5. Князювання Аскольда і Діра

Із середини IX ст. «Повість минулих літ» починає викладати історію Київської держави у хронологічній послідовності, вказуючи літа (роки подій). Під 862 р. літопис називає київськими правителя­ми Аскольда і Діра.

«Повість минулих літ» подає такі дані про Аскольда і Діра: «І було в нього (Рюрика) два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони в Рюрика піти до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: «Чий се город?» А вони, тамтешні жи­телі, сказали: «Було троє братів, Кий, Щек і Хорив, які зробили го­род сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам». Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зі­брали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рю-рик княжив у Новгороді.»

Одні вчені вважають Аскольда і Діра, услід за Нестором-літописцем, варягами, а інші - останніми представниками місцевої київської династії Кия. Князювали Аскольд і Дір, очевидно, у різний час. Арабський мандрівник аль Масуді називає Діра найвидатнішим із слов'янських князів, що володів багатьма містами і величезними територіями. За часів його правління до столиці приїздили мусуль­манські купці.

Значно більше свідчень збереглося про Аскольда. У Никонівсь-кому літописі він згадується як найвпливовіший і наймогутніший державний діяч раннього середньовіччя. Аскольд прийняв титул ка­гана, який прирівнювався до титулу імператора. Це дало йому мож­ливість піднести міжнародний авторитет Київської держави і поста­вити її в ряд із Хозарією. За це візантійські хроністи називали його «прегордим каганом скіфським». Головний напрям політики Аско­льда скеровувався на південь та південний схід.

Особливо великого розголосу по всій Європі набув похід Асколь­да на Константинополь у 860 р. Цей похід вразив гордих візантій­ців, які дивилися зверхньо на інші народи. Як відомо, вхід до конс­тантинопольської гавані закривався гігантським залізним ланцюгом, тому вона була неприступною для ворожих кораблів. А саме місто охороняла від ворогів багатокілометрова укріплена стіна. Аскольд вибрав вдалий момент, коли візантійський імператор зі своїм війсь­ком пішов на арабів. 18 червня 860 р. рано-вранці руські кораблі увірвалися в бухту Золотий Ріг і висадили свій десант. У літописах згадується, що ланцюг чомусь не був натягнутий.

Візантійський імператор Михайло III змушений був покинути своє військо, щоб урятувати Константинополь. З великими трудно­щами йому вдалося пробратися в оточений Константинополь та ор­ганізувати там оборону. Сім днів русичі тримали місто в облозі, а потім відійшли. Історики та хроністи вважають, що між Аскольдом та Михайлом був укладений таємний договір, про який немає відо­мостей у жодному літописі. У наступні роки Аскольд здійснив ще три походи на Візантію, у результаті яких були підписані договори, вигідні для русичів. Найбільш відомий договір був підписаний у 873 - 874 рр.

У зв'язку з походами Аскольда на Константинополь у візантій­ських джерелах згадується про хрещення населення Київської дер­жави. Так, візантійські-автори 60-х рр. IX ст. пишуть, що князь Ас­кольд близько 866-го року хрестився з частиною своїх дружинників. «...Тепер вони проміняли еллінську й безбожну віру (тобто язични­цтво), в якій раніше перебували, на чисте християнське вчення, увійшовши в число підданих нам друзів... і в них загорілася така спрага віри та ревність, що вони прийняли пастиря і з великою ста­ранністю справляють християнські обряди», - писав константино­польський патріарх (глава церкви) Фотій.

Чому ж християнство не утвердилося з цього часу у Києві? Мо­жливо, причиною цього стало вбивство Аскольда і припинення пра­вління династії Кия у Києві.

На півночі, у Новгородській землі, внаслідок внутрішніх чвар на престол було запрошено норманського князя Рюрика, який при­був сюди разом зі своїм родом і дружиною. У 879 р. він помер і пре­стол було передано його малолітньому сину Ігорю, а фактичним правителем став родич Рюрика Олег. У «Повісті минулих літ» є роз­повідь про те, як Олег, прозваний Віщим, рухаючись разом зі своїми дружинниками на південь, переодягнулись у купців, вийшли на бе­рег протоки Дніпра Почайни у Києві і підступно вбили князів Аско­льда і Діра.

Правлінням Олега Віщого у Києві розпочинається епоха нор­манської династії Рюриковичів на Київському престолі.

Же