Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Пояс Вода

.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
169.98 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра промислового та цивільного будівництва

Пояснювальна записка

До курсової роботи №1

“Внутрішній водопровід і каналізація житлового будинку”

Перевірив Виконав

Старший викладач студент групи Б-31

Коновал В. М. Соколенко Р.Б.

До захисту “___”___________2014р.

_________________________

Захист “___”___________2014р.

Оцінка”_____________________”

Підпис_____________________

_____________________

Черкаси 2014

Зміст

Ст.

Вихідні дані 1

                1. Водопровід 3

    1. Призначення внутрішньої системи водопроводу 3

    2. Підключення будинку до існуючої системи водопроводу 3

    3. Трасування внутрішнього водопроводу 4

    4. Гідравлічний розрахунок системи внутрішнього водопроводу 4

    5. Вибір лічильника води 6

    6. Визначення необхідного напору внутрішнього водопроводу 7

    7. Розрахунок і підбір насосної установки 7

2 Каналізація 9

    1. Система внутрішньої каналізації та її елементи 9

    2. Гідравлічний розрахунок внутрішньої каналізації 10

    3. Глибина закладки трубопроводів каналізаційної системи 12

Список використаної літератури 14

6.060101

Зм.

Код

Арк.

№док

Підпис

Дата

Виконав

Соколенко

Курсова робота

з курсу “Водопостачання і каналізація”

Стадія

Аркуш

Аркушів

Перевірив

Коновал

КР

2

14

Міністерство освіти та науки України ЧДТУ

Кафедра ПЦБ

  1. Водопровід

    1. Призначення внутрішньої системи водопроводу

В даній роботі використовується міська система водопостачання, яка є господарчо-питною системою призначеною для подачі води на господарські та інші потреби. Внутрішній водопровід в споруді з’єднується з міською системою через водопровідний колодязь. Для внутрішнього водопроводу в споруді використовуємо нижню тупикову схему. Нижня тупикова система за якою магістральні та розподільчі трубопроводи прокладають у підвалі на висоті 100 мм від низу перекриття. Магістралі теплоізолюються виробами із мінеральної вати для запобігання утворення конденсату на поверхні труб.

Водопровідна система будинку проектується із сталевих водогазопровідних труб по ГОСТ 3262-75. Проектуємо один ввід водопроводу для облікувитрат води на вводі водопроводу в споруді (в підвалі) встановлюємо водолічильник.

1.2 Підключення будинку до існуючої системи водопроводу

При виборі місця вводу водопроводу в будинок необхідно на генеральному плані намітити трасу квартального (дворового) водопроводу найменшої довжини з підключенням усіх будинків кварталу (двору).

В місцях підключень обов’язково будують колодязь для нагляду за роботою системи.

Глибина закладки труб 1,6 м. При прокладці трубопроводів у зоні мінусових температур, матеріал труб і елементів стикових з’єднань повинен задовольняти вимогам морозостійкості.

При визначенні глибини закладки водопроводів і водопровідних мереж, при підземній прокладці слід враховувати зовнішні навантаження від транспорту і умови перетину з іншими спорудами і комунікаціями.

Введення водопроводу в будинок потрібно проводити під кутом 90º, і з уклоном в бік колодязя і=0,003.

Для вводу використовують стальні оцинковані труби при d50 мм, або чавунні при d50мм.

6.060101

Аркуш

3

Діаметр труб вводу визначається розрахунком на пропуск максимальних витрат води в будинку.

Приєднання до зовнішніх систем проводять за допомогою трійників, хрестовин і сіделок.

Для вводу в фундаменті будинку, при його зведенні, залишають отвір розміром 0,2*0,2 між трубою і будівельними конструкціями не менше 0,2 м.

Щоб не допустити стиснення і деформування труби, її вкладають у металевий футляр. Для герметизації отвору трубу обгортають просмоленим канатом, зазори розконопачують м’ятою глиною, а зверху штукатурять цементно-піщаним розчином.

