Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
24Б_ох_м_я_та_ф_з_олог_я_харчуванняКЛ_07ТТП.doc
Скачиваний:
88
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
996.35 Кб
Скачать

3. Вегетативна нервова система

Нерви, які відходять від спинного мозку, відносять до периферичної нервової системи. Вона регулює діяльність внутрішніх органів (дихання, травлення, кровообігу та ін.) і процеси обміну речовин, у зв'язку з чим її називають вегетативною. Діяльність вегетативної нервової системи знаходиться під контролем ЦНС.

Розрізняють парасимпатичний та сигматичний відділи вегетативної нервової системи, їхня дія на функції внутрішніх органів є протилежною (антагоністичною). Разом з тим вони можуть бути синергістами, тобто посилювати дію один одного. Симпатичні нерви прискорюють серцеві скорочення, парасимпатичі - гальмують.

У парасимпатичній частині вегетативної нервової системи є центральний та периферичний відділи. Центральний відділ - це скупчення нервових клітин у різних ділянках головного й спинного мозку. Периферичний відділ складається з волокон, які входять до складу черепномозкових нервів і периферичних нервових вузлів, розташованих поблизу органів або в їхніх стінках.

4. Рефлекс і рефлекторна дуга

В основі діяльності нервової системи є рефлекс - реакція організму на дію деяких подразників. Для виникнення рефлексу необхідно щонайменше два нейрони: чутливий нейрон з рецептором, який сприймає подразник, і руховий нейрон, сполучений з першим за допомогою синапсу, що закінчується в певному органі, здатному реагувати на дію кожного подразника. Такий ланцюг має назву рефлекторна дуга (рис. 4).

1 - нервове закінчення чутливого

волокна в шкірі;

  1. - чутливе волокно;

  2. - спинномозковий вузол;

  3. - центральна частина волокна; 5-вставний нейрон;

  1. - відцентровий нейрон;

  2. - рухове нервове волокно;

8 - нервове закінчення в м'язі

Рис. 4. Рефлекторна дуга

Безпосередньо діючі подразники І.П. Павлов назвав першою сигнальною системою, а слово - другою сигнальною системою, яка є характерною саме для людини.

Контрольні питання

  1. Будова, властивості та функції нейрона.

  2. Сутність поняття «мембранний потенціал спокою».

  3. Характеристика відділів центральної нервової системи.

  4. Характеристика вегетативної нервової системи.

  5. Характеристика основного принципу діяльності нервової системи (зміна збудження та гальмування).

  6. Характеристика рефлексу та рефлекторної дуги.

  7. Поняття «перша та друга сигнальна система».

Тема 3. Гуморальна система регуляції План

  1. Сутність гуморальної регуляції.

  2. Характеристика гормонів.

  3. Тканинні гормони.

  4. Значення харчових речовин для функцій нейрогуморальної системи.

1. Сутність гуморальної регуляції

Гуморальна регуляція {від лат. гіутог - рідина) здійснюється шляхом перенесення біологічно активних речовин (гормонів, медіаторів) рідкими середовищами організму - кров'ю, лімфою.

Гормони (від грец. гюгтапіпо - збуджувати) - біологічно активні речовини різної хімічної природи, які належать до групи інформонів.

Гормонам відводиться головна роль у забезпеченні механізмів саморегуляції біологічних процесів та підтриманні фізіологічної сталості внутрішнього середовища - гомеостазу. Гормони регулюють інтенсивність обміну речовин залежно від умов зовнішнього середовища, процеси життєдіяльності не лише на рівні організму, а й на клітинному та субклітинному рівнях.

За характером дії гормони поділяють на пускові гормони і гормони-виконавці. До пускових гормонів належать гормони гіпоталамуса і гіпофіза, які стимулюють діяльність відповідних залоз внутрішньої секреції. Ці гормони виявляють вплив на метаболічні процеси організму через функцію залоз внутрішньої секреції, які перебувають під їх контролем.