0402_UMPS_tekhn_2013

ЛЕКЦІЯ 9

ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДАННЯ І РЕДАГУВАННЯ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ

1.Форми і види перекладу. Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклади.

2.Переклад термінів.

3.Вибір синоніма під час перекладу.

4.Особливості редагування наукового тексту.

5.Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською.

1.Форми і види перекладу. Буквальний, адекватний, реферативний,

анотаційний переклади

Розвиток науки і техніки в наш час неможливий без обміну спеціальною інформацією, що з’являється в різних країнах у наукових періодичних виданнях, спеціальних бюлетенях, патентній літературі тощо.

Переклад – 1) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови; 2) результат процесу перекладання.

Етапи процесу перекладання.

Процес перекладання – це цілеспрямований процес, який охоплює такі етапи:

1)зорове чи слухове сприймання інформації чужою мовою, усвідомлення

їїзмісту;

2)аналіз інформації мовою оригіналу і синтез рідною мовою;

3)відтворення змісту рідною мовою.

Оскільки переклад – це передавання змісту того, що було висловлено, то перекладаються не слова, граматичні конструкції чи інші засоби мови оригіналу, а думки, зміст оригіналу. Згідно з теорією перекладу, неперекладних матеріалів не існує – є складні для перекладу тексти. Труднощі під час перекладання пов’язані, по-перше, з недостатнім знанням мови оригіналу, подруге, з недостатнім знанням суті предмета, по-третє, з недостатнім знанням мови, якою перекладають, або з відсутністю в цій мові готових відповідників для висловлення того, що вже було висловлено засобами мови оригіналу.

Види перекладу

1. За формою переклад поділяють на усний і письмовий.

Усний переклад використовують для обміну інформацією під час особистого контакту фахівців у процесі укладання контрактів, на виставках, міжнародних науково-технічних конференціях, симпозіумах, на лекціях, під час доповідей тощо. На відміну від письмового перекладу усний роблять негайно, не маючи можливості користуватися довідковою літературою.

Усний переклад може бути послідовним або синхронним.

Послідовний переклад відомий з давніх часів, це усний переклад повідомлення з однієї мови іншою після його прослуховування. Важливо, щоб

171

переклад відбувався в паузах після логічно закінчених частин, щоб був зрозумілий контекст, у якому вживається те чи інше слово.

Синхронний переклад робить перекладач-професіонал практично одночасно з отриманням усного повідомлення.

2.За способом перекладу розрізняють буквальний і адекватний переклад.

Буквальний переклад називають також дослівним, у такому перекладі можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції, невластиві мові,

якою перекладають, напр.: Ваш проект самый интересный. – Ваш проект самий цікавий (треба – найцікавіший). Я считаю, что Вы правы. – Я рахую, що Ви праві (треба – Я вважаю, що Ви маєте рацію).

Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, при цьому відповідає всім нормам літературної мови, напр.:

Клиент проживает по адресу... – Клієнт мешкає за адресою ...

Предоставленные бумаги к делу не относятся. – Подані папери не стосуються справи.

По окончанию эксперимента следует подготовить отчет – після закінчення експерименту слід (треба) підготувати звіт.

3.За змістом виділяють такі основні різновиди перекладу:

а) суспільно-політичний, який передбачає усне чи письмове відтворення засобами іншої мови суспільно-політичних матеріалів: виступів та заяв політичних діячів, інтерв’ю, матеріалів брифінгів, прес-конференцій, дипломатичних документів, наукових праць з політології, соціології тощо;

б) художній, тобто переклад творів художньої літератури (поезія, проза, драма). Художній переклад дає змогу кожному народові долучитися до скарбів світової літератури, а також сприяє популяризації національної культури. Твори світової класики українською перекладали Леся Українка, Іван Франко, Микола Зеров, Борис Тен, Максим Рильський, Микола Лукаш, Григорій Кочур та багато інших. В Україні існує премія за кращий переклад імені Максима Рильського;

в) науково-технічний (технічний) – це переклад, використовуваний для обміну науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами.

