Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Соціальний звіт

.doc
Скачиваний:
44
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
61.95 Кб
Скачать

5

СОЦІАЛЬНИЙ ЗВІТ

Одним з принципів соціально відповідального бізнесу є підзвітність. Кращим інструментом, який інформує заінтересованих сторін про вплив компанії на сталий розвиток суспільства та демонструє її прихильність принципам соціальної відповідальності, є соціальна звітність.

На сьогоднішній день існує цілий ряд авторитетних методик, які визначають поняття «соціальна звітність» та принципи її складання. Всесвітня бізнес-рада зі сталого розвитку (WBCSD) називає соціальною звітністю добровільну презентацію інформації про соціальну, економічну та екологічну результативність компанії, яка стандартизує цю інформацію відповідно до однієї з систем показників результативності та надає її в публічному доступі всім заінтересованим сторонам.

Деякі країни перетворили корпоративну соціальну відповідальність та звітність в ефективний інструмент державної політики. Відповідне законодавство існує в Данії, Швеції, Норвегії, Голландії, Франції, Великобританії, Канаді, де великі компанії зобов’язані щорічного оприлюднювати свої соціальні звіти. Понад 3000 великих європейських корпорацій щорічно оприлюднюють соціальні звіти про те, що вони зробили впродовж року на користь своїх заінтересованих сторін.

В Україні з розвитком та поширенням питань соціальної відповідальності процеси соціальної звітності набувають особливої цінності та все більшої значущості. За 2007 рік біля 10 компаній оприлюднили звіти з корпоративної соціальної відповідальності.

Звіти, в яких компанії представляють свої досягнення від впровадження принципів соціальної відповідальності, інформують заінтересованих сторін про проведення соціальних програм і проектів та про ефективне управління нематеріальними активами, можуть називатися по різному: соціальний звіт, нефінансовий звіт, звіт про прогрес, корпоративний соціальний звіт, корпоративний звіт в галузі сталого розвитку. Головне те, що компанія має свою соціальну позицію та вимірює свою роль у сталому розвитку.

Частіше за все в якості орієнтирів для складання соціальних звітів використовуються такі міжнародні стандарти:

– Стандарт ISO 14000. В 1992 році Британський інститут стандартизації розробив стандарт в галузі систем екологічного менеджменту, який у 1996 році став основою для впровадження Міжнародною організацією із стандартизації (International Organization for Standardization) серії стандартів екологічного менеджменту. Ця серія стандартів допомагає компаніям ефективно вирішувати екологічні питання, проводити моніторинг та впроваджувати процедури виміру прямого чи непрямого впливу на оточуюче середовище;

– Стандарт SA 8000 був розроблений в 1997 році Агентством з акредитації Ради з економічних пріоритетів (Council on Economic Priorities Accreditation Agency). Цей стандарт встановлює нормативи поведінки роботодавця відносно до своїх працівників;

– Стандарт AA 1000 (AccountAbility) був розроблений в 1999 році Інститутом соціальної та етичної звітності (Institute of Social and Ethical AccountAbility). Дотримання цього стандарту передбачає взаємодію всіх заінтересованих сторін – інвесторів, кредиторів, співробітників, постачальників, споживачів, експертів, громадських організацій та державних структур з компанією, яка в свою чергу враховує їх думки при аналізі своєї діяльності. Згідно вимог цього стандарту основними етапами процесу соціальної звітності є планування (ідентифікація заінтересованих сторін, уточнення цінностей та завдань компанії), звітність (з’ясування актуальних питань, визначення індикаторів оцінки, збір та аналіз інформації), підготовка звіту та проведення аудиту зовнішньою організацією;

– Стандарт GRI (Global Reporting Initiative) – Некомерційна організація «Глобальна ініціатива зі звітності» в 2000 році підготувала першу версію «Рекомендацій зі звітності в галузі сталого розвитку» ("Sustainability Reporting Guidelines") на базі стандарту, який був розроблений Коаліцією за екологічно відповідальний бізнес (1997). Стандарт GRI весь час удосконалюється. Зараз діє третя його версія G3. В основу Рекомендацій покладена концепція сталого розвитку. Рекомендації містять набір критеріїв, на яких будується звітність з економічної, екологічної та соціальної результативності компанії.

Вибір компанії найбільш підходящого стандарту звітності залежить від її потреб. Рекомендації GRI сприяють підвищенню конкурентоспроможності компанії в галузі залучення інвестиції та участі в тендерах міжнародних організацій. Стандарт АА 1000 носить універсальний характер і підходить більше для компаній, діяльність яких суттєво впливає на суспільство. Стандарт SA 8000 орієнтований на дотримання трудового законодавства та більш підходить для компаній, які хочуть получити державне замовлення. Всі ці системи стандартів рухаються до взаємної згоди та уніфікації.