1.3 Трасування внутрішнього водопроводу

Водомірний вузол розташовують у теплому, сухому і нежилому приміщенні, легкодоступному для огляду місці, близько від зовнішньої стіни. Частіше всього його розташовують у підвалах або в приямках коридорів чи сходових кліток будинку на прямолінійній ділянці.

Водомірний вузол призначений для вимірювання кількості витрат води споживачами. До його складу входять: запірна арматура, лічильник, контрольно-спускний кран, з’єднуючі фасонні частини і патрубки із газоводопровідних труб. Використовуємо крильчастий лічильник діаметром 50 мм.

За водомірним вузлом під стелею підвалу на відмітці -0,400 м прокладаємо магістральний трубопровід, від якого відводять воду до стояків і до поливочного крану кріпляться труби гаками або хомутами. Всі труби мають внутрішній та зовнішній антикорозійний захист. Для можливості проведення ремонту на кожному стояку даємо приладу на кожному поверсі подається стальними водогазопровідними трубами діаметром 15, 20, 25 мм. Водорозбірні крани із змішувачами встановлюємо на кожному поверсі на висоті 0,9 м. від рівня підлоги.

1.4 Гідравлічний розрахунок системи внутрішнього водопроводу

Система внутрішнього водопроводу виконує функцію подачі води до кожного

6.060101

Аркуш

4

сантехнічного приладу.

Метою гідравлічного розрахунку є визначення найбільш економічних діаметрів трубопроводів, швидкості руху води по них та втрати напору в системі. Гідравлічний розрахунок системи потрібно проводити на максимальні секундні витрати води.

Гідравлічний розрахунок системи внутрішнього водопроводу

№ ділянки

Дов-

жина l, м

Вит-

рати qo, л/с

Кіль-

кість при-

ладів N

Р

N*P

q

d

V

Витрати на

1000і

На ділянці, м

1-2

3

0,18

4

0,036

0,144

0,391

0,352

20

1,25

265,6

0,797

2-3

3

0,18

8

0,036

0,288

0,471

0,424

20

1,25

265,6

0,797

3-4

3

0,18

12

0,036

0,432

0,633

0,570

20

1,87

597,5

1,793

4-5

3

0,18

16

0,036

0,576

0,725

0,652

20

2,18

813,3

2,440

6- 7

3

0,18

20

0,036

0,720

0,815

0,734

20

2,18

813,3

2,440

7-8

6,2

0,18

72

0,036

2,592

1,680

1,512

32

1,67

234,7

1,455

8-9

4,6

0,18

108

0,036

3,888

2,159

1,943

32

2,09

366,8

1,687

9-10

5,8

0,18

144

0,036

5,184

2,598

2,338

40

2,07

300,2

1,741

10-11

10,6

0,18

180

0,036

6,480

3,043

2,739

40

2,07

300,2

3,182

11-12

7,3

0,18

216

0,036

7,776

3,443

3,099

40

2,39

399,7

2,918

=25,046

Максимальні секундні витрати g , л/с слід визначати за формулою:

g=5αg0 (1)

Де g0 – втрати одного приладу, цю величину визначаємо за таблицею додатку 1 [4]. Для розрахунку вибираємо максимальні витрати води для вани 0,18 л/с.

6.060101

Аркуш

5

α - величина, яка визначається в залежності від загальної кількості приладів N

на розрахунковій дільниці і вірогідність їх одночасної дії Р.

Значення приймаємо за таблицею додатку 2 [4]

Визначаємо вірогідність одночасної дії приладів за формулою:

(2)

Р=15,6*324/3600*0,18*216=0,036

де Qx – норма витрати води одним споживачем в години найбільшого споживання Qx=15,6 л/год.

N – загальна кількість приладів на ділянці N = 216;

U – загальна кількість однакових споживачів у будинку чи споруді і визначається за формулою:

(3)

U=84*54/14=324

де Fж ­ - жила площа, м²

fж - норма на 1 людину, fж = 14 м²

n – кількість квартир

1.5 Підбір лічильника води

В кожному будинку встановлюють лічильники води для обліку її витрат. Підбір лічильників проводиться за максимальними витратами на ділянці від вводу до першого стояка, а також за діаметром трубопроводу на цій ділянці за таблицею 1 і 2 [4].

