ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ / Анотація дисципліни_Загальна психологія
.doc
АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ
«ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»
Загальна психологія – дисципліна, що намагається знайти відповіді на принципові питання, які постають перед психологією в цілому, виробити теоретичні принципи, обґрунтувати методи психологічного пізнання, сформулювати основні закономірності існування і розвитку психічної реальності. Загальна психологія вивчає сукупність теоретичних і експериментальних досліджень, що виявляють найбільш загальні психологічні закономірності, теоретичні принципи і методи психології, її основні поняття і категоріальний склад.
Мета дисципліни – надання студентам систематизованих знань з загальної психології, вивчення основних методологічних та теоретичних засад, методів дослідження психологічних явищ, формування професійної свідомості та самосвідомості. Після вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
-
знати:
-
основні етапи становлення психології як науки;
-
основні теоретичні напрямки сучасної психології;
-
основні категорії, принципи, закони сучасної психології;
-
методи психологічного дослідження;
-
теоретичне обґрунтування проблеми виникнення та розвитку психіки у філогенезі;
-
виникнення, онтогенетичний розвиток, особливості свідомості людини;
-
особливості несвідомих психічних явищ;
-
поняття та теорії особистості, типи особистості, структуру особистості та індивідуально-психологічні особливості: темперамент, характер, здібності;
-
загально-психологічну теорію діяльності, операціонально-технічні та мотиваційно-особистісні аспекти діяльності;
-
закономірності та механізми мотиваційного та емоційно-вольового регулювання діяльності та поведінки людини;
-
психологічні теорії, механізми та закономірності пізнавальних процесів: відчуття, сприймання, уваги, пам’яті, мислення та мовлення, уяви людини.
-
уміти:
-
аналізувати психологічні факти та явища;
-
планувати та організовувати психологічне дослідження;
-
орієнтуватися в основних теоретичних напрямках сучасної психології;
-
застосовувати знання загальної психології при вивченні інших дисциплін циклу професійної підготовки.
Освоєння майбутніми спеціалістами загальної психології є важливою складовою частиною їх загальної професійної освіти, що буде сприяти глибшому розумінню ними всіх дисциплін циклу професійної підготовки: “Вікової психології”, “Диференціальної психології”, “Соціальної психології”, “Педагогічної психології”, “Інженерної психології”, а також практично орієнтованих дисциплін.
Дисципліна «Загальна психологія» включає такі змістовні модулі:
1. Психологія як наука: етапи розвитку поглядів на предмет психології; донаукова психологія як вчення про душу; виникнення наукової психології, свідомість як предмет дослідження; поведінка як предмет наукового дослідження; психіка як відображення; сучасний стан психологічної науки; місце психології у системі наук, галузі сучасної психології; основні теоретичні напрями сучасної психології; методологічні основи психології; методи психологічного дослідження; психіка і мозок; уявлення про взаємозв’язок психіки і мозку; будова і функції нервової системи; рефлекторна діяльність мозку.
2. Виникнення і розвиток психіки і свідомості: проблема виникнення психіки; об’єктивні критерії психіки; етапи розвитку психіки тварин; сутність розбіжностей психіки людини і тварин; суспільно–історична природа людської свідомості; культурно–історична теорія розвитку свідомості; характеристики свідомості; змінені стани свідомості; несвідомі психічні явища; класифікація несвідомих психічних явищ; несвідомі механізми свідомих дій; несвідомі чинники свідомих дій; надсвідомі процеси.; психологія особистості: поняття особистості в психології; структура особистості; спрямованість і самосвідомість; типології особистості; індивідуально–психологічні особливості особистості; поняття індивідуально–психологічних особливостей; темперамент; характер; здібності.
3. Загально-психологічна теорія діяльності: постулат безпосередності та спроби його подолання; основні принципи та поняття теорії діяльності; макроструктура діяльності; операціонально–технічні аспекти діяльності; дія, операція, рух; механізми організації рухів і дій; рівні побудови рухів; механізм формування навички; мотиваційно–особистісні аспекти діяльності; цілі та мотиви діяльності; особистісний сенс і смислові утворення; поняття та структура смислової сфери особистості; динаміка смислових процесів.