Спочатку в США та Європі соціальна звітність народжувалася як рух на користь інвесторів для запевнення їх в підвищенні вартості компаній та вміння управляти ризиками. Інвестиційні фонди США та Великобританії при формуванні своїх портфелів стали враховувати рівень соціальної відповідальності компаній-емітентів цінних паперів. З’явилися фондові індексі для соціально орієнтованих компаній. Серед них:

Індекс сталого розвитку Доу Джонса

В міжнародній практиці з 1999 року застосовується цільовий орієнтир в галузі розрахунку вартості акціонерного капіталу для оцінки фінансової діяльності компаній, що є міжнародними лідерами сталого розвитку – це індекс глобальної сталості Dow Jones Sustainability World Index (DJSI). Річний огляд компаній, які відповідають критеріям цього індексу, базується на ретельній оцінці економічних показників, показників впливу на навколишнє середовище та соціальної діяльності, враховують питання корпоративного управління, зміну ділового клімату, стандартів в галузі поставки та умов праці.

Індекси FTSE4Good

Серія індексів із соціально відповідального інвестування FTSE4Good, які розробили спільно Лондонська фондова біржа та британська газета Financial Times отримали велике світове визнання. Вони охоплюють такі сфери діяльності: забезпечення екологічної стійкості, створення позитивної взаємодії з заінтересованими сторонами та захист і підтримка прав людини.

«Корпоративна соціальна відповідальність розповсюджується з такою швидкістю, що стає схожим на вірусне захворювання», – так висловився Тобіас Вебб (Tobias Webb), засновник та головний редактор журналу «Етична корпорація» (Ethical Corporation), один з керівників Інституту етичної корпорації (Ethical Corporation Institute).

В Україні зростання популярності корпоративної соціальної відповідальності та соціальної звітності експерти пов’язують поки що з прагненням компаній вийти на ІРО. Причиною недостатнього розповсюдження системи підготовки соціальної звітності є відсутність досвіду та необхідних знань. Але «вірус» соціальної відповідальності вже охопив українські компанії. Від вивчення питань з соціальної відповідальності вони поступово переходять до розбудови системи корпоративної соціальної відповідальності та соціальної звітності. Вже намітилися компанії-лідери цього процесу, до яких поступово приєднуються інші, які розуміють, що реалізація соціальної відповідальності дає реальні переваги та можливості компаніям працювати на користь своєї сталості та робити внесок в економічне зростання країни, в збереження оточуючого середовища, в формування цінностей та розвиток суспільства.

ДОВІДКА ПРО СОЦІАЛЬНИЙ АУДИТ

Для того, щоб персонал виступав основним чинником підвищення конкурентоспроможності організації, мав цілі, співвідносні з основними цілями організації, продуктивно й умотивовано працював, необхідно використовувати всі наявні в організації резерви. Виявити ж їх і розробити програму вдосконалення системи управління персоналом допоможе соціальний аудит.

Соціальний аудит – інструмент регулювання соціоекономічних відносин за допомогою добровільного соціального діалогу всіх сторін, зацікавлених у досягненні соціального консенсусу. Соціальний аудит є одним із механізмів системи керівництва та управління соціальним розвитком, а також спосіб моніторингу, призначений для спостереження сфери соціоекономічних відносин. Предметом обстеження соціального аудиту є не просто матеріальні активи або фінансово-економічна та інша інформація, а людський ресурс. Соціальний аудит може використовуватися державою з метою забезпечення стійкого і довгострокового соціального розвитку. Соціальний аудит може застосовуватися як інструмент налагодження повноцінного діалогу і співпраці між державою, бізнесом та інститутами громадянського суспільства. Основні завдання соціального аудиту:

- оцінка кадрової політики, її узгодженості з цілями, завданнями та стратегією розвитку підприємства;

- оцінка відповідності планової чисельності персоналу виробничій програмі, кількісного та якісного складу працівників – тактичним і стратегічним цілям організації;

- аналіз стабільності зайнятості персоналу;

- оцінка відповідності використовуваних методів підбору і відбору персоналу вимогам законодавства, соціальної та економічної ефективності;

- аналіз використовуваних методів розстановки та адаптації персоналу;

- аналіз стану організації та нормування праці, а також умов техніки безпеки;

- діагностика застосовуваної системи атестації та ділової оцінки персоналу;

- аналіз організації оплати праці персоналу, реалізації її відтворювальної, соціальної та стимулюючої функцій;

- оцінка системи стимулювання і мотивації праці, забезпечення зацікавленості персоналу в поліпшенні результатів своєї діяльності;

- аналіз використовуваних форм навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу;

- оцінка системи обліку управлінського кадрового потенціалу та його використання в системі просування персоналу по службовим сходам;

- аналіз системи управління соціально-трудовими відносинами, формуванням сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі;

- оцінка діяльності організації по формуванню організаційної культури;

- оцінка ефективності діяльності служби управління персоналом.

Які можливості пропонує керівнику соціальний аудит?

