пол. про орг. контр. ат оц. якості навчання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Затверджено

Вченою радою ЧДТУ

від « 17»вересня 2012

протокол № 2

  

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ КОНТРОЛЮ

ТА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

СТУДЕНТІВ

 

 

 

І. Загальні положення

Положення про організацію контролю та оцінювання  якості навчання студентів (далі Положення) розроблено на підставі:

- Закону  “Про вищу освіту ”;

- “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах ”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.1993 p. № 161;

- Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом МОН України № 48 від 23.01.2004 р.;

- Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Черкаському державному технологічному університеті, затвердженого на засіданні Методичної ради ЧДТУ від 10 червня 2006 р., протокол № 10;

- наказу МОНмолодьспорту України від 29.03.2012 р. № 384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації»;

- Правил внутрішнього розпорядку Черкаського державного технологічного університету;

- Статуту ЧДТУ.

 

ІІ. Види  контролю та критерії оцінювання

          Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв'язку в процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам стандартів вищої освіти та інших нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу.

            В організації навчального процесу університету застосовуються контрольні заходи у формі  вхідного, поточного, модульного, рейтингового, відстроченого і підсумкового (семестрових контролів і державної атестації).

            2.1. Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу з відповідного курсу.

            2.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення лекцій, практичних, лабораторних  та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до  виконання  конкретних видів навчальної діяльності.  Форма проведення  поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання   рівня   знань   визначаються   відповідною   кафедрою. 

            Результати поточного контролю використовуються як викладачем  для коригування методів і засобів навчання, так і студентами  для планування самостійної роботи.   Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях у формі колоквіуму, за результатами якого студент допускається до виконання лабораторної роботи, виступів студентів при обговоренні питань на практичних і семінарських заняттях, а також у формі комп'ютерного  тестування.

            Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

1. Систематичність та активність роботи на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. Оцінюванню можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес - контролю тощо.

2. Виконання завдань для самостійного опрацювання. Оцінюванню можуть підлягати: самостійне опрацювання тем чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів, підготовка конспектів навчальних чи наукових, переклад іншомовних текстів тощо.

3. Виконання модульних (контрольних) завдань. Оцінюванню можуть підлягати: тести, виконання письмових завдань, контрольних робіт, індивідуальних завдань тощо.

            Результати поточного контролю (поточна успішність) є основою для  проведення заліку і враховуються викладачем при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з  дисципліни.

  2.3. Модульний  контроль успішності студентів здійснюється для перевірки рівня засвоєння  навчального матеріалу в кінці кожного навчального модуля.

Модульний контроль проводиться в письмовій або у письмово-усній формі. Письмовий компонент модульного контролю обов'язковий і проводиться шляхом виконання контрольних завдань для перевірки засвоєння фактичного матеріалу відповідних модулів і розв'язування практичних задач.

Модульний контроль за видами занять здійснюють викладачі, які їх проводили.

  Основні завдання модульного контролю полягають у підвищенні мотивації студентів до опанування навчального матеріалу, мотивації спільної систематичної роботи викладачів і студентів протягом семестру, а також у підвищенні рівня організації навчального процесу в університеті.

            Кожна кафедра визначає і розробляє форму проведення модульного контролю (тестування, контрольна робота, письмові завдання з усним захистом тощо), структуру завдань, систему та критерії оцінювання результатів їх виконання; розподіляє загальну кількість балів, за якими оцінюється  вся поточна робота.

            Форма, структура, конкретний перелік робіт (завдань), критерії оцінювання зазначаються у робочих програмах навчальних дисциплін і доводяться до відома студентів  на початку семестру.

 

Приклад розподілу балів,  які отримують студенти

- для заліку  

Поточне тестування та самостійна робота									Сума
Змістовий модуль №1					Змістовий модуль № 2
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	100

Т1, Т2 ... Т9 – теми змістових модулів.

- для екзамену

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

40

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів.

Примітки: загальна кількість балів, що вноситься до відомості обліку успішності за поточну роботу не може перевищувати 60.

До модульного контролю допускаються всі студенти.

Термін проведення модульних контролів - 9-10, 17-18 навчальні тижні за розкладом навчальних занять.

Результати модульного контролю заносяться викладачем до модульно-рейтингової відомості (Додаток Г) і враховуються при визначенні семестрової оцінки.

Перескладання модуля відбувається відповідно до графіку ін­дивідуального відпрацювання практичних занять, затвердженим ведучим курсу.

2.4. Рейтинговий контроль є інструментом комплексного оцінювання якостінавчальної роботи студентаз усіх кредитних модулів на певному етапі навчання. Рейтинговий контроль успішності студентів проводиться, як правило,  на 8-9 навчальних тижнях з дисциплін, з яких передбачено семестровий  контроль у формі заліку (диференційного заліку) або екзамену.

