- •Змістовий модуль 1
- •Не 1.1. Структура системного програмного забезпечення Структура спз.
- •Місце ос в спз.
- •Поняття операційного середовища.
- •Операційні системи.
- •Системи керування файлами.
- •Інтерфейсні оболонки для взаємодії користувача з ос і програмні середовища.
- •Системи програмування.
- •Утиліти.
- •Основні функції ос.
- •Не 1.1. Базові поняття сучасних операційних систем Базові поняття операційної системи Linux. Файли, каталоги, робота з файлами. Права доступу до файлів і каталогів.Інструментарій.
- •Програми-фільтри. (немає) Командний інтерпретатор.
- •Змістовий модуль 2
- •Не 2.1. Загальна схема роботи компіляторів Визначення транслятора, компілятора, інтерпретатора.
- •Компілятор.
- •Різниця між інтерпретаторами і трансляторами.
- •Етапи трансляції.
- •Поняття проходу. Багатопрохідні і однопрохідні компілятори.
- •Не 2.2. Таблиці ідентифікаторів. Призначення та особливості побудови таблиць ідентифікаторів.
- •Найпростіші методики побудови таблиць ідентифікаторів.
- •Побудова таблиць ідентифікаторів методом бінарного дерева.
- •Не 2.3 Хеш-функції та хеш–адресація. Принципи роботи хеш-функцій.
- •Побудова таблиць ідентифікаторів на основі хеш-функцій.
- •Побудова таблиць ідентифікаторів методом ланцюжка.
- •Комбіновані способи побудови таблиць ідентифікаторів.
- •Змістовий модуль 3. Не 3.1.Кінцеві автомати. Визначення.
- •Детерміновані і недетерміновані кінцеві автомати.
- •Модель ка.
- •Розпізнавачі і перетворювачі. Визначення. Загальні поняття.
- •Класифікація розпізнавачів.
- •Не 3.2.Формальні мови та граматики. Способи завдання мов.
- •Операції над ланцюжками символів.(немає) Поняття мови.
- •Визначення формальної мови.
- •Визначення грамматики.
- •Класифікація граматик.
- •Способи задання схем грамтик Символічна, форма Наура-Бекуса, ітераційна форма й синтаксичні діаграми.
- •Чотири типи граматик по Хомському.
- •Правила побудови граматики із ланцюжка символів. (немає)
- •Змістовий модуль 4.
- •Не 4.1 Лексичні аналізатори (сканери).
- •Принципи побудови сканерів.
- •Призначення лексичного аналізатору.
- •Принципи побудови лексичних аналізаторів.
- •Граф кінцевого детермінованого автомата, що розпізнає граматику цілих чисел мови Сі(Немає) не 4.2.Синтаксичний та семантичний аналіз. Синтаксично-керований переклад.
- •Основні принципи роботи синтаксичних аналізаторів.
- •Дерево розбору. Перетворення дерева розбору в дерево операцій.
- •Призначення семантичного аналізу.
- •Етапи семантичного аналізу.
- •Ідентифікація лексичних одиниць мов програмування.
- •Розподіл пам’яті.
- •Не 4.3. Способи внутрішнього представлення програм Зв'язані облікові структури, що представляють синтаксичні дерева.
- •Багатоадресний код з явно іменованим результатом (тетради).
- •Багатоадресний код з неявно іменованим результатом (тріади).
- •Обернений (постфиксна) польський запис операцій.
- •Алгоритм Дейкстри.
- •Асемблерний код або машинні команди.
- •Розбір арифметичного виразу. Алгоритм Рутисхаузера.
- •Не 4.4 Генерація коду. Методи генерації коду.
- •Загальні принципи генерації коду.
- •Синтаксично керований переклад.
- •Змістовий модуль 5
- •Не 5.1. Керування процесами та ресурсами. Поняття обчислювального процесу та ресурсу.
- •Класифікація ресурсів.
- •Загальна схема виділення ресурсу.
- •Однопрограмний і мультипрограмний режими.
- •Основні риси мультипрограмного режиму.
- •Обчислювальні процеси.
- •Діаграма станів процесу.
- •Реалізація поняття послідовного процессу в ос.
- •Процеси і треди. (немає) Блок керування процесом.
- •Процеси в ос unix.
- •Події (переривання) - рушійна сила, що змінює стан процесів.
- •Механізм обробки переривань.
- •Функції механізму переривань.
- •Групи переривань.
- •Розподіл переривань по рівнях пріоритету.
- •Дисципліни обслуговування переривань.
- •Обробка переривань за участю супервізорів ос.
- •Не 5.2. Планування процесів та диспетчеризація задач. Функції ос, пов’язані з керуванням задач.
- •Організація черг процесів та ресурсів.
- •Priority queuing - (pq)
- •Стратегії планування.
- •Якість диспетчеризації та гарантії обслуговування.(Немає)
- •Безпріоритетні до: лінійні та циклічні.
- •Пріоритетні до: до з фіксованим пріоритетом та до з абсолютним пріоритетом.
- •Адаптивні до. (Немає) Визначення середнього часу знаходження заявки в системі. (Немає) Недоліки до з фіксованим пріоритетом.
- •Динамічне планування (диспетчеризація). (Немає) Диспетчеризація задач з використанням динамічних пріоритетів. Переваги і недоліки.
- •Критерії ефективності обчислювального процесу. (Немає) Методи підвищення продуктивності системи для багатопроцесорних систем.
- •Механізм динамічних пріоритетів в ос unix.
- •Змістовий модуль 6
- •Не 6.4. Керування пам’яттю. Пам'ять і відображення, віртуальний адресний простір.
- •Простий безперервний розподіл і розподіл з перекриттям (оверлейні структури).
