Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
24Естетика товарів та дизайн КЛ 2010.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
384.51 Кб
Скачать

Дніпропетровський університет економіки та права

імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА І ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Кузьменко О.В.

Ететика товарів та дизайн

Конспект лекцій

для напряму підготовки

„Товарознавство і торговельне підприємництво”

Дніпропетровськ

2010

Кузьменко О.В. Естетика товарів та дизайн: Конспект лекцій / Дніпропетровськ: Видавництво ДУЕП, 2010. – 38 с.

Укладачи: Кузьменко О.В.

Відповідальний за випуск: В.А. Павлова, д.е.н., професор, зав. кафедри товарознавства і торговельного підприємництва.

ЗМІСТ

Вступ

3

Тема 1. Методологічна основа естетики товарів народного споживання

4

Тема 2. Розвиток художніх стилів та моди

9

Тема 3. Система художнього конструювання товарів

18

Тема 4. Елементи, які формують естетичні властивості товарів

20

Тема 5. Композиція товарів

26

Тема 6. Естетичні властивості товарів

33

Тема 7. Оцінка естетичних властивостей товарів

36

Список рекомендованої літератури

39

ВСТУП

Основною метою дисципліни «Естетика товарів і дизайн» є формування у майбутніх товарознавців цілісної картини формування естетичних властивостей товарів залежно від розвитку різних сфер світової культури, науково-технічного прогресу в їх комплексі та взаємозв'язку.

Товарознавець зобов'язаний вивчити різноманітні методи і засоби об'єктивної оцінки товару, оволодіти основами аналізу естетичних властивостей, вміти виявляти найважливіші показники товарів, що визначають рівень краси конкурентоспроможної продукції.

У конспекті лекцій стисло та в систематизованій і в логічній послідовності висвітлено головні питання основ естетики та естетики товарів народного споживання, а саме: естетичні категорії; мистецтво та види мистецтва; основні художні стилі світової культури та мода, ЇЇ роль і основні функції.

Приділено значну увагу системам художнього конструювання нових товарів, дизайну, елементам, що формують естетичні властивості товарів, кольору, композиції товару і естетичним властивостям виробів та їх оцінки.

З метою перевірки засвоєння матеріалу і активізації пізнавальної діяльності студентів під час їх самостійної роботи над розділами цього курсу, розроблено в кінці кожної теми запитання для самоконтролю знань.

Тема. Методологічна основа естетики товарів народного споживання

План лекції

1. Предмет естетики.

2. Загальні та спеціальні категорії естетики.

Есте́тика це – (грец. – чуттєво пізнавальний, відчутні речі та – пізнавати) – наука, що вивчає природу (функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття);

  • філософська наука про естетичне в дійсності, про суть і закони естетичного пізнання та естетичної діяльності людини. наука про загальні закони розвитку мистецтва як специфічної форми відображення і перетворення світу;

  • система законів, категорій, загальних понять, яка відображає у світі певної суспільної практики суттєві естетичні властивості реальності та процеси його освоєння за законами краси, особливості соціального буття і функціонування мистецтва, сприйняття і розуміння продуктів художньої діяльності.

Естетика вивчає стосунки між людиною і світом, впливає на формування естетичної свідомості та передбачає освоєння естетичних знань у сукупності з оволодінням обсягом інформації з історії культури, літератури, мистецтва, загальної історії, психології та ін.

Протягом свого розвитку естетика вивчала наступні аспекти:

– торкалась проблеми поетики, загальних питань природи краси і мистецтва і ставила завдання узагальнення їх досвіду (Арістотель);

– розглядала державний контроль над мистецтвом і роль останнього у вихованні людини (Платон);

– була одним із розділів богослову, який намагався за допомо­гою мистецтва цілити людину на служіння господнє (Тертулліан, Фома Аквінський);

– розглядала співвідношення природи і художньої діяльності (Леонардо да Вінчі);

– намагалася формувати норми мистецтва (Буало);

– займалася вивченням особливостей чуттєвого пізнання світу у мистецтві (Баумгартен);

– звужувала свій предмет до «витонченого» мистецтва (Гегель);

– розглядала завдання у визначені місця мистецтва в загальній системі світового духу (Чернишевський).