Втрати напору в лічильниках визначаються за формулою:

hл=S*q²; (4)

hл=0,0265*(3,099)²=0,255 м

де g – розрахункова величина витрат води, яка пройде через лічильник, л/с; q=3,099 л/с.

S – опір лічильника; S =0,0265 мхс²/л² за таблицею 1 і 2 [4].

6.060101

Аркуш

6

За результатами розрахунку ми використовуємо крильчаті лічильники d=50 мм з опором S=0,0265 мхс²/л²

1.6 Визначення необхідного напору внутрішнього водопроводу

Той необхідний напір, який дозволяє вільно виливатись воді на найвіддаленішому стояку від вводу з найбільш високо розташованого сантехнічного приладу, визначається за формулою:

Ннг+Σh+Нmin в. (5)

Нн=25,80+32,82+3=61,62 м

Де Нг – геометрична висота подачі води від підключення в колодязі до диктую чого сантехнічного приладу; Нг=24,200+1,600=25,800м

Σh - сумарні витрати напору води, що визначаються за формулою:

Σh= Σhl + Σhm + hл (6)

Σh=25,05+7,51+0,255=32,82 м

де Σhl – сумарні витрати по довжині; Σhl=25,05 м

Σhm – сумарні витрати в місцевих опорах (30% від Σhl для житлових будинків); Σhm=25,05*0,3=7,51 м

hл – витрати в лічильнику; hл=0,255 м

Нmin в – мінімальний вільний напір перед приладом (за таблицею додатку 1 [4])

1.7 Розрахунок і підбір насосної установки

При підключенні до зовнішньої системи водопроводу обов’язково одержують значення напору води в цій системі, де і є Нгар – гарантійний напір води в цій точці. Він забезпечується службами місцевого водоканалу. Якщо Нгар < Нн, то необхідно підбирати підвищуючи установку – насос.

В житлових будинках передбачають 2 насоси – один робочий, другий резервний. При підборі насоса визначають напір Н, продуктивність Q, потужність двигуна N.

Робочий напір насоса визначається як різниця між потрібним і гарантійним напорами.

6.060101

Аркуш

7

Нрн - Нгар (7)

Нр=61,62-34=27,62 м

Продуктивність насоса Q дорівнює максимальним витратам (таблиця 3 [4]). Потужність двигуна визначається за формулою:

(8)

N=1000*3099*10-3*27,62*1,6/1000*0,85=0,161 кВт

де γ – питома вага води 1000 Н/м³

Q – продуктивність насоса, м³/с

К – коефіцієнт запасу

Нр – робочий напір насоса, м

η – коефіцієнт корисної дії ( η=0,85)

Приймаємо насос 1,5 к-8/19б

Насосні установки, які подають воду на господарсько-питні та протипожежні потреби, розташовують у приміщеннях теплових пунктів, бойлерних та котельних і категорично заборонено розташовувати їх під жилими кімнатами, класами, дитячими кімнатами тощо.

Насоси можна встановлювати разом з регулюючою ємністю (водонапірним баком, резервуаром).

6.060101

Аркуш

8

                  1. Каналізація

2.1 Cистеми внутрішньої каналізації та її елементи.

В курсовій роботі передбачена побутова система каналізації яка необхідна для відводу побутових стічних вод від ванн, душів, унітазів, раковин та інших cанітарних приладів. Для влаштування системи каналізації використовують чавунні, азбестоцементні, пластмасові, керамічні, залізобетонні та стальні труби з набором фасонних частин, регулюючої та запірної арматури.

Діаметри відводів від сантехнічних приладів до стояків призначають згідно з таблицею додатку 1 [4].

Діаметр стояка повинен бути не менше найбільшого діаметра відвода, який приєднаний до цього стояка. В залежності від величини розрахункових витрат стокових рідин вибирається діаметр каналізаційного стояка.

Ділянки каналізаційних мереж слід прокладати прямолінійно. Приєднання санітарних приладів, розташованих в різних квартирах, на одному поверсі, до одного відводного трубопроводу не допускається.