 Рейтингову атестацію  здійснює викладач, який проводить практичні (лабораторні, семінарські) заняття. Атестацію може  здійснювати викладач, який проводить лекційні заняття з дисципліни.

Примітка. Якщо дисципліна складається з одного навчального модуля,  викладач повинен здійснити проміжний контроль на 8-9 навчальному тижні, який оцінюється за 100-бальною шкалою.

Рейтингова оцінка виставляється в балах за шкалою навчального закладу (100 бальною шкалою).

Результати рейтингового контролю заносяться до журналу  відображення успішності студентів (журнал рейтингового контролю), який зберігається в деканаті.

Викладач обов’язково інформує студентів про результати рейтингового контролю.

Наприкінці 9 навчального тижня,  після аналізу результатів   рейтингового контролю, деканати подають до навчального відділу  дані про кількість студентів, які за  результатами рейтингового контролю є невстигаючими.

Примітка. Дані подаються про студентів, результати рейтингового (модульного) контролю яких становлять менше 34 балів за шкалою навчального закладу. Зразок форми звіту деканатів подано  в Додатку А .

Якщо студент без поважних причин не склав проміжний  контроль, то він може, з дозволу декана, в термін до початку семестрового контролю,  ліквідувати цю заборгованість.

Деканати факультетів разом з кафедрами аналізують результати проведення рейтингового контролю і розробляють план заходів щодо ліквідації академічної неуспішності і покращення навчального процесу.

На 10 навчальному тижні навчальний відділ університету узагальнює результати рейтингового контролю  і доповідає на засіданні ректорату.

2.5.Контроль залишкових знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результати  навчання студента і проводиться вибірково, як правило, в інтересах зовнішнього чи внутрішнього контролю якості навчання, з метою вивчення рівня  стійкості засвоєних знань студентами.

Контроль залишкових знань може проводитись за рішенням ректора (проректора з навчальної роботи) навчального закладу, а також за ініціативою навчального відділу або декана факультету.

2.6 Ректорський   контроль є одним з видів контролю залишкових знань  і проводиться, як правило, на початку навчального року у формі ректорських контрольних робіт за темами дисципліни, що були вивчені у попередньому семестрі, або за навчальною програмою всієї дисципліни.

Ректорський контроль здійснюється з метою виявлення залишкового рівня знань  студентів з навчальної дисципліни (або окремого модуля), з наступним аналізом якості навчання та викладання.

Підставою для проведення ректорських контрольних робіт є наказ ректора (проректора з навчальної роботи).  Керівництво    організацією    та    проведенням    ректорського контролю здійснюється   начальником   навчального   відділу   університету ( «Методичні рекомендації щодо організації та проведення ректорського контролю якості підготовки студентів», затверджені методичною радою ЧДТУ від 15.10.2011, протокол № 58).

2.6.1. Семестровий контроль з  дисципліни проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу, та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни. Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання визначаються рішенням відповідної кафедри. 

Перелік екзаменів і заліків семестрового контролю визначається робочим навчальним планом. Кількість екзаменів у кожній сесії не повинна перевищувати 5, а заліків – 6 (не враховуючи заліки з практики).        Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної дисципліни (семестрового екзамену, заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на се­местр з цієї дисципліни.

2.6.2. Залік  - це вид підсумкового контролю, за якого засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного, проміжного контролів(тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру і модульного контролю.

Семестровий залік з окремої дисципліни проводиться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії (як правило, викладачем на останньому занятті). Заліки приймаються викладачами, які проводили практичні, семінарські, лабораторні заняття в навчальній групі або читали лекції з дисципліни.

Семестровий залік виставляється за умови, коли студент успішно виконав усі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни, і набрав при цьому 60 і більше балів (за 100 бальною шкалою).

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право скласти їх до початку екзаменаційної сесії. Час та порядок складання визначає викладач.

Диференційований залік з дисципліни -  це форма підсумкового   контролю,  що полягає в  оцінці  засвоєння  студентом  навчального матеріалу  з  певної  дисципліни  виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових,  графічних тощо). Семестровий  диференційований  залік  планується  при  відсутності екзамену  і  не  передбачає  обов'язкову присутність студентів.

Диференційований залік складається в такому ж порядку, що і залік.

 2.6.3. Семестрові екзамени складаються студентами у період екзаменаційних сесій згідно з розкладом. Відхилення від розкладу екзаменів недопустимо. У разі хвороби екзаменатора завідувач кафедри повинен здійснити його заміну і сповістити про це деканат.        

