Makarov_diplom / Макаров НА Охрана

3 ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта

Дипломним проектом передбачено розглянути ділянку виробництва флексографських форм з виробничою програмою 3200 м²/рік.

Небезпечні та шкідливі промислові фактори при відповідно з вимогами [4] розподіляють по природі дії на наступні групи: фізичні та хімічні.

До хімічних факторів відносяться сировина, реактиви, матеріали, напівпродукти, що застосовуються у виробництві, та отримані речовини [ 4].

Джерелом викидів в стічні води є розчини проявника і закріплювачу. Ці розчини мають мінімальну концентрацію активних речовин у момент викиду.

Базовою сировиною для їх виготовлення є цифрові фотополімерні пластини, які підприємство закупає у виробника DuPont^TM. Пластини марки DPC використовуються для друку по гофрокартону; пластини марки DS2, DPU, DPN, DPR, DPI – для друку етикеток та упаковок.

Також на виробництві флексографічних форм використовується органічний розчинник (ізопропіловий спирт), який випаровується як з секції миття, так і з сушильної камери і відбирається вентилятором з викидом в атмосферу із створенням факела розсіювання. ГДК ізопропілового спирту 10 мг/м³, ІІІ клас шкідливості. Характер дії на організм: подразнює слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів, може пошкодити сітківку ока і зоровий нерв [10].

Наведемо розрахунок можливої концентрації найбільш токсичної речовини у повітрі робочої зони, яка утворюється при руйнуванні обладнання, згідно варіанту індивідуального завдання.

Наведемо розрахунок можливої концентрації найбільш токсичної речовини у повітрі робочої зони, яка утворюється при руйнуванні обладнання, згідно варіанту індивідуального завдання (речовина – акролеїн, густина 839 кг/м³ ).

Знайдемо концентрацію речовини у повітрі приміщення:

(4.1)

де – маса акролеїну, мг;

V_прим – об’єм приміщення, 60×30×7,2 м³.

Знайдемо масу речовини:

(4.2)

де V – об’єм акролеїну, 630 л = 0,63 м³,

ρ – густина акролеїну, 839 кг/м³.

= 528,57 = 528,57 ∙ 10⁶ мг

= 40784,7 мг/м³

Отриману величину порівняємо з гранично-допустимою концентрацією ГДК, 0,2 мг/м³ та середньо-смертельною концентрацією СL₅₀, 350 мг/м³ і зробимо висновок: 40784,7 мг/м³ > 350 (середньо-смертельної концентрації СL₅₀) і проектований об’єкт має небезпечні умови праці.

До фізичних факторів відносяться відповідно до [9]:

– рухомі частини офсетних машин (дукторні, фарбні та накатні вали, які обертаються з високими швидкостями), ріжучі поверхні різальних, біговочних та висікальних пристроів, незахищені рухомі елементи офсетних машин та листоподаючих пристроів, рухомі вироби, що можуть спричинити механічні ушкодження 15;

– застосування напруги 380 В в електричній мережі є потенційно дуже небезпечним, можливі електричні травми (опіки, мітки, металізація шкіри, механічні пошкодження), а також електроудари з тяжкими наслідками 5;

– підвищений рівень статичної електрики, яка накопичується на папері; людина, тіло якої є непоганим провідником, замикає електричне коло, і її може «вдарити струмом» - електричний струм через тіло людини призводить до мимовільного скорочення м'язів 5;

– окремі вузли машин, що мають швидкорухомі деталі, машини та механізми, які рухаються, вироби, заготовки та матеріали, які рухаються, які можуть призвести до механічних травм (ушибів, переломів та ін.);

– недостатня освітленість робочої зони може привести до погіршення і хвороби органів зору, сприяє травматизму;

– пряма і відбита блискість – погіршує зорові відчуття, призводить до осліплення;

– УФ-випромінювання – шкідливо для очей.