Загалом науково-технічну інформацію можна розподілити на такі основні потоки:

1)патентна література, що є основною формою обміну, адже все нове в галузі науки й техніки оформляють у вигляді патенту і його виробничих форм;

2)науково-технічна періодика (галузеві бюлетені, що містять реферати, анотації; галузеві науково-технічні журнали, що містять дискусійні, проблемні, звітні статті спеціального характеру; бібліографічні покажчики з назвами винаходів і предметів промислової продукції, що також містять анотації і тематичні огляди робіт з певної галузі);

3)неперіодичні видання (книги, інструкції, рекламні матеріали тощо).

172

Особливості науково-технічного перекладу

Порівняно з іншими видами перекладу технічний переклад має певні особливості:

–тексти насичені термінами, отже, для якісного перекладу потрібна термінологічна підготовка перекладача);

–тексти містять спеціальну інформацію (часто – якісно нову і майже нікому невідому), тому перекладач повинен мати спеціальну базову підготовку або бути обізнаним у певній галузі виробництва (вивчати фахову літературу, стежити за новою інформацією, консультуватися з досвідченими фахівцями);

–науково-технічна інформація, як правило, оформляється в письмовому вигляді.

До науково-технічного перекладу висуваються такі вимоги.

1.Переклад має бути точним, але не буквальним або дослівним, бо останні, як правило, найбільш неточні. Перекладаються не окремі слова оригіналу, а його зміст. Адже слова набувають певного значення лише у контексті, і лише завдяки контексту можна точно з’ясувати зміст оригіналу. Адекватне передання змісту оригіналу є визначальною вимогою до науковотехнічного перекладу.

2.Ясність і чіткість — це безумовна вимога до науково-технічного перекладу. Подвійний зміст у науково-технічному перекладі неприпустимий, його стиль має повністю відповідати формально-логічному стилю мови науково-технічної літератури. Реалізувати цю вимогу, тобто зробити ясний і чіткий переклад, можна лише тоді, коли буде повністю з’ясовано зміст оригіналу.

3.Науково-технічний переклад має бути стислим. Зайві слова перешкоджають опануванню змісту перекладу, а лаконічність робить його прозорим і зрозумілим.

4.Літературна грамотність перекладу — це відповідність нормам мови перекладу. Розкриваючи цю вимогу, слід зауважити, що літературно грамотним вважається той переклад, в якому відсутні форми і звороти, природні для мови оригіналу, але небажані для мови перекладу. Наявність таких помилок у тексті перекладу ускладнює його розуміння.

Ці вимоги є головними вимогами до науково-технічного перекладу. Лише той переклад, який відповідає ним, може вважатися повноцінним і адекватним.

Письмова форма науково-технічного перекладу розподіляється на такі види: повний технічний, реферативний, анотаційний переклади.

Повний технічний переклад – основний вид технічного перекладу, який складається з таких етапів:

а) читання всього тексту з метою усвідомлення змісту; б) поділ тексту на закінчені за змістом частини, переклад їх;

в) стилістичне редагування повного тексту (слід обробити текст відповідно до норм літературної мови, усунути повтори, усі терміни і назви мають бути однозначними, якщо думку можна висловити кількома способами, перевагу

173

слід віддати стислому, якщо іншомовне слово можна без шкоди для змісту замінити українським, то варто це зробити);

г) переклад заголовка, який має передавати суть змісту оригіналу і враховувати всі його особливості (саме за заголовком фахівці найчастіше відбирають потрібні матеріали).

Реферативний переклад – 1) письмовий переклад заздалегідь відібраних частин оригіналу, що складають зв’язний текст; 2) виклад основних положень змісту оригіналу, що супроводжується висновками й оцінкою. Реферативний переклад у 5–10 і більше разів коротший за оригінал.