Прокладку внутрішніх каналізаційних мереж належить передбачати:

Відкрито – в технічних підпіллях, підвалах

Скрито – під підлогою (в землі, в каналах), в панелях, приставних коробах біля стін, під плінтусами в підлозі тощо

Діаметри стояків повинні бути незмінні від першого до останнього поверху. Каналізаційні стояки повинні вентилюватись. Витяжна частина їх виводиться через покрівлю або збірну вентиляційну шахту будинку на висоту в метрах:

  • Від покрівлі, що не експлуатується – 0,5;

  • Від покрівлі, що експлуатується – 3,0;

  • Від обрізу збірної вентиляційної шахти – 0,1

Частина стояка, яка виводиться над покрівлею, має той же діаметр, що й основний стояк, і повинна знаходитись на відстані не менше 4 м (по горизонталі) від вікон та балконних дверей.

На мережах внутрішньої побутової каналізації слід передбачити ревізії та прочистки:

6.060101

Аркуш

9

На стояках, при відсутності на них відступів, у нижньому і верхньому поверхах, а коли є відступи – також і у вищерозташованих над відступами поверхах;

В жилих будинках висотою п’ять поверхів і більше – не рідше, ніж через три поверхи;

На початку ділянок (по руху стояків) відвідних труб при числі приєднаних труб 3 і більше, під якими немає пристроїв для прочистки;

На поворотах мереж – при зміні напрямку руху стояків, якщо ділянки трубопроводів не можуть бути прочищені через інші ділянки.

    1. Гідравлічний розрахунок системи каналізації

Підготовчим етапом до розрахунку є нанесення каналізаційних стояків, вводів на планах типових поверхів, підвалів з їх нумерацією, величиною діаметрів трубопроводів та їх уклону.

На основі цих планів будуються аксонометричні схеми внутрішньої системи каналізації з підключенням до оглядового колодязя дворової системи.

Схема розбивається на розрахункові ділянки від найдальшого, найбільш невигідно розташованого сантехнічного приладу. Ділянки позначаються 1-2, 2-3 тощо, а їх довжини вимірюються (в масштабі).

На горизонтальних ділянках системи каналізації найбільш допустимі відстані між ревізіями та прочистками необхідно приймати за таблицею 5[4].

Довжина випуску від стояка чи прочистки до осі оглядового колодязя повинна бути не більша від указаної в таблиці 6 [4].

Якщо довжина випуску більша, ніж вказано в таблиці, необхідно влаштовувати додатковий колодязь.

При перетині випуском стін підвалу чи фундаментів будинку слід виконувати ті ж самі роботи, що й при вводі труб у будинок.

Діаметр випуску визначається гідравлічним розрахунком і повинен бути не менше діаметра найбільшого із стояків, які приєднуються до даного випуску.

Гідравлічний розрахунок системи каналізації

6.060101

Аркуш

10

№ ділянки

Довжи

на ділянки l, м

Кіль

кість при

ладів

N

P

N*P

α

Розрах. витрати qк, л/с

d, мм

υ, м/с

Наповнен

ня

h/d

1-2

3

4

0,0029

0,0116

0,200

0,800

100

0,7

0,35

2-3

3

8

0,0029

0,0232

0,222

0,888

100

0,7

0,35

3-4

3

12

0,0029

0,0348

0,247

0,988

100

0,7

0,35

4-5

3

16

0,0029

0,0464

0,266

1,064

100

0,7

0,35

5-6

6,2

20

0,0029

0,0580

0,286

1,144

100

0,7

0,35

6-7

4,2

24

0,0029

0,0696

0,302

1,208

100

0,7

0,35

7-8

6,3

28

0,0029

0,0812

0,319

1,276

100

0,7

0,35

8-9

9,2

32

0,0029

0,0928

0,334

1,336

100

0,7

0,35

Розрахунок вивідного трубопроводу проводиться на максимальні секундні витрати:

qк=5*α*qо.к. (9)

де qо.к. – витрати стічної рідини одним сантехнічним приладом, що приймаються за таблицею додатку 1 [4].

