Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
24Б_ох_м_я_та_ф_з_олог_я_харчуванняКЛ_07ТТП.doc
Скачиваний:
88
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
996.35 Кб
Скачать

2. Характеристика гормонів

Гіпоталамус є і нервовим центром, і ендокринним органом. У ньому здійснюється трансформація нервових імпульсів у ендокринний процес. Гіпоталамус безпосередньо сполучений з іншим важливим ендокринним органом - гіпофізом, який контролює діяльність багатьох ендокринних залоз. Гіпоталамус і гіпофіз утворюють єдиний структурно-функціональний комплекс, який відіграє важливу роль у регуляції багатьох метаболічних процесів організму.

Гіпофіз - складний ендокринний орган, розміщений біля основи головного мозку в кістковій ямці, що має назву «турецьке сідло».

У гіпофізі розрізняють три функціонально самостійні зони - передню (аденогіпофіз), середню (Інтермедіальна зона) і задню (нейро-гіпофіз). Кожна зона виділяє характерні гормони. У передній зоні гіпофіза синтезуються тропні гормони, які регулюють дію різних ендокринних залоз. Задня зона гіпофіза виділяє нейрогормони вазопресин і окситоцин. Вазопресин регулює обмін води в організмі та виділення сечі. Окситоцин підвищує тонус матки та молочних залоз, сприяє посиленню скорочення їхніх м'язів.

Епіфіз - шишкоподібна залоза - знаходиться під третім мозко­вим шлуночком.

Тимус - вилочкова залоза - знаходиться в грудній порожнині за грудиною.

Щитовидна залоза розміщена на передній поверхні гортані, складається з двох часточок, сполучених тонким перешийком, її маса 25...30 г, довжина часточок 5...8 см, ширина 3...4 см. Щитовидна залоза виділяє в кров гормони, які є йодованими похідними тирозину (амінокислоти): тироксин, трийодотиронін, дийодтиронін, а також кальцитонін, який є пептидом і не містить йоду. При надмірному надходженні в кров щитовидних гормонів розвивається хвороба - гіпертиреоз (базедова хвороба). У людини збільшуються розміри щитовидної залози, зменшується маса тіла, підвищується збудженість.

Капьцитонін регулює обмін кальцію в організмі.

Пвращитовидні залози знаходяться на задній поверхні щито­видної залози. Вони виділяють паратгормон - речовину білкової природи, яка регулює обмін мінеральних речовин {Са, Р), і кальци-тонін. При їх нестачі знижується вміст кальцію в крові, порушується ріст кісток, зубів, волосся, розвиваються судороги.

Підшлункова залоза характеризується змішаною секрецією. Вона розміщена в черевній порожнині з лівого боку шлунка.

Надниркові залози - парний орган, розташований на верхніх полюсах нирок. Кожний з них включає дві самостійні ендокринні залози - кору й мозковий шар. Кірковий шар виділяє в кров гормони стероїдної природи. Залежно від функції їх поділять на мінера-локортикоїди, глюкокортикоїди, статеві гормони. Мозковий шар надниркових залоз виділяє в кров катехоламіни, головним чином адреналін і норадреналін, які є похідними тирозину.

Статеві залози - це парні залози змішаної секреції. У них утворюються статеві гормони (внутрішня секреція) та статеві клітини (зовнішня секреція). Завдяки цим гормонам стимулюється функція розмноження, розвиваються вторинні статеві ознаки, які характерні для жіночих і чоловічих організмів.

Чоловічі статеві залози (сім'яники) синтезують головні гормо­ни - андрогени. Найважливішим серед андрогенів є андростерон, дегідроандростерон, тестостерон, який регулює формування чоловічих статевих клітин, обмін речовин, гальмує відкладання жиру, сприяє синтезу білків у м'язах, розвитку мускулатури.

Жіночі статеві залози (яєчники) синтезують гормони, найважливішими групами серед яких є естрогени, прогестини (прогестерон), релаксин, андрогени. Естерогени та прогестерон регулюють статеві цикли, вагітність, пологи, підготовку молочних залоз до годування новонароджених. Встановлено взаємозв'язок між статевими залозами та ЦНС.