Робота над першим різновидом реферативного перекладу відбувається за такою схемою:

а) попереднє ознайомлення з оригіналом, перегляд спеціальної літератури з метою вивчення термінології, уважне прочитання всього тексту;

б) розмітка тексту за допомогою квадратних дужок для виключення другорядних частин і повторів (частини тексту, які підлягають скороченню, беруться у дужки);

в) читання залишених місць і усунення можливих диспропорцій та нелогічностей;

г) повний письмовий переклад частини оригіналу, що залишився поза дужками, яка повинна мати вигляд зв’язного тексту, побудованого за тим же логічним планом, що й оригінал.

Робота над другим різновидом реферативного перекладу відбувається за такою схемою:

а) докладне вивчення оригіналу; б) стислий виклад змісту оригіналу за власним планом;

в) формулювання висновків, можливе висловлення оцінки.

Анотаційний переклад – це стисла характеристика оригіналу, що є переліком основних питань, іноді містить критичну оцінку. Такий переклад дає фахівцеві уявлення про характер оригіналу (наукова стаття, технічний опис, науково-популярна книга), про його структуру (які питання розглянуто, у якій послідовності, висновки автора), про призначення, актуальність оригіналу, обґрунтованість висновків тощо. Обсяг анотації не може перевищувати 500 друкованих знаків.

Автоматизований (комп’ютерний) переклад

Ідея автоматизованого перекладу виникла ще в 1924 р., а 1933 року радянському інженерові П. Смирнову-Троянському було видано патент на машину для перекладання, яка працювала за принципом зіставлення механічним способом відповідників з різних мов. Машинний переклад у сучасному розумінні цього терміна вперше було зроблено 1954 року в Джорджтаунському університеті. Сьогодні створено багато експериментальних і практичних систем автоматичного перекладу, напр., системи SYSTRAN, LOGOS, ALPS, METAL, GETA, EUROTRA тощо, до яких входить понад 15

версій для різних пар мов.

174

У процесі перекладання комп’ютер працює на різних мовних рівнях: розпізнає графічні образи, робить морфологічний аналіз і переклад слів і словосполучень, аналізує синтаксис тексту (словосполучення і речення), проводить семантичні (смислові) перетворення, що забезпечує змістову відповідність уведеного й отриманого речення або тексту. Без розуміння «поведінки» слова в тексті, без аналізу контексту (оточення) певного слова та аналізу речення не може бути ніякого перекладу. Перекладання тексту з однієї мови іншою є важким завданням для комп’ютера, оскільки вимагає не заміни слів однієї мови словами іншої, а відтворення думок у повному обсязі, з усіма відтінками. Тому проблема створення систем досконалого машинного перекладу є частиною проблеми створення штучного інтелекту.

Сучасні програми комп’ютерного перекладу можна з успіхом використовувати, проте перекладений текст слід перевірити, звернувши особливу увагу на переклад власних назв, термінів, мовних реалій (гордіїв вузол), слів у непрямому значенні та багатозначних, паронімів (пор. рос. і укр. луна), омонімів (английский смог може бути перекладено, напр., як англійський зміг), граматичних форм (человек мог – людина міг).

2. Переклад термінів

Як показує досвід науково-технічного перекладання, найбільші труднощі виникають під час передання лексичних одиниць (термінів, загальнонаукових і загальновживаних слів) тексту оригіналу. Велика кількість перекладацьких помилок припадає на сферу лексики (словникового складу мови), бо саме вона є найдинамічнішою складовою мови науки і техніки (постійний розвиток яких викликає появу нових термінів, а також нових значень наявних термінів або загальновживаних слів). До цих помилок відносять випадки неправильного перекладання як термінів, так і загальнонаукових слів, а також загальновживаних.

Перекладання вузькогалузевих термінів Пошук терміна-еквівалента (тобто відповідного за значенням терміна) у

власній мові (мові перекладу) має починатися з аналізу нового поняття, яке виражає іншомовний термін. Цей аналіз може підказати, яке слово треба вжити на позначення певного поняття. Наприклад, у російській термінології одна з деталей ізолятора називається «юбка» — очевидно, назву підбирали за подібністю. Українська термінологія для цього поняття має термін «острішок» (від слова «стріха»). Тобто асоціації у творців обох термінів були різні. Тому перекладати російський електромеханічний термін «юбка» українським словом «спідниця» не можна — це нетермінологічний підхід. Правильним вважається такий шлях перекладання термінів: «іншомовний термін → поняття → український термін», а не «іншомовний термін → український термін».

