- •Дніпропетровський університет імені альфреда нобеля
- •Загальні положення
- •Тема 1. Вивчення асортименту та контроль якості крупів
- •1. Завдання для самостійної роботи при підготовці
- •До лабораторної роботи
- •Правила відбирання середнього зразка
- •Вимоги стандарту до відбирання середнього зразка крупів, розфасованих у мішки
- •Ідентифікаційні ознаки крупів
- •Товарознавча характеристика основних видів крупів
- •Методики визначення показників якості крупів
- •Набір сит для встановлення номера крупів
- •Характеристика домішок, що зустрічаються у крупах
- •Бальна оцінка якості зварених крупів
- •2. Робота студентів у лабораторії при виконанні
- •Правила відбирання проб для аналізу та складання вихідного та середнього зразка
- •Методи визначення показників якості круп’яних концентратів
- •2. Робота студентів у лабораторії при виконанні
- •Правила відбирання середнього зразка
- •Ідентифікаційні ознаки борошна
- •Вимоги стандарту щодо якості пшеничного борошна
- •Порівняльна характеристика показників якості пшеничного і житнього борошна
- •Методи визначення показників якості борошна
- •Робота студентів у лабораторії при виконанні лабораторної роботи
- •Результати лабораторного дослідження якості борошна
- •Тема 3. Вивчення класифікації, асортименту та якості хліба та булочних виробів
- •1. Завдання для самостійної роботи при підготовці до лабораторного заняття
- •Правила відбирання середнього зразка
- •Ідентифікаційні ознаки хлібобулочних виробів
- •Фізико-хімічні показники якості хліба
- •Методики визначення показників якості
- •2. Робота студентів у лабораторії при виконанні лабораторної роботи
- •Результати лабораторного дослідження якості
- •Тема 4. Вивчення класифікації, асортименту та якості макаронних виробів
- •1. Завдання для самостійної роботи при підготовці
- •До лабораторного заняття
- •Правила відбирання проб для проведення аналізу
- •Ідентифікаційні ознаки макаронних виробів
- •Класифікація та асортимент макаронних виробів
- •Вимоги стандарту щодо фізико-хімічних показників якості макаронних виробів
- •Методики визначення показників якості макаронних виробів
- •Бальна оцінка зварених макаронних виробів
- •2. Робота студентів в лабораторії при виконанні лабораторної роботи
- •Результати лабораторного дослідження якості
- •(Назва макаронних виробів)
- •Література
- •Навчальне видання
Правила відбирання проб для аналізу та складання вихідного та середнього зразка
Для складання вихідного зразка харчових концентратів від однорідної партії залежно від її розміру відкривають певну кількість пакувальних одиниць.
Якщо кількість пакувальних одиниць транспортної тари в партії товару до 500 шт., то для складання вихідного зразка треба відкрити 3 % пакувальних одиниці, але не менше 5 одиниць.
При наявності у партії товару пакувальних одиниць транспортної тари більше ніж 500 шт. необхідно відкрити 2 % загальної кількості пакувальних одиниць.
Якщо у споживчій тарі маса продукту нетто більше 1 кг, то кількість пакувальних одиниць транспортної тари, що відкриваються, повинна бути 0,5 %, але не менше 2 шт.
Для фасованої продукції (пакети, коробки) від кожної відкритої одиниці транспортної тари відбирають наступну кількість пакетів (брикетів):
при масі нетто до 50 г – 10 одиниць;
при масі нетто від 50 до 100 г – 5 одиниць;
при масі нетто від 100 до 250 г – 3 одиниці;
при масі нетто від 250 до 500 г – 2 одиниці;
при масі нетто понад 500 г – 1 одиницю.
Відібрані виїмки це і є вихідний зразок, в якому визначають зовнішній вигляд, масу нетто, органолептичні показники та наявність амбарних шкідників.
Якщо маса вихідного зразка не більше 2,0 кг, то він одноразово є середнім зразком.
Якщо маса вихідного зразка більше 2,0 кг, то відібрані одиниці треба розкласти на столі і з різних місць відібрати таку кількість одиниць , щоб в масі вони дали середній зразок, тобто маса була не менше 2,0 кг.
Брикетовану продукцію спочатку треба розім’яти, висипати на дошку і розрівняти тонким шаром, а потім методом трикутників відібрати середній зразок масою біля 1 кг. Методика відбирання така ж як і для крупів (стор. 5).
Для визначення масової частки жиру, цукру, золи від середнього зразка треба відібрати 200–250 г і ретельно подрібнити.
Методи визначення показників якості круп’яних концентратів
При органолептичному аналізі якості круп’яних концентратів спочатку треба визначати зовнішній вигляд. При цьому необхідно звернути увагу на наявність та повноту інформації на етикетці. Порівняти інформацію, наведену на упакуванні, з вимогами стандарту та відмітити, які недоліки є в оформленні етикетки.
Після цього оцінюється якість загортання та обклейка брикетів етикеткою. Брикети концентрату повинні бути акуратно обгорнуті у пергамент та під пергамент, зверху наклеєна етикетка.
Після оцінки упакування продукт звільняють від пакувального матеріалу та оглядають його.
Для брикетованих виробів брикети повинні бути міцними і не розсипатися при легкому надавлюванні.
У круп’яних концентратах, що розфасовані у пакети насипом, не повинно бути грудочок, сторонніх домішок
Визначення маси продукції. Звільнений від упакування продукт зважують на технічних терезах з точністю до 0,1 г. Якщо продукція упакована в пакети, то треба зважити її з пакетом (маса брутто) потім обережно відкрити, повністю висипати концентрат і зважити упакування (маса тари).Після цього знайти масу нетто. Якщо є різниця між фактичною масою нетто і масою нетто, зазначеною на упакуванні необхідно розрахувати відсоток відхилення і одержані дані порівняти з вимогами стандарту. Відхилення по масі в одиниці упакування не повинні перевищувати 3 %.
Лабораторне приготування концентратів. Брикет ділять на дві половинки. Одну з них використовують для органолептичного аналізу звареного концентрату, а другу – для визначення фізико-хімічних показників.
Частину брикету, яку треба зварити необхідно розім’яти, пересипати у каструлю і залити водою. Води треба взяти удвічі менше, ніж зазначено на етикетці, тому що для варки продукту взято тільки половина брикету. При приготуванні концентрату треба витримати час, що вказано на упакуванні.
У звареному продукті оцінюється ступінь його розварювання, колір, консистенція, смак та запах. При розжовуванні готовий продукт не повинен хрустіти.
Визначення масової частки вологи. Для визначення цього показника використовується прискорений метод висушування наважки у сушильній шафі при температурі 1300С протягом 45 хв. Хід роботи та формула для розрахунку масової частки вологи наведено на стор. 9.