- •Змістовий модуль 1
- •Не 1.1. Структура системного програмного забезпечення Структура спз.
- •Місце ос в спз.
- •Поняття операційного середовища.
- •Операційні системи.
- •Системи керування файлами.
- •Інтерфейсні оболонки для взаємодії користувача з ос і програмні середовища.
- •Системи програмування.
- •Утиліти.
- •Основні функції ос.
- •Не 1.1. Базові поняття сучасних операційних систем Базові поняття операційної системи Linux. Файли, каталоги, робота з файлами. Права доступу до файлів і каталогів.Інструментарій.
- •Програми-фільтри. (немає) Командний інтерпретатор.
- •Змістовий модуль 2
- •Не 2.1. Загальна схема роботи компіляторів Визначення транслятора, компілятора, інтерпретатора.
- •Компілятор.
- •Різниця між інтерпретаторами і трансляторами.
- •Етапи трансляції.
- •Поняття проходу. Багатопрохідні і однопрохідні компілятори.
- •Не 2.2. Таблиці ідентифікаторів. Призначення та особливості побудови таблиць ідентифікаторів.
- •Найпростіші методики побудови таблиць ідентифікаторів.
- •Побудова таблиць ідентифікаторів методом бінарного дерева.
- •Не 2.3 Хеш-функції та хеш–адресація. Принципи роботи хеш-функцій.
- •Побудова таблиць ідентифікаторів на основі хеш-функцій.
- •Побудова таблиць ідентифікаторів методом ланцюжка.
- •Комбіновані способи побудови таблиць ідентифікаторів.
- •Змістовий модуль 3. Не 3.1.Кінцеві автомати. Визначення.
- •Детерміновані і недетерміновані кінцеві автомати.
- •Модель ка.
- •Розпізнавачі і перетворювачі. Визначення. Загальні поняття.
- •Класифікація розпізнавачів.
- •Не 3.2.Формальні мови та граматики. Способи завдання мов.
- •Операції над ланцюжками символів.(немає) Поняття мови.
- •Визначення формальної мови.
- •Визначення грамматики.
- •Класифікація граматик.
- •Способи задання схем грамтик Символічна, форма Наура-Бекуса, ітераційна форма й синтаксичні діаграми.
- •Чотири типи граматик по Хомському.
- •Правила побудови граматики із ланцюжка символів. (немає)
- •Змістовий модуль 4.
- •Не 4.1 Лексичні аналізатори (сканери).
- •Принципи побудови сканерів.
- •Призначення лексичного аналізатору.
- •Принципи побудови лексичних аналізаторів.
- •Граф кінцевого детермінованого автомата, що розпізнає граматику цілих чисел мови Сі(Немає) не 4.2.Синтаксичний та семантичний аналіз. Синтаксично-керований переклад.
- •Основні принципи роботи синтаксичних аналізаторів.
- •Дерево розбору. Перетворення дерева розбору в дерево операцій.
- •Призначення семантичного аналізу.
- •Етапи семантичного аналізу.
- •Ідентифікація лексичних одиниць мов програмування.
- •Розподіл пам’яті.
- •Не 4.3. Способи внутрішнього представлення програм Зв'язані облікові структури, що представляють синтаксичні дерева.
- •Багатоадресний код з явно іменованим результатом (тетради).
- •Багатоадресний код з неявно іменованим результатом (тріади).
- •Обернений (постфиксна) польський запис операцій.
- •Алгоритм Дейкстри.
- •Асемблерний код або машинні команди.
- •Розбір арифметичного виразу. Алгоритм Рутисхаузера.
- •Не 4.4 Генерація коду. Методи генерації коду.
- •Загальні принципи генерації коду.
- •Синтаксично керований переклад.
- •Змістовий модуль 5
- •Не 5.1. Керування процесами та ресурсами. Поняття обчислювального процесу та ресурсу.
- •Класифікація ресурсів.
- •Загальна схема виділення ресурсу.
- •Однопрограмний і мультипрограмний режими.
- •Основні риси мультипрограмного режиму.
- •Обчислювальні процеси.
- •Діаграма станів процесу.
- •Реалізація поняття послідовного процессу в ос.
- •Процеси і треди. (немає) Блок керування процесом.
- •Процеси в ос unix.
- •Події (переривання) - рушійна сила, що змінює стан процесів.
- •Механізм обробки переривань.
- •Функції механізму переривань.
- •Групи переривань.
- •Розподіл переривань по рівнях пріоритету.
- •Дисципліни обслуговування переривань.
- •Обробка переривань за участю супервізорів ос.
- •Не 5.2. Планування процесів та диспетчеризація задач. Функції ос, пов’язані з керуванням задач.
- •Організація черг процесів та ресурсів.
- •Priority queuing - (pq)
- •Стратегії планування.
- •Якість диспетчеризації та гарантії обслуговування.(Немає)
- •Безпріоритетні до: лінійні та циклічні.
- •Пріоритетні до: до з фіксованим пріоритетом та до з абсолютним пріоритетом.
- •Адаптивні до. (Немає) Визначення середнього часу знаходження заявки в системі. (Немає) Недоліки до з фіксованим пріоритетом.