Так само помилково буде перекладати російський будівельний термін «грохот» як «гуркіт» чи «грюкіт», оскільки йдеться про назву пристрою для

175

пересіювання піску або цементу, і в українській терміносистемі для цього існує слово «решето».

Для перекладу термінів варто послуговуватися словниками останніх років видання.

Перекладання загальнонаукових слів Загальнонаукова лексика – це лексика, характерна переважно для стилю

мови науки і техніки в цілому, тобто для всіх галузей. Слова, що відносяться до цього лексичного шару, є основою для викладання наукової інформації.

Загальнонаукові слова мають велике значення для змістової та структурної організації науково-технічного тексту, вони є засобом позначення інтергалузевих понять, а також ланкою, яка пов’язує та організує словниковий склад науково-технічних текстів. Цей шар лексики науково-технічних текстів викликає певні труднощі під час перекладання.

При перекладанні загальнонаукових слів можливі такі ситуації:

1)наявність постійного перекладного еквівалента;

2)наявність контекстуального перекладного еквівалента.

Перша ситуація характеризується тим, що пошук певного слова у мові перекладу не викликає труднощів, тобто еквівалент слова мови оригіналу можна знайти у словнику. Якщо навіть слово багатозначне, обрати потрібний варіант перекладу допоможе контекст, в якому воно знаходиться. Такі перекладні еквіваленти називають постійними. (Під перекладним еквівалентом прийнято розуміти одиницю тексту (слово, словосполучення, речення) перекладу, еквівалентну певній одиниці тексту оригіналу).

Розгляньмо це на прикладі перекладу з російської мови на українську:

Любой интеллект, как естественний, так и искусственный, винужден взаимодействовать с реальным миром. — Будь-який інтелект, як природний, так і штучний, змушений взаємодіяти з реальним світом.

Це речення містить загальнонаукові одиниці, перекладання яких не викликало проблем, бо вони є постійними перекладними еквівалентами відповідним одиницям мови оригіналу.

Друга ситуація складніша, бо викликає певні труднощі під час перекладання у тих випадках, коли використовувати постійний перекладний еквівалент неможливо. Тоді доводиться вдаватися до різних лексичних трансформацій, щоб правильно передати значення певного слова мови оригіналу і при цьому не порушити граматичні та стилістичні норми мови перекладу.

Лексичні трансформації – це заміни певних слів або словосполучень мови оригіналу з метою точного передання змісту та врахування норм мови перекладу.

Виділяють такі види трансформацій:

1) Додавання

Смислові додавання у перекладі неприпустимі, але бувають випадки, коли слід додавати слова в тексті перекладу, щоб не порушити зміст оригіналу та норми мови перекладу.

176

Наприклад: Несмотря на то, что современние технологии производства компьютеров не отличаются особым разнообразием, ми видим вокруг себя множество различных моделей компьютеров. — Незважаючи на те, що сучасні технології виробництва комп’ютерів не відрізняються особливим різноманіттям, ми бачимо навколо себе велику кількість різних моделей комп’ютерів.

2)Вилучення

Удеяких випадках під час перекладання можна робити вилучення слів з метою уникнути порушення норм мови перекладу.

Наприклад: В качестве примера машинной операции можно взять обычную арифметическую операцию. — За приклад машинної операції можна взяти звичайну арифметичну операцію.

3)Заміни

Під час перекладання можна замінювати окремі слова або словосполучення мови оригіналу на такі слова (словосполучення) мови перекладу, що не є постійними (словниковими) відповідниками, але адекватно передають зміст оригіналу.

Наприклад: Реформа призвана осуществить перестройку политической, экономической и социальной жизни. — Реформа має здійснити перебудову політичного, економічного і соціального життя. В конце 60-х годов XX века наступил следующий зтап в развитии ЭВМ — появились машини третьего поколения. — Наприкінці 60-х років XX століття почався наступний етап у розвитку ЕОМ — з’явилися машини третього покоління.

