002_Konspekt_lektsiy_format

Вітаючись чи знайомлячись, старший першим подає руку молодшому, жінка чоловікові, начальник – підлеглому, викладач – студентові. Не потиснути руку у відповідь вважається образливим.

Не подають руку для потиску через стіл. Якщо підлеглий зайшов до кабінету керівника, то керівник має вийти з-за столу і привітатися рукостисканням, або ж обмежитися кивком голови.

Якщо ваш діловий партнер – жінка, то вітаючись, вона може не знімати рукавичок. У свою чергу чоловік, вітаючись із жінкою в рукавичках, подає руку без рукавички.

Знайомство і представлення. Залежно від рівня офіційності процедура знайомства набирає дедалі більше формальної вагомості. Найчастіше, коли вам конче потрібно встановити ділові контакти, вдаються до послуг третьої особи – до посередника, який представить вас діловому партнеру.

Коли посередника немає, а вам терміново потрібно вирішити певне питання, слід представитися самому. Діловий етикет радить: першим відрекомендовується той, хто став ініціатором зустрічі, молодший – старшому, підлеглий – керівникові, а ось жінці, незалежно від віку, не належить першою відрекомендовуватися чоловікові, хіба що вона студентка й хоче щось з’ясувати у викладача. Зрозуміло, жінці краще скористатися допомогою третьої особи.

Ритуал знайомства слід здійснювати спокійно, стримано, з гідністю і без ніяковості. Якщо хочете справити добре враження на ділового партнера чи нового знайомого – дивіться (непильно) йому в вічі, а для посилення можете ще й посміхнутися. Приємні емоції, що виникли у партнера по спілкуванню, сприяють доброзичливому сприйманню ним інших людей – зрозуміло, у першу чергу вас самого; поліпшують здатність людини до спілкування, а найголовніше – сприяють успішному закінченню ділової зустрічі. Украй нечемно не дивитися на того, з ким ви розмовляєте. Не обов’язково під час знайомства говорити: “Дуже приємно”. Якщо ви це кажете, то можете пояснити причину свого задоволення знайомством: “Рада познайомитися з вами! Читала ваші дотепні оповідання і нариси”.

Чоловіки, знайомлячись, мають підвестися, бо вклонятися сидячи незручно. У свою чергу жінка не встає з місця, за винятком тих випадків, коли її знайомлять зі старшою за віком жінкою чи вона сама хоче виявити особливу повагу до людини, з якою її знайомлять.

Знайомлячись із чоловіком, перша для потиску подає руку жінка, якщо вважає за потрібне, а коли ні – обмежується кивком голови. В усіх

91

інших випадках, як уже зазначалося, перший простягає руку для потиску старший за віком (у товаристві) чи за службовим становищем (в установі, на виробництві, в навчальному закладі тощо).

Знайомлячись і називаючи себе, чітко вимовляйте своє прізвище, ім’я й по батькові (чи тільки ім’я), тобто називайте себе так, як би ви воліли почути звернення до себе від особи, яку вам представляють. Жінка теж називає себе під час знайомства – зрозуміло, якщо її попередньо не відрекомендували: “Познайомтесь! Це – наш найвправніший менеджер Марія Степанівна”.

Незалежно від службового становища чоловік (хай він навіть генеральний директор міжнародного концерну), коли жінка заходить до його кабінету, має підвестися і, вийшовши з-за столу, чекати, поки вона не представиться й не подасть йому руку. Себе він може не називати, бо відвідувачка, певне, знає, до кого з’явилася на прийом. Коли процедура знайомства завершилася, можна викладати суть справи.

На зустрічі, що має суто діловий чи комерційний характер, жінка може підійти до чоловіка, подати руку для потиску і назвати себе.

Коли ви приходите на нове місце роботи, то маєте представитися самі співробітникам або вас має представити їм керівник. Під час виконання службових обов’язків ви теж можете потрапити в ситуацію, коли потрібно представитися незнайомим людям. За етикетом, слід спочатку привітатися, а потім сказати: “Я – Криворучко Людмила Іванівна, ваш дільничий інспектор”, або: “... ваш новий співробітник”. За потреби представити когось товариству треба говорити: “Я хочу вам представити нового викладача, кандидата історичних наук Івана Зіновійовича Орла”, або: “Сьогодні консультацію проведе Володимир Андрійович Буряк, він фахівець у галузі...”.

Якщо ділове знайомство відбулося, і ви хочете, щоб воно стало тривалим і приємним, тоді вам слід дотримуватися ще й таких правил:

1)коли ви не можете згадати, як звуть вашого ділового партнера, перепитайте ще раз: це краще, ніж ламати голову над якимось особливим звертанням;

2)у товаристві не слід перешіптуватися потай від інших, плескати долонею по столу і надто енергійно виражати свої емоції, довго говорити про власне самопочуття;

3)розповідаючи про відсутнього, не можна казати він чи вона – треба називати людину на ім’я;

4)в установі обов’язково слід дочекатися запрошення господаря сісти.

92

Дедалі ширше для представлення застосовують візитні картки. З привілею дипломатів, державних і політичних діячів візитки перетворилися на предмет чи не повсякденного вжитку під час ділового спілкування бізнесменів, журналістів, учених, службовців – будь-якої людини. Знавці міжнародного етикету авторитетно заявляють, що найбільшого поширення візитні картки набули в Японії. Здається, немає жодного японця, в якого б не було візитної картки, а процес обміну ними перетворився на ще одну національну церемонію.

На візитних картках, які виготовляють з білого цупкого паперу (звичайно розміром 9x5 см), зазначають ім’я й прізвище, а нижче, під ними, – посаду власника картки. У лівому нижньому куті візитки друкують адресу установи, в якій працює її власник, а в правому – номер службового телефону. На зворотному боці може бути вказано аналогічно домашню адресу й номер домашнього телефону.

