2. Стисла історія розвитку біохімії та фізіології харчування

Наука про харчування (нутриціологія) е однією з найдавніших, про що свідчить антична теорія харчування, пов'язана з іменами Арістотеля та Галена. Згідно з цією теорією харчування життєдіяльність організму відбувається за рахунок крові, яка утворюється в травній системі з харчових речовин шляхом їх складного перетворення невідомої природи. Великий внесок у розвиток науки про харчування зробили наукові відкриття XVII і XVIII ст. Російським вченим М.В. Ломоносовим був сформульований закон збереження матерії та енергії, який виявився основою для вивчення кількісного відношення між речовинами, що надходять до організму, та процесами, які відбуваються в його внутрішньому середовищі. Важлива роль у дослідженні процесів обміну речовин, пов'язаних з харчуванням, а саме хімізму травлення, належить Р.Реомюру і Л. Спалпанцані. А.Л. Лавуазьє досліджував процеси дихання, у результаті чого були сконструйовані прилади для кількісного вимірювання енер­гетичних витрат людини в різних умовах, що дало можливість визначити потреби організму в їжі. У подальшому цей метод вимірювання енерговитрат був удосконалений М.Н, Шатерниковим.

Засновником біохімії харчування вважається Ю. Лібіх, який досліджував хімічний склад харчових продуктів. Н.І. Луніним вперше було відкрито біологічно активні речовин і вітаміни.

У XX ст. нову еру розвитку біохімії та фізіології було започатковано науковими розробками І.П. Павлова, який виявив важливі закономірності, що управляють функціями різних органів і тканин, у тому числі травної системи організму. Він підбив науково обґрунто­ваний підсумок ідеям І.М. Сеченова, С.П. Боткіна та інших вчених.

Видатний вчений О.М. Бах був організатором Біохімічного інституту Народного комісаріату в Москві (1920 р.). Разом з В,!. Палладіним і С.П. Костивичем він, по суті, заклав фундамент сучасних уявлень про хімізм дихання. Пероксидну теорію дихання, розроблену О.М. Бахом, розглянуто у вузівських підручниках з біохімії.

Розвиток біохімічної науки в Україні пов'язаний з ім'ям академіка О.В. Палладіна (сина В.І. Палладіна), відомого своїми дослідженнями в галузі біохімії нервової системи. Він фактично заснував школу біохіміків в Україні з її науковим центром у Харкові (1925 р.), а в 1931 р. в Києві - Інститут біохімії АН УРСР, який тепер носить його ім'я. Були створені також науково-дослідні інститути харчування в Харкові, Одесі. Значна увага приділялася розвитку громадського харчування. У Харкові було організовано вищий навчальний заклад- Інститут громадського харчування, який зараз має назву «Харківська державна академія технології та організації громадського харчування», у багатьох торговельно-економічних вузах відкрито технологічні факультети. У Києві було створено Науково-дослідний інститут гігієни харчування.

Вагомий внесок у розвиток біохімії та фізіології харчування разом з академіком О.В. Палладіном зробили його учні - С.І. Винокуров, А.М. Утевський, РВ. Чаговець; вітамінологи - Л.А. Черкес, БА Лавров, В.Н. Бункін, Ю.М. Островський, В.В. Єфремов, В.Б. Спірічев; фізіологи - І.П. Разенков, Г.К. Шпигін, А.М. Уголєв; гігієністи - К.С. Пет-ровський, В.Д. Ванханен; нутриціоністи - Т.Ш. Шарманов, В.І. Смоляр та ін.

Академік А.А. Покровський сформулював теорію збалансованого харчування (1964 р.), яка базується на принципі відповідності енергетичної цінності раціонів харчування енерговитратам організму протягом доби залежно від різних факторів: віку, статі, виду трудової діяльності та ін. Ця теорія суттєво доповнена даними про фізіологію травлення й обмін речовин в організмі. Вона отримала назву «теорія адекватного харчування», яку сформулював академік АЛЛ. Уголєв (1968 р.). Пропаганді теоретичних основ раціонального харчування присвячено також роботи А.С. Петровського, Ш. Скурихіна, В.А. Ша-терникова, М.Н. Волгареаа. П. Карпенка, В.І. Ципріяна та інших нутри-ціоністіе.