4)Контекстуальна заміна

Особливості контексту іноді змушують підбирати таке слово у мові перекладу, яке можна використати лише в цьому контексті.

Наприклад: Главний корпус университета в годи войни был уничтожен до фундамента. — Головний корпус університету в роки війни було зруйновано до фундаменту.

Рождение компьютеров третьего поколения связано с ростом возможностей технологии полупроводников. — Поява комп’ютерів третього покоління пов’язана із зростанням можливостей технології напівпровідників;

Студенти слушали лекцию профессора не без интереса. — Студенти слухали лекцію професора із зацікавленістю. Нельзя не отметить огромную роль перевода в развитии современной науки и техники. — Необхідно відзначити величезну роль перекладання у розвитку сучасної науки і техніки.

Отже, використання лексичних трансформацій спрямоване на те, щоб найточніше передати зміст оригінального тексту і уникнути помилок у тексті перекладу.

3.Вибір синоніма під час перекладання

Часто під час перекладу науково-технічних текстів з російської мови на українську виникають труднощі, пов’язані з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова. Це може статися у тих випадках, коли в

177

російській мові для кількох понять існує один багатозначний термін (слово), а в українській мові йому відповідає не один термін (слово), а декілька. Щоб уникнути таких помилок, слід уточнювати значення подібних слів у словниках, а також звертати особливу увагу на контекст, в якому знаходяться ці слова. Розглянемо приклади.

Слово «граница» у російській мові має такі значення: «1) то, что разделяет территории соседних государств; 2) то, что отделяет что-либо от чего-то, линия раздела; допустимая норма чего-либо дозволенного, последняя, крайняя степень проявлення чего-либо». Відповідно до цих значень в українській мові вживаються слова «кордон» і «межа». Отже, «граница Украины» перекладатиметься як «кордон України», а в інших випадках слову «граница» відповідатиме в українській мові слово «межа»: межа множини, межа відводу,

межа нарізі тощо.

Російський термін «емкость» перекладається українською мовою, як ємність, місткість, посудина. Термін «ємність» вживається у фізиці на позначення величини, що характеризує нагромадження заряду, наприклад, ємність акумулятора, в обчислювальній техніці – на позначення характеристики запам’ятовувального пристрою, носія даних, каналу зв’язку,

наприклад, ємність у байтах, ємність дисплея. Термін «місткість» в

математиці позначає характеристику математичних об’єктів, наприклад,

місткість множини, місткість області. Крім того, він також вживається у значенні показника, що характеризує споживання або вміст ресурсів, наприклад, місткість барабана, фільтра. Під словом «посудина» розуміють місткість – виріб, призначений для вміщування чого-небудь, наприклад,

гідропосудина.

Термін «жорсткість» вживається у механіці, де позначає здатність тіла або конструкції чинити опір деформуванню, слабку залежність технічної характеристики від інших параметрів (жорсткість конструкції, жорсткість щодо згинання). Термін «твердість» у хімії позначає характеристику концентрації певних домішок у розчині (тимчасова твердість води, карбонатна твердість). А в російській мові на позначення всіх цих понять використовується один термін – «жесткость», наприклад: жесткость конструкции, жесткость воды.

Багатозначне російське слово «область» в українській мові має п’ять відповідників: галузь, ділянка, зона, область, царина. Слово «галузь» позначає певну сферу виробництва, науки тощо, наприклад: галузь будівельна, галузь науки. Ділянка – це окрема частина поверхні, площі, простору, яку використовують з якою-небудь метою або відокремлюють за якою-небудь ознакою, наприклад: базова ділянка, ділянка пам’яті. Слово зона в українській мові використовується у значенні простору, у якому поширюється будь-яке явище, що характеризується певними рисами, особливостями, наприклад: зона поширення. У галузі біології термін «зона» позначає місце розташування якогонебудь внутрішнього органа людини або тварини, наприклад: зона серця. Частину території країни, материка, а також адміністративно-територіальні

178

одиниці в деяких країнах називають областю, наприклад: Харківська область. Термін «область» використовується у математиці, де він називає скінченну частину простору або поверхні, наприклад: область дисперсії. Під словом «царина» розуміють сферу діяльності, коло занять, уявлень (царина знань).

