- •§ 1. Ненаголошений о 10
- •Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє
- •§ 2. Ненаголошені е, и
- •§ 5. Я, ю, є
- •§ 6. Апостроф
- •§ 7. Йо, ьо
- •Чергування голосних § 8. Чергування о – і, е – і
- •О, е, що не переходять в і
- •Відхилення в чергуванні о – і, е – і
- •§ 9. Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, дж, й
- •Чергування голосних у дієслівних коренях § 10. Чергування о — а
- •Е (невипадний) — і (невипадний)
- •Е (випадний) — и
- •§ 11. Чергування у — в
- •§ 12. Чергування і — й
- •§ 13. Чергування з — із – зі(зо)
- •Приголосні § 14. Літера г
- •§ 15. Літера ґ
- •Позначення м’якості приголосних § 16. Коли пишеться ь
- •§ 17. Коли ь не пишеться
- •Зміни приголосних при збігу їх § 18. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-
- •Зміни приголосних перед -ськ(ий), -ств(о)
- •Зміни приголосних перед -ш(ий) у вищому ступені прикметників (прислівників)
- •-Чн-, -шн-
- •Спрощення груп приголосних § 19. -ж(д)н-, -з(д)н-, -с(т)н-, -с(т)л-
- •-3(К)н-, -с(к)н-
- •-С(л)н-
- •Подвоєння та подовження приголосних § 20. Подвоєння приголосних при збігу їх
- •-Енн(ий), -анн(ий)
- •Подовження приголосних перед я, ю, є, і
- •Правопис префіксів § 21. З- (із-, зі-)
- •Без-, роз-, через- та ін.
- •Пре-, при-, прі-
- •Правопис суфіксів
- •-Ен(я) [-єн(я)]
- •-Івк(а) [-ївк(а)], -овк(а)
- •-Анн(ий), -енн(ий), -ан(ий), -ен(ий)
- •-Уват(ий) [-юват(ий)], -оват(ий), -овит(ий)
- •Дієслівні суфікси § 24. -ува- (-юва-), -ова-
- •-Овува-
- •-Ір- (-ир-)
- •Правопис складних слів загальні правила правопису складних слів
- •§ 25. Сполучні звуки о, е (є)
- •Складні слова без сполучного звука
- •§ 26. Складні іменники
- •§ 27. Прикладки
- •§ 28. Складні числівники та займенники
- •§ 29. Складні прикметники
- •§ 30. Прислівники
- •§ 31. Прийменники
- •§ 32. Сполучники
- •§ 33. Частки
- •Вживання великої літери (букви) § 34. Велика літера на початку речення
- •§ 35. Велика літера при звертаннях і в ремарках
- •§ 36. Велика та мала літери в рубриках
- •§ 37. Велика літера після двокрапки, на початку цитати тощо
- •§ 38. Велика літера у власних назвах
- •§ 39. Велика літера в складноскорочених назвах
- •§ 40. Графічні скорочення
- •Правила переносу § 41. Орфографічні правила переносу
- •§ 42. Технічні правила переносу
- •§ 43. Знак наголосу ( ́)
- •Іі. Правопис закінчень відмінюваних слів іменник § 44. Поділ на відміни
- •§ 45. Поділ на групи
- •Середній рід
- •2. М’яка група Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Мішана група
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •Мішана група
- •Третя відміна
- •Четверта відміна
- •Уваги до правопису окремих відмінків і відміна § 47. А. Однина
- •§ 47. Б. Множина
- •II відміна а. Однина § 48. Родовий відмінок
- •§ 49. Давальний відмінок
- •§ 50. Знахідний відмінок
- •§ 51. Орудний відмінок
- •§ 52. Місцевий відмінок
- •§ 53. Кличний відмінок
- •Б. Множина § 54. Називний відмінок
- •§ 55. Родовий відмінок
- •§ 56. Давальний відмінок
- •§ 57. Знахідний відмінок
- •§ 58. Орудний відмінок
- •§ 59. Місцевий відмінок
- •§ 60. Кличний відмінок
- •Iiі відміна § 61. Однина
- •§ 62. Множина
- •§ 63. Відмінювання слова мати
- •IV відміна § 64. Однина
- •§ 65. Множина
- •§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
- •Прикметник § 67. Тверда та м’яка групи прикметників
- •§ 68. Зразки відмінювання прикметників
- •Тверда група
- •М’яка група
- •Множина
- •§ 69. Ступенювання прикметників
- •Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
- •Порядкові числівники § 71. Відмінювання порядкових числівників
- •Дробові числівники
- •§ 74. Зворотний Займенник Відмінювання зворотного займенника
- •§ 75. Присвійні займенники Відмінювання присвійних займенників
- •§ 76. Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
- •§ 77. Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
- •§ 78. Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
- •§ 79. Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенників
- •Дієслово
- •Друга дієвідміна
- •Перша дієвідміна
- •Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
- •Відмінювання дієслів дати,їсти, вісти (відповістИй под.), бути
- •Майбутній час
- •Минулий і давноминулий час
- •§ 81. Наказовий спосіб
- •§ 82. Умовний спосіб
- •§ 85. Дієприслівник
- •Ііі. Правопис слів іншомовного походження приголосні § 86. L
- •§ 87. G, h
- •§ 88. F, Ph, Th
- •§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Передача звука j та голосних § 90. J
- •§ 91. Е, o, eu
- •Групи приголосних з голосними § 92. Апостроф
- •§ 93. Ь
- •§ 94. Дифтонги au, ou
- •IV. Правопис власних прізвищ § 101. Українські прізвища
- •§ 102. Відмінювання прізвищ
- •§ 103. Відмінювання імен
- •Тверда група
- •Тверда група
- •Зразок відмінювання жіночого імені та по батькові
- •§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ
- •§ 105. Неслов’янські прізвища
- •Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники § 106. Імена та прізвища (прізвиська)
- •§ 107. Похідні прикметники
- •Географічні назви § 108. Українські географічні назви
- •§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн
- •§ 111. Іншомовні географічні назви
- •§ 112. Відмінювання географічних назв
- •§ 113. Правопис прикметникових форм від географічних назв Суфікси -инськ(ий), -інськ(ий)
- •Суфікси -овськ(ий) [-ьовськ(ий)], -евськ(ий) [-євськ(ий)], -івськ(ий) [-ївськ(ий)]
- •§ 114. Правопис складних і складених географічних назв
- •V. Найголовніші правила пунктуації § 115. Крапка (.)