- •Динамічне планування (диспетчеризація). (Немає) Диспетчеризація задач з використанням динамічних пріоритетів. Переваги і недоліки.
- •Критерії ефективності обчислювального процесу. (Немає) Методи підвищення продуктивності системи для багатопроцесорних систем.
- •Механізм динамічних пріоритетів в ос unix.
- •Змістовий модуль 6
- •Не 6.4. Керування пам’яттю. Пам'ять і відображення, віртуальний адресний простір.
- •Простий безперервний розподіл і розподіл з перекриттям (оверлейні структури).
- •Розподіл статичними і динамічними розділами.
- •Розділи з фіксованими границями. Розділи з рухливими границями.
- •Виділення пам'яті під новий розділ: перша придатна ділянка; сама придатна ділянка; сама невідповідна ділянка.
- •Сегментна, сторінкова і сегментно-сторінкова організація пам'яті. Сегментний спосіб організації віртуальної пам'яті.
- •Дисципліни заміщення: fifo; lru (1еаst recently used,); lfu (1еаst frequently used); random.
- •Сторінковий спосіб організації віртуальної пам'яті.
- •Сегментно-сторінковий спосіб організації віртуальної пам'яті.
- •Змістовий модуль 7
- •Не 7.1. Ос однопроцесорних кс. Класифікація ос.
- •Режими організації обчислювального процесу. (Немає) Основні принципи побудови операційних систем.
- •Принцип модульності.
- •Принцип функціональної вибірковості.
- •Принцип генерування ос.
- •Принцип відкритої і нарощуваний ос.
- •Принцип мобільності.
- •Принцип забезпечення безпеки обчислень.
Події (переривання) - рушійна сила, що змінює стан процесів.
Переривання це примусова передача керування від виконуваної програми до системи, а через неї до відповідної програми обробки переривань, що відбувається при виникненні визначеної події. Переривання виникли в початку 50-их років. Основною метою є асинхронною роботою обчислювального комплексу.
Механізм обробки переривань.
Механізм обробки переривань реалізується … він може бути різним, але завжди включає наступні етапи:
Установлення факту поривання і ідентифікація переривання
Запам’ятовування процесу, що перервався
Керування апаратно передається програмі обробки переривань.
Збереження інформації про перервану програму на кроці 2 якої не вдалося виконання.
Обробка переривання
Відновлення інформації про перервану програму. Процес зворотній до 6 процесу.
Повернення до перерваної програми.
Пункти 1-3 апаратно, а 4-7 програмно.
Функції механізму переривань.
Розпізнавання або класифікація програм
Передача керування відповідному оброблювачу переривань.
Коректне повернення до перерваної програми.
Перехід від програми, що переривається до оброблювача програм і назад повинен виконуватися якомога швидше. Одним із швидких методів є використання таблиці, що містить перелік усіх припустимих для ПК переривань і адреси їх оброблювачів. Для коректного повернення до перерваної програми вміст регістру запам’ятовується або в стеці або в пам’яті з прямим доступом. Переривання поділяються на 2 класи: зовнішні (асинхронні); внутрішні (синхронні). Зовнішні переривання викликаються асинхронними подіями, що викликаються поза процесом що викликаються. Наприклад переривання від: таймера, зовнішнього пристрою, по порушенню живлення, з пулька оператора (від оператора), від іншого процесора або іншої обчислювальної машини. Внутрішні переривання або синхронні виклик. Подіями, що пов’язані з роботою процесора і є синхронними з його операторами. В команді вказана не існуюча операція.
При наявності в полі коду операції не задіяної двійкової операції
При діленні на нуль
При переповненні розрядної сітки
При виявленні помилок парності у роботі пристроїв засобами контролю апаратури.
Групи переривань.
Прерывания могут быть программными и аппаратными.
Аппаратные прерывания происходят по запросу периферийных устройств и называются IRQ (Interrupt Requests). Архитектура шины ISA ограничивает их число до 16 (IRQ0 — IRQ15).
К аппаратным прерываниям относятся также специальные прерывания, которые генерирует сам процессор. Такие прерывания используются для обработки «исключительных ситуаций» — неверный операнд, неизвестная команда, переполнение и другие непредвиденные операции, когда процессор сбит с толку и не знает, что делать. Эти прерывания имеют свои обозначения и никак не относятся к зарезервированным для периферии прерываниям IRQ0-IRQ15.
Все аппаратные прерывания можно разделить на две группы: прерывания, которые можно игнорировать («замаскировать») и те, которые игнорировать нельзя. Первые называются маскируемыми (maskable), а вторые — немаскируемыми (non-maskable). Аппаратные прерывания могут быть отключены путем установки флага IF регистра признаков в 0. Единственное прерывание, которое отключить нельзя — это NMI, немаскируемое прерывание, генерирующееся при сбое памяти, сбое в питании процессора и подобных форс- мажорных обстоятельствах.
Программные прерывания генерируются с помощью специальной команды в теле программы, то есть их порождает программист. Обычно программные прерывания используются для «общения» вашей программы с операционной системой.