- •Розподіл статичними і динамічними розділами.
- •Розділи з фіксованими границями. Розділи з рухливими границями.
- •Виділення пам'яті під новий розділ: перша придатна ділянка; сама придатна ділянка; сама невідповідна ділянка.
- •Сегментна, сторінкова і сегментно-сторінкова організація пам'яті. Сегментний спосіб організації віртуальної пам'яті.
- •Дисципліни заміщення: fifo; lru (1еаst recently used,); lfu (1еаst frequently used); random.
- •Сторінковий спосіб організації віртуальної пам'яті.
- •Сегментно-сторінковий спосіб організації віртуальної пам'яті.
- •Змістовий модуль 7
- •Не 7.1. Ос однопроцесорних кс. Класифікація ос.
- •Режими організації обчислювального процесу. (Немає) Основні принципи побудови операційних систем.
- •Принцип модульності.
- •Принцип функціональної вибірковості.
- •Принцип генерування ос.
- •Принцип відкритої і нарощуваний ос.
- •Принцип мобільності.
- •Принцип забезпечення безпеки обчислень.
Класифікація розпізнавачів.
Автомат Мура
СА використовує тільки вхідні дії, тобто, вихід базується тільки на стані. Перевагою моделі Мура є спрощення поведінки. Уявімо двері підйомника. Автомат розпізнає дві команди: "відчинити" і "зачинити", які викликають зміну стану. Вхідна дія (E:) в стані «Відчиняються» змушує двигун відчиняти двері, вхідна дія в стані «Зачиняються» змушує двигун зачиняти двері. Стани Відчинено і Зачинено зупиняють мотор коли двері повністю відчинені або зачинені. Вони повідомляють зовнішній світ (наприклад, інші автомати) ситуація: «двері відчинені» або «двері зачинені».
СА перетворювач: приклад моделі Мілі
Автомат Мілі
СА, що використовує тільки вхідні дії, тобто, вихід базується на вході і стані. Використання СА Мілі часто призводить до зменшення кількості станів. Приклад на малюнці показує СА Мілі реалізуючий однакову поведінку із прикладом автомата Мура. Присутні дві вхідні дії (I:): «запустити двигун для закриття дверей якщо прийшла команда зачинити» і «запустити мотор в іншому напрямку якщо для відчинення дверей якщо прийшла команда відчинити». Проміжні стани «Відчинення» і «Зачинення» не показані.
На практиці часто використовується суміш моделей.
Більше подробиць по відмінностям і використанню моделей Мура і Мілі із виконанними прикладами можна знайти на "Moore or Mealy model? (Модель Мура або Мілі?)"
Детермінованість
Подальша відмінність між Детермінованими (ДСА) і недетермінованими (НСА) автоматами. В детермінованих автоматах, кожен стан має лише один перехід для кожного входу. В недетермінованих автоматах вхід може призвести до одного, більше ніж одного або зовсім без переходу для даного стану. Ця різниця важлива на практиці, але не в теорії, через існування алгоритму трансформації будь-якого НСА в більш складний ДСА з однаковою функціональністю.
Не 3.2.Формальні мови та граматики. Способи завдання мов.
Схема граматики містить правила виведення, які визначають синтаксис мови або всі ланцюжки породженої мови. Для задання правил використовують різні форми опису:
символічна
форма Бекуса-Наура (ФБН)
ітераційна
синтаксичні діаграми
Символьна мова передбачає використання елементів нетермінального словника і стрілки, як роздільника правої і лівої частини. Але при описі конкретних мов програмування доводиться вводити велику кількість не термінальних символів і символьна форма запису втрачає свою наочність.
Нота́ція Бе́куса—Нау́ра (англ. Backus-Naur form, BNF) — це спосіб запису правил контекстно-вільної граматики, себто формою опису формальної мови.
Саме її типово використовують для запису правил мов програмування та протоколів комунікації. У 50-х роках минулого сторіччя Джон Бекус створив цю нотацію розробляючи мову ALGOL. На першому Всесвітньому Комп'ютерному Конгресі, що відбувся у Парижі 1959-го він зробив доповідь на тему «Синтаксис та семантика пропонованої першої міжнародної алгебраїчної мови». Пізніше Наур Пітер спростив її та (за порадою Дональда Кнута) додав до назви своє ім'я.
Запис
Нотація БНФ є набором «продукцій», кожна з яких відповідає зразку:
<символ> ::= <вираз, що містить символи>
де вираз, що містить символи це послідовність символів або послідовності символів, розділених вертикальною рискою |, що повністю перелічують можливий вибір символ з лівої частини формули.
Далі,
< — лівий обмежувач виразу
> — правий обмежувач виразу
::= — визначене як
| — або
Ці чотири символи є символами мета-мови, вони не визначені у мові, котру описують. Решта описаних символів належать до «абетки» описуваної мови.
Приклади
Для прикладу подивимось на можливу нотацію BNF для поштової адреси:
<поштова-адреса> ::= <поштове-відділення> <вулична-адреса> <особа>
<поштове-відділення> ::= <індекс> ", " <місце> <EOL>
<місце> ::= <село> | <місто>
<вулична-адреса> ::= <вулиця> "," <будинок> <EOL>
<особа> ::= <прізвище> <ім’я> <EOL> | <прізвище> <ім’я> <по батькові> <EOL>
Другий приклад, тут наведений один зі способів означити натуральні числа за допомогою БНФ.
<нуль> ::= 0
<ненульова цифра> ::= 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
<цифра> ::= <нуль> | <ненульова цифра>
<послідовність цифр> ::= <нуль> | <ненульова цифра> | <цифра><послідовність цифр>
<натуральне число> ::= <цифра> | <ненульова цифра><послідовність цифр>