4.2 Оцінка пожежовибухонебезпеки проектованого об’єкта

При виробництві використовується ізопропіловий спирт; можлива наявність паперового пилу. Основні показники пожежонебезпечності горючих речовин згідно [9] наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Основні показники пожежонебезпечності горючих речовин

Речовина	Температура, С		Нижні концентраційна межі вибуху, % об. (мг/м^3)
	спалаху	самозаймання
ізопропіловий спирт	11,7	430	2,23% об.	12,7% об.
паперовий пил	–	380ºС	37 г/м^3

Розрахуємо концентраційні межі вибухонебезпечності речовин та їх сумішей, згідно варіанту індивідуального завдання (пропан – 85% об., бутан – 10% об., аміак – 2% об., сірководень – 2% об., сірковуглець – 1% об.).

Для більшості речовин, які не вступають між собою в хімічну реакцію, нижню (верхню) межу вибуховості їх суміші розраховують за правилом Ле Шательє [11], яке передбачає аддитивність горючих властивостей складної суміші, % об.:

(4.3)

(4.4)

де С₁, С₂, ...С_n – концентрація n–го горючого компонента у суміші, % об.;

НКМ₁, НКМ₂, ... НКМ_n – нижня концентраційна межа вибуховості n–го горючого компонента, % об.

ВКМ₁, ВКМ₂, ... ВКМ_n – верхня концентраційна межа вибуховості n–го горючого компонента, % об.

Проведемо розрахунок:

НКМВ_сум = = 2,27 % об.

ВКМВ_сум = = 9,82 % об.

На пожежонебезпечність процесу впливають наявність електричного обладнання та статичної електрики.

При руйнуванні обладнання та інших видах порушення безпечного ходу виробничого процесу для обслуговуючого персоналу можливі негативні наслідки у вигляді ураження електричним струмом та отруєння ізопропіловим спиртом або іншими розчинниками [10].

4.3 Профілактичні заходи з охорони праці

Розглядаючи особливості проектованого об’єкту, запропонуємо використання засобів колективного та індивідуального захисту органів дихання, зору, слуху, шкіри та інших (робітники забезпечуються спецодягом відповідно з вимогами [8]: рукавиці, робоча спецівка (бавовняна), робоче взуття (на гумовій підошві), берети, косинки тощо).

Для безпеки проектованого об’єкту необхідно передбачити шляхи евакуації при можливій пожежі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вредные вещества в промышленности. [Текст] : справочник в 3-х томах / Под ред. Н. В. Лазарева – М. : Химия, 1991. – 271 с.

2. ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. [Текст] – Введ. с 1989–01–01. – М. : ИПК изд-во стандартов, 1989. – 126 с.

3. Вредные вещества в промышленности : Органические вещества : Новые данные с 1974 по 1984 г. [Текст] : Справочник / Под ред. Э. Н Левиной, И. Д. Гадаскиной. – Л.: Химия, 1985. – 464 с.

4. ГОСТ 12.0.003–74. Опасные и вредные производственные факторы. [Текст] – Введ. с 1976–01–01. – М. : Изд-во стандартов, 1976. – 2 с.

5. ДСТУ 3273–95. Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги. [Текст] – Введ. з 1996–07–01. – К. : Держстандарт України, 1995. – 14 с.

6. ГОСТ 12.2.003–91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. [Текст] – Введ. с 1992–01–01. – М. : Изд-во стандартов, 1992. – 9 с.

7. ГОСТ 12.3.002–75. ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. [Текст] – Введ. с 1976–07–01. – М. : Изд-во стандартов, 1976. – 7 с.

8. ДНАОП 0.03–1.07–73 Санітарні правила організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання. [Текст] – Введ. з 1973–01–01. К. : ІМЦ, 1973. – 12 с.

9. ГОСТ 12.1.044–84. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. [Текст] – Введ. с 1985–07–01. – М. : Изд-во стандартов, 1985. – 134 с.

10. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения [Текст] : справ. изд., в 2 кн. – М.: Химия, 1990. – 914 с.

11. Бесчастнов, М. В. Взрывобезопасность и противоаварийная защита химико-технологических процессов. [Текст] : справ. изд. / М. В. Бесчастнов – М.: Химия, 1983. – 471 с.

12. Баратов, А. Н. Пожарная безопасность. Взрывобезопасность. [Текст] : справ. изд. / А. Н. Баратов [и др.] – М. : Химия, 1987. – 272 с.

13. Захаров, Л. Н. Техника безопасности в химической лаборатории. [Текст] : справ. изд. / Л. Н. Захаров – Л.: Химия, 1991. – 336 с.