- •Дніпропетровський університет економіки та права кафедра
- •2. Стисла історія розвитку біохімії та фізіології харчування
- •3. Значення харчування у життєдіяльності людини
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Нейрогуморальна система регуляції План
- •1. Будова і функції центральної та периферичної нервової системи
- •2. Будова та основні функції спинного і головного мозку
- •3. Вегетативна нервова система
- •4. Рефлекс і рефлекторна дуга
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Гуморальна система регуляції План
- •1. Сутність гуморальної регуляції
- •2. Характеристика гормонів
- •3. Тканинні гормони
- •4. Значення харчових речовин для функцій нейрогуморальної системи
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Травна система План
- •1. Будова травної системи
- •2. Будова та функції ротової порожнини, глотки та стравоходу
- •3. Будова та функції шлунка
- •4. Будова та функції тонкого й товстого кишечнику
- •5. Регуляція процесів травлення
- •Контрольні питання
- •Значення харчових факторів для діяльності травної системи
- •Тема 5. Біологічна роль окремих компонентів їжі для життєдіяльності організму План
- •1. Потреби організму в енергії
- •2. Основні складові енерговитрат
- •Коефіцієнти фізичної активності при різних видах діяльності
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Білки План
- •1. Значення білків для організму людини
- •2. Показники біологічної цінності білка, його вміст у продуктах харчування
- •Добова потреба людини я незамінних амінокислотах (у грамах відносно триптофану)
- •Вміст білка в продуктах харчування тваринного та рослинного походження, %
- •3. Проблема підвищення біологічної цінності білкового раціону
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Ліпіди План
- •1. Значення ліпідів для організму людини
- •2. Біологічна цінність ліпідів
- •3. Вміст ліпідів у харчових продуктах
- •Вміст ліпідів у харчових продуктах, %
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Вуглеводи План
- •1. Значення вуглеводів для організму
- •2. Характеристика окремих вуглеводів
- •3. Вміст вуглеводів у харчових продуктах
- •Вміст глюкози, фруктози та цукрози в продуктах харчування
- •Середній вміст полісахаридів у харчових продуктах
- •Контрольні питання
- •Тема 9. Вітаміни План
- •1. Значення вітамінів для життєдіяльності людини
- •2. Класифікація та номенклатура вітамінів
- •Класифікація, номенклатура та фізіологічна дія вітамінів
- •Література
2. Характеристика гормонів
Гіпоталамус є і нервовим центром, і ендокринним органом. У ньому здійснюється трансформація нервових імпульсів у ендокринний процес. Гіпоталамус безпосередньо сполучений з іншим важливим ендокринним органом - гіпофізом, який контролює діяльність багатьох ендокринних залоз. Гіпоталамус і гіпофіз утворюють єдиний структурно-функціональний комплекс, який відіграє важливу роль у регуляції багатьох метаболічних процесів організму.
Гіпофіз - складний ендокринний орган, розміщений біля основи головного мозку в кістковій ямці, що має назву «турецьке сідло».
У гіпофізі розрізняють три функціонально самостійні зони - передню (аденогіпофіз), середню (Інтермедіальна зона) і задню (нейро-гіпофіз). Кожна зона виділяє характерні гормони. У передній зоні гіпофіза синтезуються тропні гормони, які регулюють дію різних ендокринних залоз. Задня зона гіпофіза виділяє нейрогормони вазопресин і окситоцин. Вазопресин регулює обмін води в організмі та виділення сечі. Окситоцин підвищує тонус матки та молочних залоз, сприяє посиленню скорочення їхніх м'язів.
Епіфіз - шишкоподібна залоза - знаходиться під третім мозковим шлуночком.
Тимус - вилочкова залоза - знаходиться в грудній порожнині за грудиною.
Щитовидна залоза розміщена на передній поверхні гортані, складається з двох часточок, сполучених тонким перешийком, її маса 25...30 г, довжина часточок 5...8 см, ширина 3...4 см. Щитовидна залоза виділяє в кров гормони, які є йодованими похідними тирозину (амінокислоти): тироксин, трийодотиронін, дийодтиронін, а також кальцитонін, який є пептидом і не містить йоду. При надмірному надходженні в кров щитовидних гормонів розвивається хвороба - гіпертиреоз (базедова хвороба). У людини збільшуються розміри щитовидної залози, зменшується маса тіла, підвищується збудженість.
Капьцитонін регулює обмін кальцію в організмі.
Пвращитовидні залози знаходяться на задній поверхні щитовидної залози. Вони виділяють паратгормон - речовину білкової природи, яка регулює обмін мінеральних речовин {Са, Р), і кальци-тонін. При їх нестачі знижується вміст кальцію в крові, порушується ріст кісток, зубів, волосся, розвиваються судороги.
Підшлункова залоза характеризується змішаною секрецією. Вона розміщена в черевній порожнині з лівого боку шлунка.
Надниркові залози - парний орган, розташований на верхніх полюсах нирок. Кожний з них включає дві самостійні ендокринні залози - кору й мозковий шар. Кірковий шар виділяє в кров гормони стероїдної природи. Залежно від функції їх поділять на мінера-локортикоїди, глюкокортикоїди, статеві гормони. Мозковий шар надниркових залоз виділяє в кров катехоламіни, головним чином адреналін і норадреналін, які є похідними тирозину.
Статеві залози - це парні залози змішаної секреції. У них утворюються статеві гормони (внутрішня секреція) та статеві клітини (зовнішня секреція). Завдяки цим гормонам стимулюється функція розмноження, розвиваються вторинні статеві ознаки, які характерні для жіночих і чоловічих організмів.
Чоловічі статеві залози (сім'яники) синтезують головні гормони - андрогени. Найважливішим серед андрогенів є андростерон, дегідроандростерон, тестостерон, який регулює формування чоловічих статевих клітин, обмін речовин, гальмує відкладання жиру, сприяє синтезу білків у м'язах, розвитку мускулатури.
Жіночі статеві залози (яєчники) синтезують гормони, найважливішими групами серед яких є естрогени, прогестини (прогестерон), релаксин, андрогени. Естерогени та прогестерон регулюють статеві цикли, вагітність, пологи, підготовку молочних залоз до годування новонароджених. Встановлено взаємозв'язок між статевими залозами та ЦНС.