9 Відпрацювання конструкції виробу на технологічність

Ціль роботи:

1) Ознайомитись із задачею технологічного контрою технічної документації і вимогами до технологічності конструкції виробу.

2) Отримати практичні навички і освоїти правила відпрацювання конструкції виробу на технологічність

1 Загальні положення

Технологічність конструкції виробу - це сукупність властивостей конструкції виробу, що визначають її пристосованість до досягнення оптимальних витрат при виробництві, експлуатації й ремонті для задані якості, обсягу випуску й умов виконання робіт.

Конструкторська документація не регламентує методи й способи виготовлення виробу, але дані, що містяться в конструкторській документації, у значній мірі впливають на вибір і послідовність методів обробки, тому необхідне й обов'язкове взаємне ув'язування й узгодження конструкторської й технологічної документації.

Технологічність конструкції деталі, оброблюваної різанням, залежить від раціонального вибору заготовки, у тому числі від її матеріалу, технологічності форми деталі, правильного призначення базових поверхонь і проставляння розмірів, оптимально заданих точності й шорсткості поверхонь, а також технологічних можливостей обладнання і типу виробництва.

Основні завдання аналізу технологічності конструкції оброблюваної деталі зводяться до можливого зменшення трудомісткості й металоємності, можливості обробки деталі високопродуктивними методами.

Конструкція деталі, незалежно від технологічного методу обробки, повинна забезпечувати просте, зручне й надійне закріплення її на верстаті. Деталь повинна мати достатню жорсткість, оскільки при обробці нежорстких деталей не можна використовувати високопродуктивні режими різання.

Проста конфігурація деталі і технологічних баз дозволяють використовувати для її закріплення прості й дешеві універсальні пристрої. Розміри поверхні деталі повинні відповідати нормальному ряду довжин і діаметрів, тому що це дозволяє обробляти їхнім стандартним інструментом

Конструкція, відпрацьована на технологічність повинна задовольняти основним вимогам:

а) складатися зі стандартних і уніфікованих конструктивних елементів;

б) деталі повинні виготовлятися зі стандартних або уніфікованих заготовок, заготовки повинні бути отримані раціональним способом з урахуванням заданого обсягу випуску й типу виробництва;

в) розміри й поверхні деталі повинні мати оптимальні економічно й конструктивно обґрунтовані точність і шорсткість, що забезпечують точність установки, обробки й контролю;

г) конструкція деталі повинна забезпечувати можливість застосування типових технологічних процесів її виготовлення.

При обробці деталей і елементів конструкцій. необхідно:

- обґрунтовано зменшувати протяжність обробки деталей, передбачати допуски тільки на сполученнях;

- поверхні, що оброблюються необхідно розташовувати на однім рівні;

- в східчастих отворах більш точний розмір обробляти на прохід;

- забезпечувати можливість нормального входу і виходу ріжучого інструменту, площина свердлення повинна бути перпендикулярною осі свердла;

- назначати отвори на сферичних і вгнутих поверхнях;

- конструкції отворів з різьбою обробляти на прохід, уникати глухих отворів;

- уникати розташування отворів з нахилом їх осей;

- передбачати західні фаски, збіг різьби;

- бочки з внутрішніми порожнинами краще виготовляти відливками;

- зняття стружки з поверхонь повинно здійснюватися без удару;

- бажана обробка дисковими фрезами замість обробки кінцевими.

В загальнім виді намагаються зменшити час і трудомісткість обробки, спростити конструкцію деталі, забезпечити використання більш продуктивних методів, спростити інструмент і покращити умови його роботи, облегшити контроль.

При конструюванні деталей необхідно застосовувати заготовки близькі формою і розмірам до готових деталей, максимальна скорочуючи кількість поверхонь, що піддаються механічній обробці.