Міністерство освіти і науки України

Уманський національний університет садівництва

Інженерно – технологічний факультет

Кафедра технології зберігання та переробки зерна

Реферат на тему: Очищення зерна

Виконав:

Проворотний М. О.

Перевірив:

Гайдай Г. С.

Умань 2015

Вступ Зерно - живий організм, у якому навіть після збирання протікають характерні життєві процеси. Оскільки їхня інтенсивність напряму залежить від умов навколишнього середовища, то якщо вони сприяють активному обміну речовин у клітинах – це безпосередньо веде до значних втрат маси зерна та може супроводжуватися втратами його якості. Завдання з організації збереження зерна значно ускладнюється ще й тим, що за сприятливих навколишніх умов активно розвиваються різноманітні шкідники, здатні змусити господарство зазнати вагомих втрат. Відповідно, організація підготовки та самого зберігання зерна включає багато важливих аспектів, через що просто мати багато добрих сховищ не достатньо. Необхідно впровадити в них сучасні технології зберігання, які мають забезпечувати відповідну підготовку зернових ще перед закладанням на зберігання до сховища. Підготовка зерна до зберігання включає попереднє очищення матеріалу, сушіння, вентилювання та формування відповідних партій для збереження. Післязбиральна обробка зерна на потоці складається із попереднього й первинного очищення, тимчасового зберігання вологого зерна, сушіння, вторинного очищення та сортування. Очищення партій зерна та насіння від різноманітних домішок є важливим технологічним заходом, необхідним для підготування зерна до зберігання. Видалення із зернової маси бур’янів, зелених частин рослин, пилу та інших фрагментів іще під час збирання урожаю дозволяє своєчасно знизити фізіологічну активність сировини, що є особливо важливим для зберігання насіннєвого матеріалу. Якщо така очистка проводиться пізніше, вона іще дозволяє отримати якісне зерно посівних кондицій першого та другого класу, але вже не впливає позитивно на стан насіння протягом зберігання та на покращення польової схожості в подальшому.

1. Очищення партій зерна і насіння від домішок

Для очищення зерна основної культури від домішок, що відріз­няються від нього аеродинамічними властивостями, застосовують по­вітряні і пневматичні сепаратори. До домішок, що називають легкими, відносять квіткові оболонки, частини стебел і колосків, полову, насіння бур’янистих рослин, щуплі зерна основної культури й ін. Пневматичні сепаратори поряд з очищенням від легких домішок відокремлюють зерно від транспортуючого повітря.

На борошномельних заводах, обладнаних комплектним устатку­ванням, використовують повітряні сепаратори, а для пневмотранспортування і для відділення транспортуючого повітря від зерна — циліндричні пневмосепаратори.

Для очищення зерна від домішок, що відрізняються від нього геометричними розмірами (шириною і товщиною), застосовують си­тові сепаратори.

Повітряно-ситові сепаратори додатково очищують зерно від домішок за аеродинамічними властивостями. У них зерно очищують від дрібних і великих домішок на ситах, а від легких — у пнемосепаруючих каналах до надходження зерна на сита і на виході з машини.

Для виділення домішок, що відрізняються від зерен основної культури довжиною, застосовують трієри. Найбільш широке застосування на зернопереробних підприємствах одержали дискові трієри. Для відділення від пшениці вівсюга і вівса, а так само для очищення застосовують дисковий трієр. Основною його деталлю є диски з кишенеподібними комірками на бічних поверхнях. На спицях дисків закріплені гонки, призначені для перемішування зернової суміші і транспортування її уздовж трієра. Диски розташовані так, що гонки утворюють гвинтову лінію уздовж вала. При обертанні диска пшениця заповнює кишенеподібні чарунки і під дією відцентрової сили і сили ваги відкидається у вихідний патрубок і виводиться з трієра. Довгі домішки не захоплюються чарунками. Гінцями на дисках вони транспортуються уздовж трієра до стінки перевантажувача, накопичуються і через отвір у бічній стінці потрапляють у накопичувальне відділення трієра, відкіля ковшовим колесом подаються в контрольне відділення. Тут спочатку відокремлюються зернівки пшениці, що потрапили ра­зом з довгими домішками, після чого домішки випускають із трієра.

У зерні, що надходить у зерноочисне відділення борошномель­ного заводу, як правило, міститься галька, крупний пісок, шматочки руди, шлаку, землі, черепашнику й ін. (це поєднують загальною назвою «мінеральні домішки»). За геометричними розмірами і аеродинамічними властивостями вони настільки подібно зернівок основної культури, що не можуть бути виділені на ситах, у трієрах чи повітряним потоком. Тому ці домішки відносять до тих, що важко відокремлюються.

Для очищення зерна від таких домішок використовують каменевідбірні машини. За принципом дії їх можна розділити на вібраційні, вібропневматичні, гідродинамічні.

Основою робочого процесу машин першої групи є використання інерційних сил, що виникають у сипучому середовищі при коливаннях поверхні, яка сортує. Розпластування і поділ різнорідних компонентів суміші відбувається внаслідок їхнього розходження за розмірами, формою, власне поверхнею чи за сукупністю показників. Це машини з круговим поступальним рухом робочого органа в горизонтальній площині. В основу процесу очищення зерна від мінеральних домішок покладена різниця щільності зерна (1300- 1400 кг/м3) і мінеральних домішок (1900 — 2800 кг/м3), а так само розходження коефіцієнтів тертя.

У другу групу входять машини, в яких використовують висхідний потік у сполученні з коливаннями поверхні, що сортує. Це машини із зворотно-поступальним рухом у горизонтальній площині.

До третьої групи відносять машини, в яких осадження мінеральних домішок відбувається в потоці води. Щодо ефективності поділу цей спосіб дає гарні результати. Недоліком є необхідність наступного сушіння зерна і відходів.

Роботу каменевідбірних машин вважають ефективною, якщо забезпечується видалення 75 % мінеральних домішок.

У зерновій суміші, що надходить на борошномельні і круп’яні заводи, а так само в продуктах переробки зерна й у готовій продукції (борошні, крупах) можуть бути металомагнітні домішки, які не можна виділити в сепараторах і трієрах.

Металомагнітні домішки дуже різноманітні за формою, розмірами і походженням: предмети, що випадково потрапили (цвяхи, шматочки металу, залізної руди і т. п.), і частки, що попадають у про­дукт у результаті зносу робочих органів, виготовлених зі сталі (бичі, решета й ін.). Наявність таких домішок може призвести до іскроутворення чи пошкодження робочих органів машин. Особливо небезпечно і небажано попадання металомагнітних домішок у готову продукцію.

У технологічному процесі переробки зерна на борошномельних заводах передбачена установка магнітного захисту практично перед кожним наступним апаратом, що входить в технологічну лінію. Наприклад, після бункерів неочищеного зерна і дозаторів, перед трієрами, вальцьовими верстатами і інше, а так само на контролі готової продукції.