На підготовку студентів до кожного екзамену необхідно планувати не менше 3-х днів. Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Семестровий екзамен може проводитися в усній формі за білетами або у письмовій формі за контрольними завданнями, а також за допомогою тестування (з використанням технічних засобів).

Можливе поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового контролю з дисципліни зазначається у навчальному плані та робочій  програмі дисципліни. Зміст екзаменаційних білетів (контрольних завдань), перелік матеріалів, користування якими дозволяється студенту під час екзамену, а також критерії оцінювання рівня підготовки студентів обговорюються на засіданні кафедри і затверджуються завідувачем кафедри. Ці матеріали дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і зберігаються на кафедрі.               

Екзаменаційні білети (Додаток Д) або контрольні завдання повинні повністю охоплювати робочу  програму дисципліни або її частину, яка виноситься на семестровий контроль, та забезпечувати перевірку знань, навичок і умінь відповідного рівня, що передбачені програмою. Кількість екзаменаційних білетів для усного екзамену повинна перевищувати кількість студентів у навчальній групі не менше, ніж на 5. Кількість варіантів контрольних завдань (для письмового контролю) повинна забезпечити самостійність виконання завдання кожним      студентом. 

Залежно від змісту і значущості навчальної дисцип­ліни у фаховій підготовці спеціаліста екзамен може включати тео­ретичні питання, практичні ситуації і задачі. Ек­заменаційні білети затверджує завідувач кафедри.

Складність та трудомісткість контрольних завдань для письмового контролю повинні відповідати відведеному часу контролю (90 - 135 хвилин); завдання не повинні вимагати докладних пояснень, складних розрахунків та креслень і забезпечувати мінімум непродуктивних витрат часу на допоміжні операції, проміжні розрахунки  тощо.                    При визначенні критеріїв оцінювання  відповідей студента або виконання певного завдання з певної дисципліни необхідно враховувати:

 - повноту і правильність відповіді;

 - здатність узагальнювати   отримані   знання;  - здатність застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних   ситуаціях; -  уміння аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

-  уміння викладати матеріал         чітко, логічно, послідовно.

            Оцінка "Відмінно"- А (90-100 балів) ставиться,  якщо основні питання розкриті на високому теоре­тичному і практичному рівнях, студент без ускладнень орієнту­ється в матеріалі, повністю відповідає на додаткові запитання. Якість відповідей свідчить про вільне володіння матеріалом лек­ційних і практичних занять, а також про ознайомлення з додатко­вим матеріалом з навчальної дисципліни.    

Оцінка "Добре"- В,С (74-89 балів) ставиться,  якщо розкриті основні питання, а на додаткові сту­дент відповідає не повністю. Якість відповідей виявляє вільне володіння лекційним і практичним матеріалом. Ознайомлення з додатковими джерелами не систематизовано.

      Оцінка "Задовільно" – D, E (60-73 бали) ставиться, якщо студент    володіє тільки загальним поняттєвим апаратом, він в цілому орієнтується в досліджуваному предметі, але при розкритті основних питань допускає суттєві помилки.

Оцінка "Незадовільно" з можливістю повторного складання – FX (35-59 балів) ставиться, якщо студент робить принципові помилки у відповідях, не може дати обґрунтовані відповіді на всі основ­ні питання викладача, не орієнтується в основних теоретичних і практичних положеннях курсу, або не засвоїв окремі розділи курсу.

Оцінка “Незадовільно” з обов’язковим повторним курсом – F (1-34 балів)  - відсутність будь-якого розуміння  навчального матеріалу.

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є екзамен, здійснюється на основі результатів  модульного і підсумкового контролю знань (екзамену).Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за результатами модульних  контролів, не може перевищувати 60. Якщо за результатами  хоч одного з модульних контролів студент отримав менше 30 балів, він не допускається до екзамену.

Результати екзамену оцінюються від 0 до 40 балів. Екзамен вважається складеним, якщо студент набрав не менше 20 балів. У разі, коли відповіді студента оцінені менш ніж у 20 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену та незадовільну загальну підсумкову оцінку. У цьому разі отримані результати модульного контролю не враховуються.

Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, завдань, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни на семестр. При цьому викладач у відомості обліку успішності робить запис «не допущений», який прирівнюється до академічної заборгованості. Недопущення студента до семестрового контролю з певної навчальної дисципліни не може бути причиною не допуску його до контролю з інших дисциплін.

        Екзамен приймає лектор, який викладає курс. У прийман­ні екзамену можуть брати участь викладачі, які проводили у навчальній групі інші види занять з дисципліни. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома вик­ладачами, екзамен може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач кафедри, за по­годженням з деканом,  може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа лекторів цієї дисципліни.

Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачеві, другий — комісії, що створюється розпорядженням декана факультету. До складу комісії входять завідувач (провідний викладач) кафедри і викладачі відповідної кафедри, а також представник деканату (декан, заступники декана).

        У випадках конфліктної ситуації за мотивованою заявою студента чи викладача, розпорядженням декана також створюється комісія для приймання екзамену (заліку).

Оцінка комісії є остаточною.

       Студенти, які були допущені до складання семестрового контролю, але не з’явилися на екзамен без поважної причини, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.       

Студенти, що одержали під час сесії незадовільні оцінки і не склали екзамен повторно комісії, призначеній деканом, відраховуються з вищого навчального закладу.

Перескладання екзамену (диференційованого заліку) для підвищення  оцінки не допускається. У крайніх випадках допускається перескладання  не більше ніж  двох дисциплін за весь період навчання з метою отримання документа про вищу освіту з відзнакою. Дозвіл на це дає ректор (проректор з навчальної роботи) на підставі заяви студента за погодженням  з деканом факультету.

         Перескладання здійснюється після складання студентом останньої екзаменаційної сесії.

         Студент, який захворів під час сесії, зобов’язаний повідомити деканат про свою хворобу  та в тижневий термін після одужання подати довідку медичного закладу.

         За наявності поважних, документально підтверджених причин (хвороба, сімейні обставини тощо) окремим студентам може встановлюватись індивідуальний графік складання екзаменів (заліків) або ліквідації академічної заборгованості.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість. Ліквідація студентами академічної заборгованості проводиться після закінчення сесії до початку наступного семестру. Як виняток, допускається  складання заліків під час екзаменаційної сесії лише з тих дисциплін, без яких не є можливим допустити студента до складання екзамену.

                Студенти, які одержали   під   час   сесії   більше   двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

         Оперативна інформація щодо результатів складання екзаменів подається до навчального відділу щотижня за встановленою формою.

Результати семестрового контролю регулярно обговорюються на засіданнях ректорату, кафедр, вчених рад факультетів та вченої ради університету і є одним з важливих чинників управління якістю навчального процесу в університеті.

2.7. Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію. Вимоги щодо організації дипломного проектування та державної атестації випускників зазначені у «Положенні про державну атестацію студентів у Черкаському державному технологічному університеті»,   затвердженому  вченою радою ЧДТУ 31.08.2012,  протокол № 1.

 

ІІІ. Проведення семестрового контролю

        При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію: -  комплект екзаменаційних білетів (контрольних завдань), затверджений завідувачем кафедри (із зазначенням номера протоколу та дати засідання кафедри)     за      місяць         до     початку      екзаменаційної    сесії; - окремі екзаменаційні білети (контрольні завдання) для видачі студентам; - перелік матеріалів, користування якими дозволяється   студенту    під   час   складання екзамену, затверджений завідувачем кафедри; -  критерії оцінювання рівня підготовки студентів, затверджені завідувачем кафедри; - екзаменаційну відомість, підписану  деканом факультету.

       Екзаменаційну відомість (відомість обліку успішності) екзаменатор отримує в деканаті  в день проведення екзамену, видача якої реєструється у    відповідному         журналі.        Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб без дозволу декана     факультету  не    допускається.         Тривалість усного екзамену в навчальній групі, як правило, не повинна перевищувати 9 годин, а письмового - 3 години.  При проведенні усного екзамену в аудиторії одночасно може перебувати  6-12 студентів. Для підготовки до відповіді студенту повинно надаватися не менше 30 хвилин. Практичні навички можуть перевірятися із застосуванням спеціального обладнання і технічних         засобів.        На екзаменах студенти зобов'язані подавати екзаменаторові залікову книжку (індивідуальний навчальний план студента - ІНПС). У разі втрати залікової книжки (ІНПС) студент повинен мати довідку з деканату про її втрату та документ, що засвідчує особу, в іншому випадку студент до екзамену не допускається. Під час виконання екзаменаційних робіт (підготовки до відповіді на усному екзамені) студенти зобов'язані дотримуватися відповідних вимог кафедри щодо проведення екзамену. При виявленні факту використання студентом недозволених матеріалів, викладач має право припинити складання екзамену  студентом і виставити незадовільну оцінку. При порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або етичних норм поведінки на екзамені викладач має право заборонити йому складання екзамену з відповідною позначкою в екзаменаційній відомості та зазначити причини у доповідній записці на ім'я декана факультету. Відмова студента від відповіді на питання екзаменаційного білету атестується   як незадовільна відповідь.