Синонімічний вибір слова

Лексика української мови дуже різноманітна. Найбільш уживаними в текстах різних типів є синоніми. При перекладі слід грамотно підходити до вибору слів. Зі значеннєвим діапазоном синонімів, найбільш уживаних в наукових текстах, можна ознайомитися у матеріалах таблиці.

Таблиця – Значеннєвий діапазон синонімів

Слова			Значення
Відносини (дружні, міжнародні,		Взаємини, зв’язки між кимось, між
погані)		державами
Відношення	(математичні,	Зв’язок між поняттями у математиці,
об’єктивні)		мовознавстві, філософії, архітектурі
Стосунки (між людьми)		Стосунки між кимось
Виділяти (найважливіші функції		Акцентувати увагу на чомусь головному
організму)
Відокремлювати	(уточнювальні	Відділяти від основного
члени речення)
Виклик (суспільству)		Зневажання
Викликання (на збори)		Запрошення
Винятково (це питання має		Дуже особливо, надзвичайно
виняткове значення)
Виключно (для членів правління)		Лише, тільки
Вираз (обличчя)		Зовнішній вигляд
Вираження, вираз (алгебраїчне)		Формула, що виражає математичні
		відношення
Висловлювання, вислів (образне)		Зворот мовлення
Виявлення (грошове) вартості		Зовнішній прояв чогось
Відбиття (дійсності)		Віддзеркалення
Завдання (важке, складне, бойове,		Те, що заплановано для виконання
політичне, економічне)
Задача (важка, складна задача з		Питання,	переважно математичного
математики, тригонометрії)		характеру,	яке	розв’язується	за
		допомогою обчислень
Запитання (студентів)		Пряме значення
Питання (складне питання)		Переносне значення (проблема, справа)
Заснований (університет)		Створений, розпочатий
Оснований (на реальних фактах)		Той, що базується на чомусь
		179

			Продовження таблиці
	Слова		Значення
Застава (майна, грошей)			Забезпечення обов’язків, позики під
			щось
Запорука	(успіху,	дружби,	Доказ, забезпечення чого-небудь
відродження)
Заступник (директора)			Посада у штатному розкладі
Замісник (чергового)			Тимчасово виконуючий обов’язки
Належати (до певного класу,			Входити до складу чогось
розряду)
Ставитися (приязно до когось)			Проявляти відношення
Стосуватися (чогось, якогось			Мати відношення
питання)
Торкатися	(чогось,	якогось	Мати відношення
питання)
Наступний	(день,	тиждень,	Конкретні, визначені поняття
зупинка)
Подальший, дальший (життя, доля,			Абстрактні процесуальні поняття
робота)
Область (Донецька область)			Певна адміністративна територія
Сфера (постачання, послуг)			Те, що стосується напрямку постачання
			або виробництва
Галузь (виробництва, хімічна			Те, що стосується напрямку постачання
галузь)			або виробництва
Первинний (первинна продукція;			Початковий, що з’явився раніше
організація, ознака, якість)			вторинного; початкова ланка якоїсь
			структури.
Первісний (стан, первісна епоха;			Який існував у найдавніші періоди;
задум; матеріал; форма)			існував спочатку
Писемний	(писемна	форма	Абстрактні, процесуальні поняття
мовлення, писемна людина)
Письмовий (твір)			Конкретні, визначені поняття
Рахувати (рахувати до десяти)			Називати числа у певній послідовності,
			визначати кількість
Вважати (я вважаю, що...)			Робити якийсь висновок, визнавати
Підлягати обліку (зняти з обліку)			Реєстрація з занесенням до чогось
Робітник	(електрозварювального		Той, що працює фізично на робітничих
цеху)			підприємствах
Робочий (робоча людина, сила)			Який живе зі своєї праці
Працівник (апарату управління,			Той, що працює, співробітник
села, заводу)

180