- оцінити власні погляди на менеджмент персоналу;

- визначити ефективність діяльності своїх підлеглих;

- визначити внесок кадрової служби у досягнення цілей організації;

- вжити заходів щодо підвищення відповідальності працівників кадрової служби за реалізацію кадрових рішень;

- оптимізувати витрати на здійснення кадрових заходів та утримання служби управління людськими ресурсами;

- здійснити прогресивні нововведення в галузі управління людськими ресурсами;

- оцінити загальний рівень функціонування системи управління персоналом;

- оцінити систему інформаційного забезпечення кадрової роботи організації;

- удосконалювати внутрішні стандарти системи управління персоналом.

ЩО ТАКЕ НЕФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ І ХТО В НІЙ ЗАЦІКАВЛЕНИЙ?

Соціальна або нефінансова звітність - це звіти компаній, що включають інформацію не тільки про результати економічної діяльності, але соціальні та екологічні показники. Вона є публічною і розглядається як інструмент інформування різних стейкхолдерів компанії (акціонерів, співробітників, партнерів, клієнтів і суспільства) про те, як і якими темпами компанія реалізує закладені в своїх стратегічних планах розвитку цілі щодо економічної сталості, соціального добробуту та екологічної стабільності.

КОЛИ З’ЯВИЛАСЬ НЕФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ?

Поняття соціальної звітності з'явилося недавно. Якщо річні фінансові звіти випускаються вже приблизно 150 років, то сама ідея випуску нефінансових звітів виникла років 20 тому: великі корпоративні скандали змусили компанії замислитися про те, як піднести громадськості свій бізнес в кращому світлі. Наприклад, компанія Nike випустила свій звіт, в якому приділила особливу увагу питанням охорони праці, після скандалу з використанням нею дитячої праці в підрозділах у Південно-Східній Азії. А ряд нафтових компаній були змушені відзвітувати перед населенням і владою після кількох екологічних аварій.

ДЛЯ ЧОГО КОМПАНІЇ ГОТУЮТЬ НЕФІНАНСОВІ ЗВІТИ?

За статистикою, 2/3 компаній, що публікують такі звіти, роблять це з чисто економічних міркувань для акціонерів та інвесторів, інші вважають, що працюють на імідж. По суті справи, соціальна звітність піднімає питання нематеріальної складової вартості бізнесу. Таких її аспектів як репутація, лояльність споживачів, надійність, інтелектуальний капітал. Але в довгостроковій перспективі все це сприяє підвищенню акціонерної вартості компаній - за рахунок віддачі від усіх груп зацікавлених осіб. Яка інформація повинна міститися в нефінансовому звіті? Існує думка, що КСВ - це великий буклет, в якому компанія розповідає про те, яка вона чудова. Експерти з цим не згодні. Головне - звіт повинен відображати реальні факти і результати діяльності підприємства.

У звіті повинна бути присутня наступна інформація:

• для клієнтів (про продукцію і послуги);

• для співробітників (гарантія зайнятості та охорони здоров'я);

• для місцевої громади (фінансові показники, вплив на зовнішнє середовище, кількість створених робочих місць, інвестиції та інше);

• інформація для широкої громадськості (штрафи, стягнені з компанії, нагороди, і т.п.)

Скільки раз на рік компанія готує нефінансовий звіт?

Немає сенсу випускати соціальний звіт одноразово. Цінність представляє не разовий опис цілей і проблем, а послідовна публікація (раз на рік, або раз на два роки) досягнутих результатів і нових планів. Перед випуском звітності компанії треба чітко зрозуміти, навіщо і для кого вона це робить, і донести зібрану та оброблену інформацію до потрібного читача. Звіт повинен мати резонанс і повинен бути затребуваний як інструмент конструктивного розкриття інформації про стійкий розвиток компанії. Тільки тоді нефінансова звітність буде цікава всім стейкхолдерам і буде впливати як на імідж компанії, так і на її капіталізацію.

ЯКІ СТАНДАРТИ ПІДГОТОВКИ НЕФІНАНСОВОГО ЗВІТУ?

Звіт про соціальні або екологічні проекти компанії, або звіт про КСВ діяльність – найбільш легкий звіт, який готується компанією. По-перше, він створюється за власною структурою компанії, оскільки відсутні жодні вимоги. В основному, це перелік тих або інших проектів компаній. Не проходить аудит.

Звіт з прогресу (щодо виконання принципів Глобального Договору ООН) - цей звіт готує лише компанія-член Глобального Договору ООН, раз на рік. В основному, він має містити наступну інформацію: вступне слово керівника компаніями, де обов’язково повинна бути зафіксована підтримка принципів ГД, демонструвати, як компанія виконує принципи ГД ООН. Та мати плани на майбутнє. Не проходить аудит.

Звіт за GRI стандартом – найбільш складний звіт, оскліьки має чіткі індикатори, які компанія повинна вказати у своєму звіті. За кількістю присутніх індикаторів у звіті, компанія отримує рейтинг А, В, С. Якщо компанія проходить аудит, то вона отримує рейтинг А+, В+, С+.

Звіт за стандартом АА1000. Цей звіт заснований на діалозі із стейкхолдерами. Може проходити аудит.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]