Вступ

В приміщеннях з тривалим перебуванням людини, у тому числі виробничих, де за умов технології потрібна підтримка температур в холодну пору року, необхідний пристрій опалювальних систем. Вони повинні відповідати основним вимогам:

1) санітарно-гігієнічним — забезпечувати без погіршення повітряного середовища, необхідні внутрішні температури, що відповідають норма СНіП;

2) економічним — обумовлювати при якнайменших витратах праці і грошових коштів при малій витраті металу;

3) будівельним — передбачати розміщення опалювальних елементів в ув'язці з планувальним і конструктивним рішеннями будівлі;

4) монтажним — забезпечувати монтаж індустріальними методами з максимальним використовуванням уніфікованих вузлів заводського виготовлення при мінімальній кількості типорозмірів;

5) експлуатаційним — характеризуватися простотою і зручністю управління і ремонту, безшумністю і безпекою дії;

6) естетичним — добре поєднуватися з внутрішньою архітектурною обробкою приміщення.

Опалювальна установка повинна віддавати приміщенням стільки теплоти, скільки потрібно для компенсації тепловтрат, володіючи при цьому необхідною теплостійкістю відповідно до зовнішніх і внутрішніх чинників, що змінюються.

Системи опалювання складаються з трьох основних елементів: генератора для отримання тепла, теплопроводів, або каналів, для транспорту теплоносія від місця вироблення до опалювального приміщення і нагрівальних приладів.

Системи, опалюючі декілька приміщень від загального генератора, — центральні. Вони можуть бути будинковий (генератор— котельна в опалювальній будівлі) і районний (опалюючі групу будівель від районної котельної). Системи, в яких теплота виходить і використовується в єдиному приміщенні, — місцеві. До таких систем відносяться пічне, газове і електричне опалювання.

1. Формулювання завдання на курсову роботу, її актуальність та доцільність

Курсова робота представляє комплексну роботу, яка об‘єднує в собі інженерний розрахунок, проектування систем опалення та вентиляції житлової будівлі, розрахунок економічного ефекту від впровадження розробленої системи. Основна мета роботи – самостійний розрахунок і проектування технологічного оснащення систем опалення та вентиляції будівлі. Разом з тим, в ході підготовки, виконання і оформлення роботи необхідно:

• закріпити навички самостійної роботи і оволодіти методикою інженерного пошуку;

• проявити ініціативу в організації збору інформації про об‘єкт розробки, придбати навички роботи з технічною і патентною літературою;

• навчитися застосовувати придбані знання для розв‘язування конкретних задач і представляти результати в потрібній формі;

• розвити розрахункові навички, вміння оцінювати проміжні результати, обирати найраціональніші методи розрахунку;

• навчитися інженерно коректно викладати зміст і результати роботи, робити обґрунтовані висновки, технічно правильно оформлювати пояснювальну записку, розрахункову частину та графічну інформацію з дотриманням вимог ЄСКД та ДСТУ.

Вихідні дані до курсового проекту за варіантом №01 зведені в наступну таблицю

А, м	В, м		С, м		L, м	H, м	Відношення площі вікон до загальної площі, Sвік / Sзаг
Схема будівлі		Схема опалення		Середня температура навколишнього сере-довища зимою, tн, С				Температура в будівлі, tв, С	Середня швидкість вітру, vсер, м/с

2. Розрахунок системи водяного опалення багатоповерхової будівлі

2.1. Визначення теплових витрат будівлі за добу

Для визначення добових теплових витрат багатоповерхової будівлі скористаємося наступними формулами.

Теплові витрати через стіни [1, 99]:

, Вт

де S – площа стіни, м²;

t_в – t_з – різниця температур у приміщенні і зовні його, град;

k_роз – коефіцієнт, що враховує поправку на географічне орієнтування будівлі (стіна орієнтована на північ, k_роз = 0,1; на схід та захід, k_роз = 0,05; на південь, k_роз = 0);

k_зах.в – коефіцієнт, що враховує захищеність будівлі від вітру (приймаємо, для стіни, де є вхідні двері, k_зах.в = 0,1, для всіх інших стін k_зах.в. = 0,05);

R_ст – термічний опір матеріалу стіни; 0,249 м^2.град/Вт,

де ₁, ₁ – відповідно, товщина та теплопровідність цегляної кладки [2, 131-133]: ₁ = С; ₁ = 0,81...0,87 Вт/м^.град;

₂, ₂ – відповідно, товщина та теплопровідність штукатурки [2, 131-133]: ₂ = 0,005 м; ₂ = 1,2 Вт/м^.град

₃, ₃ – відповідно, товщина та теплопровідність утеплювача [2, 131-133]: ₃ = 0,05 м; ₃ = 0,174 Вт/м^.град.

Таким чином, теплові витрати через стіну (згідно схеми, рис.1):

Рис.1. Схема розташування будівлі

7794 Вт; 7455 Вт; 4659 Вт

Загальні теплові витрати через стінку:

Q_ст = Q = Вт

Теплові витрати через вікна [1, 99]:

2342 Вт,

де S_вік/S_заг – відношення площі вікон до загальної площі;

R_вік – термічний опір подвійного склопакету в спарених дерев‘яних переплетеннях [1, 87]; R_вік = 0,34 м^2.град/Вт.

Теплові витрати через стелю [1, 99]:

1116 Вт,

де S – площа стелі, м²;

t_в – t_з – різниця температур у приміщенні і зовні його, град;

n – коефіцієнт, що враховує горищне перекриття (якщо є горище n=0,9; якщо немає n=1);

R_с – термічний опір горищного перекриття;