Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
48Охорона_прац_в_торг_вл_КЛ_06ТК.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
360.45 Кб
Скачать

76

Конспект лекцій

Дніпропетровськ

2006

Гончар Л.А. Охорона праці в торгівлі: Конспект лекцій. – Д.: ДУЕП, 2006. – 73 с.

ЗМІСТ

ТЕМА 1. Законодавчі та організаційні основи охорони праці 3

ТЕМА 2. Основи виробничої санітарії та гігієни праці в торгівлі 19

ТЕМА 3. Техніка безпеки на підприємствах торгівлі, базах і складах 33

ТЕМА 4. Пожежна безпека в торгівлі 58

ТЕМА 1. Законодавчі та організаційні основи охорони праці

1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в торгівлі

Верховна Рада України прийняла 14 жовтня 1992 р. Закон "Про охорону праці". Цей закон, який вступив у дію з 24 листопада того ж року, розповсюджується на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на всіх громадян, які працюють, а також залучені до роботи на цих підприємствах. Згідно з Законом, охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі праці. Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів. Найважливіші принципами державної політики в галузі охорони праці є:

  • пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

  • повна відповідальність власника за створення безпечних та нешкідливих умов праці;

  • соціальний захист працівників;

  • повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Тривалість робочого дня працівників не може переви­щувати 40 годин на тиждень. Згідно з Кодексом законів про працю України, скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

– не більше 36 годин на тиждень - для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці;

– 36 годин на тиждень - для працівників віком від 16 до 18 років;

– 24 години на тиждень - для осіб віком від 15 до 16 років, а також учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул.

Надурочні роботи та робота у вихідні дні, як правило, не допускаються.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, роботи машин, механізмів, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Згідно з Законом, усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

Відповідно до статті 9 Закону "Про охорону праці", працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою. Вони мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочену тривалість робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, передбачені чинним законодавством. При роз’їзному характері роботи працівнику виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або інших рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби. Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту обліковуються на підприємствах як засоби в обороті незалежно від їх вартості і терміну служби.

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюва­ному тарифною угодою та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:

– 10 кг - при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину);

– 7 кг - постійно протягом робочої зміни.

Сумарна маса вантажу, який переміщується жінкою протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

– 350 кг - при переміщенні вантажу з робочої поверхні;

– 175 кг -з підлоги. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене жінкою зусилля не повинне перевищувати 10 кг.

Забороняється застосовування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Вони не можуть залучатись до підіймання і переміщення. речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Для неповнолітніх осіб встановлено граничні норми підіймання і переміщення важких речей (з урахуванням маси тари і упаковки) залежно від їх календарного віку (кількості повних років), статі та тривалості роботи (розрізняють роботи: короткочасну - до двох підіймань і переміщень вантажу протягом однієї години робочого часу; тривалу - більше двох підіймань і переміщень вантажу в той же проміжок часу). При короткочасній роботі юнаків та дівчат, що мають календарний вік 14, 15, 16, 17 років, ці норми складають відповідно 5 і 2,5 кг, 12 і 6 кг, 14 і 7 кг, 16 і 8 кг. Неповнолітні особи віком 14 років до тривалої роботи по підійманню і переміщенню вантажу не , залучаються. Для юнаків і дівчат, що мають календарний вік 15, 16, 17 років, встановлено при тривалій роботі відповідно такі норми: 8,4 і 4,2 кг, 11,2 і 5,6 кг, 12,6 і 6,3 кг. Для неповнолітніх осіб встановлені також граничні норми сумарної маси вантажу, який піднімається чи перемішується на протязі однієї години робочого часу, залежно від їх календарного віку, статі і розміщення на висоті поверхні, з якої піднімається чи переміщується вантаж. При переміщен­ні вантажу з рівня робочої поверхні (з рівня стола, верстака, конвеєра тощо) загальна маса його для юнаків і дівчат, що мають календарний вік 14, 15, 16. 17 років, не повинна перевищувати відповідно 10 і 5 кг, 48 і 12 кг, 160 і 40 кг, 172 і 72 кг, при переміщенні з підлоги - 7 і 3,5 кг, 24 і 6 кг, 80 і 20 кг, 130 і 32 кг. Для неповнолітніх осіб висота підйому вантажу та відстань його переміщення вручну не повинні перевищувати відповідно 1 та 5 м. Забороняється залучати неповнолітніх до нічних і надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Неповнолітні, як і інші особи віком до 21 року, приймаються на роботу лише після - попереднього медичного огляду. Згідно з "Положенням про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці" (затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 грудня 1994р. № 130), режим робочого дня неповнолітніх під час теоретичного і виробничого навчання у навчально-виховному закладі і на підприємстві повинен відповідати чинному законодавству і навчальному плану з обов'язковим урахуванням обмежень щодо тривалості робочого дня, роботи в нічний час, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, підняття та переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Неповнолітні під час проходження виробничої практики чи виробничого навчання можуть знаходитись на виробництві і на робочих місцях, які пов'язані з важкими роботами і роботами із шкідливими чи небезпечними умовами праці, не більше 4 годин на день за умови суворого дотримання у цих виробництвах і на роботах діючих санітарно-гігієнічних норм.

У випадках, передбачених законодавством, власник зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів згідно з медичними рекомендаціями, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на їх прохання. Не допускається залучення інвалідів без їх згоди до надурочних робіт та робіт у нічний час. Підприємства, що використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації.

Законом гарантовано відшкодування власником працівникам у разі ушкодження їх здоров'я та відшкодування моральної шкоди внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці. Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу, розмір якої встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). При стійкій втраті працездатності (встановлюється медико-соціальною експертною комісією - МСЕК) потерпі­лому на підприємстві виплачується одноразова допомога, яка повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку його середньомісячного заробітку за кожен процент втрати ним професійної працездатності. У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю та, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

При тимчасовій втраті працездатності через нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання власник виплачує потерпілому одноразову допомогу на додаткові витрати у зв'язку з лікуванням в порядку та розмірах, передбачених колективним договором.

Розмір одноразової допомоги може бути зменшено, але не більше як на 50%, якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці.

Відшкодування моральної шкоди проводиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральна шкода покривається шляхом виплати одноразової грошової допомоги або в іншій матеріальній формі.

Власник відшкодовує потерплому витрати на медичну і соціальну допомогу (на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний і звичайний догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо).

Повний перелік діючих в Україні нормативних документів з охорони праці наведений у "Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих актів про охорону праці". Дія одних нормативних актів розповсюджується на всі або багато галузей господарчої або іншої діяльності суспільства, дія інших - на яку-небудь конкретну галузь. Тому вони мають відповідні назви: державні міжгалузеві та галузеві акти про охорону праці. До державних міжгалузевих актів, діючих також у торговельній галузі, належать, наприклад: "Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів", "Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском", "Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води", "Правила безпеки при експлуатації електроустановок споживачів". У сфері торгівлі діють відповідні галузеві акти про охорону праці: "Правила охорони праці для об'єктів роздрібної торгівлі", "Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об'єктах оптової торгівлі", "Правила охорони праці для підприємств громадського харчування", "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в магазинах споживчої кооперації".