4. Психологія мотивації та емоційно-вольового регулювання поведінки й діяльності: основні поняття та проблеми психології мотивації; мотивація та мотиви; мотиваційне відношення; актуальні та потенційні мотиви; мотив як гіпотетичний конструкт; класифікації потреб та мотивів; класифікація мотивів на підставі інстинктів; класифікація потреб на підставі співвідношення “індивід–середовище”; ієрархічна модель класифікації мотивів; класифікація П.В.Симонова; динамічна теорія мотивації К.Левіна; поняття потреби; задоволення потреби; валентність предметів і психологічне поле; поняття та види мотиваційних конфліктів; проблема специфіки людської мотивації; взаємозалежність біологічних потреб та психічних процесів; специфіка сексуальної потреби в людини; мотивація влади; мотиваційне обумовлювання та мотиваційне опосередковування; емоційно-вольова регуляція поведінки і діяльності: загальна характеристика емоційного відображення; місце емоцій у системі психічних явищ; функції емоцій, види емоцій; умови виникнення емоційного процесу; теорії емоцій; емоції як факт свідомості; емоційні явища як специфічний вид фізіологічних процесів; теорія диференціальних емоцій; інформаційна теорія емоцій; емоції та особистість; поняття та будова емоційної сфери особистості; емоційна спрямованість; емоційна стійкість; алекситімія та синдром емоційного вигоряння; вольове регулювання поведінки; поняття та теорії волі; воля як довільне управління поведінкою та діяльністю людини; вольові стани та вольові якості особистості.
5. Психічне відображення як процес, його рівні та форми: психічне відображення як процес; основні специфічні характеристики психічних процесів; рівні і форми психічного відображення; загальна характеристика сенсорно-перцептивних процесів; поняття відчуття й сприймання в психології; рецепторна й рефлекторна теорії відчуттів; класифікація сенсорно-перцептивних процесів; класифікація відчуттів за модальністю (Арістотель); класифікація В.Вундта; класифікація Ч.Шеррінгтона; класифікація Х.Хеда; перцептивні системи; властивості та закономірності відчуттів; психофізичні закони; закономірності відчуттів; адаптація та взаємодія відчуттів; особливості образів сприймання; поняття сприймання в психології; властивості образів сприймання; чуттєва тканина сприймання та предметний образ; “подвійність” предметних образів; ілюзії сприймання; фігура й тло: закономірності перцептивної організації матеріалу; активність сприймання; сприймання як процес категоризації; етапи процесу сприймання (за Дж.Брунером); готовність/неготовність до сприймання; ефект перцептивної готовності та неможливі зображення; сила гіпотез (за Дж.Брунером); теорія перцептивних дій (О.В.Запорожець); види сприймань; сприймання простору; сприймання форми; сприймання величини; сприймання глибини та віддаленості предметів; сприймання часу; сприймання руху; сприймання кольору.
6. Психологія уваги, пам’яті, уяви: загальна характеристика уваги; місце уваги в структурі психічних явищ; види уваги; властивості уваги; теорії уваги; класичні теорії уваги; проблема уваги в радянській психології; увага як самостійна форма психічної діяльності; дослідження уваги в сучасній когнітивній психології; основні положення когнітивної психології; пропускна здатність органів чуття і вибірність уваги; моделі вибірної уваги; загальна характеристика пам'яті; поняття про пам'ять; основні теорії пам'яті; види пам'яті; характеристика процесів пам'яті; основні принципи організації пам'яті; дослідження пам'яті в сучасній когнітивній психології; когнітивний підхід до дослідження пам'яті; модель Р.Аткінсона і Р.Шифріна; структури пам'яті; семантична організація пам'яті; довільне і мимовільне запам'ятовування; поняття мнемонічної спрямованості; розуміння та запам'ятовування; довільне запам'ятовування і мнемотехніка; мимовільне запам'ятовування і цілеспрямована діяльність; повторення й забування; повторення без повторення як принцип організації пам'яті; закономірності процесу повторення; процес забування; поняття про уяву, місце уяви в структурі психічного, зв'язок з дійсністю; функції, види, механізми уяви; уява і творчість; уява як підстава цілепокладання.
