Дніпропетровський університет

імені Альфреда Нобеля

КАФЕДРА економіки підприємства

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ

У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Методичні вказівки

до практичної роботи № 1 навчальної дисципліни «Цивільний захист» для студентів всіх спеціальностей денної та заочної форми навчання

Дніпропетровськ

2012

Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях / Методичні вказівки до практичної роботи № 1 навчальної дисципліни «Цивільний захист» для студентів всіх спеціальностей денної та заочної форми навчання / В.М. Косарєв – Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2012. – 16 с.

Укладач: професор кафедри, канд. техн. наук, доц. В.М. Косарєв

Відповідальний за випуск: зав. кафедрою О.М. Зборовська, доктор економічних наук, доцент.

Студенти вивчають основні методи оцінки радіаційної обстановки, а також роблять обчислення і визначають ступінь забруднення територій та дозу опромінення працівників, оцінюють ефективність розроблених заходів захисту.

Мета роботи: ознайомити студентів з основними методами оцінки радіаційної обстановки; вивчити принципи дії приладів для контролю забруднення місцевості; оцінити обстановку, що може статися на об’єкті та можливості проведення аварійних робіт.

Задачі роботи: визначити ступінь забруднення території, дозу опромінення і тривалість роботи працівників.

Загальні положення з оцінки радіаційної обстановки

Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіа­ційно небезпечні об'єкти (РНО). Вони, як відомо, становлять особливу небезпеку для людей і навколишнього природного середовища і вимагають дотримання специфічних заходів попередження і захисту. У зв'язку з тим, що небезпека прихована від органів чуття людини, потрібно при всіх видах робіт на РНО звертати на це особливу увагу, щоб не допустити ураження (зараження) людей через їхню несвідомість і недостатню захищеність. До типових РНО відносяться: атомні електростанції (АЕС), підприємства з виготовлення та переробки ядерного палива і поховання радіоактивних відходів; науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами, ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та інше.

Радіаційні аварії - це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, у кількостях більше встановленої межі їх безпечної експлуатації. Виробництво, транспортування, збереження і використання радіоактивних матеріалів суворо регламентовані спеціальними правилами.

Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів: коли викид радіонуклідів у навколишнє середовище відбувається внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО; коли аварія відбувається внаслідок вибухової ядерної реакції. В цьому випадку зараження навколишнього середовища буде таким, як при наземному ядерному вибуху.

Найнебезпечнішими зі всіх аварій на РНО, є аварії на АЕС. Характер і масш­таби радіоактивного забруднення місцевості при аварії на АЕС залежать від характеру вибуху (тепловий, чи ядерний), типу реактору, ступеня його зруйнування, метео умов і рельєфу місцевості. В ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використовується слабо збагачений природний уран-235.

Такі реактори поділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР-600, ВВЕР-1000), в яких вода є одночасно і теплоносієм, і сповільнювачем та реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), в яких графіт вико­ристовується як сповільнювач, а вода - теплоносій, циркулює по каналах, які проходять через активну зону.