ, комплексними бригадами слюсарів, що закріплюються за окремими ділянками.