α – величина, яка визначається за таблицею додатку 2 [4] в залежності від загальної кількості приладів N на розрахунковій ділянці і вірогідності їх дії Р.

Р – приймається за таблицею 7 [4].

Швидкість руху стоків, яка сприяє самоочищенню трубопроводів, слід приймати для трубопроводів d ≤150 мм не менше 0,7 м/с.

Наповнення для трубопроводів діаметром 50 і 100 мм приймається не менше 0,3 і не більше 0,6 при уклоні і = 0,008, якщо стоки умовно чисті, то і = 0,8

При розрахунку чавунних та керамічних трубопроводів слід використовувати таблицю додатку.

Глибину закладки труби випуску визначають з урахуванням:

границі промерзання грунту (низ труби можна розташовувати вище границі промерзання на 0,3 м)

6.060101

Аркуш

11

- захисту труби від механічних пошкоджень (в місцях проїзду надземного

транспорту глибину закладки труби передбачити не менше 1 м).

2.3 Глибина закладки трубопроводів каналізаційної системи

Від глибини закладки трубопроводів залежать вартість і термін будівництва каналізаційної системи.

Оскільки температура стічних вод не опускається нижче +7ºС навіть в найхолодніший період року, то труби можна прокладати на глибині, меншій за глибину промерзання грунту. Але також необхідно враховувати динамічні навантаження від транспорту.

Глибину закладки трубопроводу визначають розрахунком одночасно з побудовою профілю каналізаційної системи.

Для побудови профілю зовнішніх мереж каналізації необхідно визначити: початкову глибину закладки трубопроводів вуличної мережі визначають з урахуванням приєднання внутрішньо квартальної системи і внутрішніх каналізаційних систем будинків за такою формулою:

H=h+i(L+l)-(Z1-Z2)+∆d (10)

H=1+0,02*(53+33)-(179,80-179,04)+(0,5-0,25)=2,21 м

де h – найменша глибина закладки трубопроводу від поверхні землі до лотка в найдальшому колодязі кварталу, м;

і – уклон трубопроводу квартальної системи;

L+l – довжина квартальної каналізаційної системи від найдальшого колодязя до місця приєднання її до вуличної системи , м;

Z1+Z2 – відмітки поверхні землі відповідно біля найдальшого колодязя квартальної системи і в місцях приєднання цієї системи до вуличної, м;

∆d – різниця діаметрів трубопроводів вуличної і квартальної системи, м;

Побудова подовжнього профілю виконується для дворової системи від оглядового колодязяна випуску із будинку до найдальшого дворового.

Масштаби профілю приймають такі: горизонтальний – дорівнює масштабу плана, а вертикальний – 1:100.

6.060101

Аркуш

12

З’єднання труб однакового діаметра при різних розрахункових наповненнях, а також труб різного діаметра можна виконувати по рівнях води або верху труб.

Колодязі для огляду системи каналізації передбачають:

  • в місця приєднання;

  • в місця зміни напрямків, уклонів і діаметрів трубопроводів;

  • на прямих дільницях на відстані в залежності від діаметра труб:

150 мм – 35 м;

200-450 мм – 50 м;

500-600 мм – 75 м;

700-900 мм – 100 м;

1000-1400 мм – 150 м;

1500-2000 мм – 200 м;

2000 мм – 250-300 м.

розміри колодязю призначають у залежності від діаметра труб і умов розташування в них лотків.

6.060101

Аркуш

13

Список використаної літератури:

  1. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий.-М.: 1986.

  2. В.И. Калицун, В.С. Кедров, Ю.М. Лисков, П.Ф. Сафанов. Гидравлика, водоснабжение и канализация.

  3. СНиП П-32-74. Канализация. Наружные сети и сооружения.-М.: 1978

  4. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Водопостачання і каналізація” для студентів спеціальності 6.092100 “Промислове та цивільне будівництво” / Укл.: Н.О. Оніщенко.-Ч.: 2005.-24 с.

6.060101

Аркуш

14

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]