7. Психологія мислення та інтелекту: предмет психології мислення; місце мислення в структурі психічних явищ; науки, що вивчають мислення; мислення як процес вирішення задач; види мислення; задача як об'єкт мислення; механістичний підхід до дослідження мислення; телеологічний підхід; цілісний підхід; діяльнісний підхід; прикладні дослідження процесу вирішення задач; типологія проблемних ситуацій і шляхів їхнього вирішення; вибір і прийняття рішень; динаміка мислення в процесі вирішення творчих задач; проблема визначення інтелекту; тестологічний підхід до дослідження інтелекту; історія і загальна характеристика тестологічного підходу; теорії “єдиного” інтелекту; теорії “множинного” інтелекту; основні протиріччя тестологічного дослідження інтелекту; експериментально-психологічні теорії інтелекту; генетичний підхід; інформаційний підхід; структурно-рівнева теорія інтелекту; регуляційний підхід; практичний інтелект і мудрість.
8. Мислення і мовлення: проблема співвідношення мислення і мовлення; мислення як вища психічна функція; роль мови в становленні і розвитку мислення; слово і поняття; слово та його семантична будова; методи дослідження значення слів; слово і поняття; функціональні еквіваленти поняття; висловлення і думка; синтаксичні засоби висловлення; види мовних висловлень та їх структура; проблема розуміння (декодування) повідомлення; проблема внутрішнього мовлення в психології; ранні дослідження внутрішнього мовлення; проблема внутрішнього мовлення в радянській психології; концепція організації внутрішньомовної ланки; внутрішнє мовлення як механізм значеннєвого комплексування.
Навчальний процес з дисципліни «Загальна психологія» забезпечує доцент кафедри практичної психології:
Пальм Галина Аркадіївна, канд. психол.н., доцент
Для вивчення дисципліни рекомендується така література:
Основна література
-
Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.– 272 с. (базовий підручник).
-
Пальм Г.А. Загальна психологія: Навчальний посібник. – Д.: Вид-во ДУЕП, 2008. – 256 с. (базовий підручник).
-
Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. – М.: ЧеРо, 1997.
-
М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 2000.
-
Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – М.: Владос, 1999.
-
Общая психология. / Под ред. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1986.
-
Психология. / Под ред. А.А.Крылова. – М.: Проспект, 1999.
-
Психологія. / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 1999.
-
Психология индивидуальных различий. Тексты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.
-
Психология личности. Тексты. / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, А.А.Пузырея. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.
-
Психология личности. Хрестоматия. Т.2. – Самара: Изд.Дом "Бахрах", 1999.
-
Психология памяти (хрестоматия). / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер и В.Я.Романова. – М.: Изд-во МГУ, 1998.
-
Психология эмоций. Тексты. / Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппен-рейтер. – М.: Изд-во МГУ, 1984.
-
Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. – М.: Педагогика, 1989.
-
Хрестоматия по вниманию. / Под ред. А.Н.Леонтьева, А.А.Пузырея, В.Я.Романова. – М.: Изд-во МГУ, 1976.
-
Хрестоматия по общей психологии: Психология мышления. / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.В.Петухова. – М.: Изд-во МГУ, 1981.
-
Хрестоматия по ощущению и восприятию / Под ред. Ю.Б. Гиппен-рейтер, М.Б. Михалевской. – М.: Изд-во МГУ, 1975.
Додаткова література
-
Асмолов А.Г. Принципы организации памяти человека: системно-деятельностный подход к изучению памяти человека. Учебно-методическое пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1985.
-
Веккер Л.М. Психические процессы: В 3 т. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1974.
-
Логвиненко А.Д. Психология восприятия. – М.: Изд-во МГУ, 1987.
-
Лурия А.Р. Внимание и память. – М.: Изд-во МГУ, 1975.
-
Лурия А.Р. Речь и мышление. – М.: Изд-во МГУ, 1975.
-
Лурия А.Р. Язык и сознание. – М.: Изд-во МГУ, 1998.
-
Петухов В.В. Психология мышления. – М.: Изд-во МГУ, 1987.
-
Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. – М.: Прогресс, 1979.
-
Солсо Р.С. Когнитивная психология. – М.: Тривола, 1996.
-
Тихомиров О.К. Психология мышления. – М.: Изд-во МГУ, 1984.
-
Хекхаузен Г. Мотивация и деятельность: В 2 т. – М.: Педагогика, 1986.
Завідуюча кафедрою
практичної психології,
к.психол.н. Г.А. Пальм