Естетика складається з двох частин:

  1. Естетичне як вияв ціннісного ставлення до дійсності та розглядає природу, специфіку і творчий потенціал естетичного, а також категорії естетики.

  2. Художня діяльність людини – досліджує її структуру та функціональну своєрідність, природу, художнього таланту, видову, жанрову, стильову самобутність мистецтва.

Естетика товарів – наука, що визначає місце естетичних властивостей серед інших споживчих властивостей товарів, встановлює і формує принципи їх естетичної оцінки.

Метод естетики це – аналог предмета пізнання або, точніше, пізнання в предметі (Ф.Енгельс);

– вироблені на основі закономірностей правила, які слугують подальшому руху пізнання;

  • знаряддя, знаходиться на суб'єктивній стороні засіб, з допомогою якого дійсність співвідноситься з об'єктом (Гегель);

  • попередні знання, накопиченні в даній сфері дослідження і перетворювальні на основі загально філософської методології в установки, принципи, підходи, прийоми здобуття нових знань.

Предмет естетики це – чуттєве пізнання навколишньої дійсності з її різноманітними напрямами: природою, ссуспільством, людиною та її діяльністю в усіх життєвих сферах.

Предмет естетики характеризується наступними категоріями: естетичне, прекрасне, досконале, пропорційне, гармонійне.

Категорія це – (Від грец. – висловлення, ознака) – вживається для визначення найбільш узагальнених, фундаментальних понять, в яких відображена історія пізнання суспільством навколишнього світу за законами краси.

До види існування естетичного відноситься: естетичне сприйняття, естетична оцінка, естетичне переживання, естетичний смак, естетичний ідеал.

Естетичне сприйняття – виявляється у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого.

На естетичне сприйняття впливають різні фактори, а саме: оточення, виховання, освіта, життєвий досвід, історичний період, настрій людини, стан здоров'я.

Естетичне переживання – здатність людини пережити одержані нею естетичні враження та і самі ці преживання є результатом естетичного сприйняття (радість, насолода та ін.).

Естетичний смак – постає як емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного. Має вибірковий, суб'єктивний характер. Стандартних смаків не існує, вони пов'язані з індивідуальним баченням і сприйняттям.,

Естетичний ідеал – це своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності. Відображає уявлення про красу, її критерії.

Залежно від типу естетичних оцінок, виникають основні форми естетики або основні естетичні категорії.

Особливості прекрасного як категорії естетики:

  • прекрасне має конкретно – історичний характер;

  • уявлення про прекрасне залежить від конкретних соціальних умов життя особистості, соціальної групи тобто від їх способу життя;

  • ідеал прекрасного визначається особливостями національної культури;

  • розуміння прекрасного зумовлюється рівнем індивідуальної, особистої культури, особливостями естетичного смаку, звичаїв та засобів естетичного виховання;

  • прекрасне має специфічний вияв у різних сферах діяльності.

Аспекти діалектичного зв'язку потворного та прекрасного:

  • потворне у негативній формі містить уявлення про позитивний естетичний ідеал і відбиває приховану вимогу або бажання відродження цього ідеалу;

  • прекрасне і потворне можна розглядати як періоди розвитку одного і того ж явища, процесу;

  • прекрасне та потворне співвідносні.

Низькість характеризує – природні та соціальні явища, які мають негативно-суспільну значущість і приховують в собі загрозу для людини, оскільки на даному етапі розвитку суспільства вони ще не освоєні і не підкорені людській волі.

До форм комічного, які протистоять високим естетичним ідеалам відносяться гумор, сатира, іронія, сарказ, гротеск.