- •§ 116. Знак питання (?)
- •§ 117. Знак оклику (!)
- •§118. Кома (,) Кома в простому реченні
- •Кома в складному реченні
- •§ 119. Крапка з комою (;)
- •§ 120. Двокрапка (:)
- •§ 121. Тире (—)
- •§ 122. Крапки (...)
- •§ 123. Дужки [( )]
- •§ 124. Лапки (« »)
- •§ 125. Розділові знаки при прямій мові
Передача звука j та голосних § 90. J
1. Відповідно до вимови jу словах французького походження передається черезж:Жером (Jérôme), жабо (jabot), Жанна (Jeanne), журі (jury); у словах англійського походження — черездж:джаз(jazz),Джеймс(Jams),джемпер(jumper),Джерсі(Jersy); у словах іспанського походження — черезх:хунта(junta),Бадахос(Badajoz).
2. Початкові іе(hіе)звичайно передаються черезіє:ієрарх, ієрархія, ієрей, ієрогліф, але:єзуїт, Єна, єна (грошова одиниця Японії),Єрусалим. Початковеjeпередається черезє:Єнсен, Єсперсен.
3. Початкові io, yo, jo передаються черезіо, коли в українській мові вони вимовляються як два склади:іон, іонізатор, іонійський, Іонічне море; черезйо, коли вони вимовляються як один склад;йод, йота; Йорданія, Нью-Йорк, Йон, Йосип та ін.
4. I, y(а такожuнімецького дифтонгаeu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно не передаються окремим знаком:буєр, конвеєр, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк, але:Гойя, Савойя, Фейєрбах; такожмайя (народність),фойє.
5. Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у(ігрек) передаються також літерамиі, їтаи.
а) Іпишеться:
1) На початку слова: ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Івон, Ізабелла.
2) Після приголосного перед голосним, єта звукомй:артеріальний, геніальний, діалектика, індустріалізація, матеріал, соціалізм, фіалка; аудієнція, гієна, клієнт, пієтет; аксіома, революціонер, соціологія, фіолетовий; радіус, тріумф; партійний, радій; Біарріц, Фіуме; Віардо, Оссіан, Фіораванте.
Ів середині слова перед голосним іноді переходить уй і відповідно передається на письмі:курйоз, серйозний;ар’єргард, бар’єр, вольтер’янець, кар’єра, n’єca.
Iaв кінці слова передається звичайно черезія:артерія, індустрія, історія, хімія; Апулія, Греція, Дієго-Гарсія, Мурсія.
3) Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3–5цього ж пункту), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова:Замбезі, Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео, Нагасакі, Поті, Ніл, Севілья, Сідней, Сомалі, Сочі; Анрі, Білло, Гальвані, Грімм, Дідро, Дізель, Овідій, Россіні; лісабонський.
Примітка.Власні імена, що перетворилися в назви предметів і явищ, тобто стали загальними іменами, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження:дизель (хочДізель).
4) Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: візаві, журі, колібрі, мерсі, парі, попурі, таксі, харакірі, а також перед наступним приголосним у таких невідмінюваних словах, якгратіс, піанісимо й под.
5) В усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, нперед наступним приголосним:бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гіпопотам, логічний, гімн, кілограм, кіно, архів, хімія, хірург, література, республіка, комуніст, ніша.
Примітка 1.У ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, післяб, п, в, м, ф, г, к, х, л, нпишеться відповідно до вимогии:бурмистер (алебургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін., а також у словах, запозичених із східних мов, переважно тюркських:башкир, гиря, калмик, кинджал, киргиз, кисет, кишлак.
Примітка 2.Зи, а не зіпишуться також слова церковного вжитку:диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство тощо.
б)Їпишеться після голосного:мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, теїн; Енеїда, Ізмаїл, Каїр.
Але в складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і:староіндійський, новоірландський; так само в позиції після префікса, що закінчується на голосний або приголосний;антиісторичний, доісторичний, поінформувати; безідейний, дезінтеграція, дезінфекція, дезінформація, розіграш.
в) Ипишеться:
1) В загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, рперед наступним приголосним:дизель, динамо, диплом, директор, методика; інститут, математика, стимул, текстиль, тип; зиґзаґ, позиція, фізичний; марксизм, силует, система; цистерна, цифра; жирандоль, режим, джигіт, джинси; речитатив, чичероне; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика.
2) У географічних назвах з кінцевими -ида, -ика:Антарктида, Атлантида, Флорида; Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика.
3) У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щіцперед приголосним:Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишетьсяі:Віші, Шіофок.
4) У географічних назвах із звукосполученням -ри-перед приголосним (крімj):Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., алеАвстрія, Ріо-де-Жанейро.
5) У ряді інших географічних назв після приголосних д, тта в деяких випадках згідно з традиційною вимовою:Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них:аргентинець, аргентинський та ін.
6. У словах, запозичених із французької мови, після шиплячих ж, шпишеться відповідно до французькогоuукраїнськеу, а нею:брошура, журі, парашут; також у словахпарфуми, парфумерія.