Візитні картки можна вручати безпосередньо під час знайомства, передавати через інших осіб і надсилати поштою. За правилами етикету, відповідь на одержані візитки слід давати також візитками: оптимальний термін – протягом доби.

Доцільність використання візитних карток зумовлюється двома обставинами: по-перше, вони стисло й чітко представляють її власника; по-друге, є підтвердженням його наміру в майбутньому підтримувати ділові контакти.

Форми звертання. Кожен народ має свої традиційні форми звертання. Ольга Корніяка у книзі “Мистецтво ґречності” наводить такі цікаві приклади. У Румунії є три форми звертання. В англійців цієї проблеми майже немає. Граматична форма звертання на ти у них не вживається. Звертатися на ти можна лише до Бога. У Швеції й Польщі вважають не зовсім ввічливим звертатися до незнайомих, а особливо до старших і керівництва на ви, тому й вживають як компромісний варіант третю особу, приміром: “Чи дозволить пані її провести?”; “Чи не хоче пан редактор залагодити справу?”.

В українській мові, щоб надати звертанню ґречної форми, до займенника ви додають прізвище, ім’я, по батькові чи титул, скажімо: “Леоніде Федоровичу, вас просять до телефону”.

Ввічливим вважається звертання на ви:

-до малознайомої або незнайомої людини;

-до свого друга чи приятеля в офіційних обставинах спілкування (на зборах чи на вченій раді, у присутності офіційних осіб тощо);

-до рівного й старшого за віком чи становищем;

-за підкреслено чемного, стриманого ставлення.

93

Звертання на ти у ділових контактах – вельми складна проблема. З одного боку, це ознака особливого довір’я, близькості, симпатії однодумців. З іншого – коли, скажімо, начальник говорить ти своїм підлеглим, – це принизливо для обох сторін, таке звертання особливо ображає старших за віком.

Останнім часом услід за радикальними політичними й економічними змінами в суспільстві звузилася до мінімуму сфера вживання таких поширених раніше форм звертання до незнайомих (і знайомих), як:

товаришу, громадянине. На зміну їм прийшли: добродію, пане, панове,

шановне зібрання. Але якщо форми звертання вам не до вподоби, вживайте безособові конструкції на зразок: “Даруйте, я зробив це не навмисне”, “Будь ласка, зробіть мені послугу...”

Ці форми склалися в практиці людського спілкування, були систематизовані й визнані загальноприйнятними, оскільки форми спілкування в сучасному нам суспільстві надзвичайно різноманітні, то єдиного етикету для всіх цих форм бути не може.

94

ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Тема 1.

ТЕКСТ. ЕЛЕМЕНТИ ТЕКСТУ

1.Що таке текст?

2.Тема тексту.

3.Засоби зв’язку в тексті.

4.Речення як складова частина тексту.

5.“Дане” та “нове” в реченні.

6.Зв’язок речень в тексті.

7.Абзац як структурна одиниця тексту.

8.Смислові типи текстів: а) розповідь; б) опис; в) роздум.

Література

1.Дудка О.О., Тевелєва Л.А. Українська мова: Довідник. – Х.: Веста, 2006.

2.Непийвода Н.Ф. Сам собі редактор: Порадник з української мови. –

К., 1998.

3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.

4.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000.

5.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь, 1992.

6.

Тема 2.

ВИБІР СЛОВА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

1.Мова – основний засіб спілкування.

2.Вибір слова – вибір способу висловлення.

3.Синоніми – джерело усного і писемного мовлення людини.

4.Вмотивований і невмотивований вибір слова в офіційно-діловому стилі мовлення.

5.Лексика діловодства.

6.Іншомовні слова в офіційно-діловому стилі.

7.Практичні поради щодо вибору слова в діловій мові.

8.Правильний вибір слова - ознака високої культури.

Література

95

1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити /За ред. О.Сербенської: Посібник. – Львів: Світ, 1997.

2.Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо? – К., 1994.

3.Головащук С.І. Українське літературне слововживання. – К., 1992.

4.Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992.

5.Непийвода Н.Ф. Сам собі редактор: Порадник з української мови. –

К.,1998.

6.Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997.

7.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа,1994.

8.Тараненко О.О., Брицин В.М. Російсько-український словник для ділових людей. – К.: “Український письменник”, 1992.

9.Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навчальний

посібник для студентів гуманітарних спеціальностей. – К.: Либідь, 2001.

Тема 3.

РОЛЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ МОВНО-ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ФАХІВЦІВ

1.Мова і спеціальність.

2.Формування мовно-професійної компетенції.

3.Термінологія – основа професійної мови.

Література

1.Коваль А.П. Культура ділової мови. – К.: “Вища школа”, 1976.

2.Непийвода Н.Ф. Сам собі редактор: Порадник з української мови. –

К.,1998.

3.Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури. – К., 1997.

4.Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997.

5.Панько Т.І., Качан І., Мацюк Г. Українське термінознавство. Підручник. – Львів. Світ, 1994.

6.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь, 1992.

7.Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К.: МАУП, 1996.

8.Тараненко О.О., Симоненко Л.М. Стан сучасної наукової термінології //Урядовий кур’єр. – 1993. – 18 березня.

9.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: “Літера”, 2000.

96

Тема 4. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

1.Фразеологічні одиниці та мовні кліше і штампи.

2.Вживання мовних штампів у діловому мовленні.

3.Вживання мовних кліше у професійному мовленні.

4.Засоби міжмовних зв’язків у межах фразеологічних одиниць.

Література

1.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.

2.Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. – К.: “Вища школа”, 1996.

3.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь, 1992.

4.Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. О.Д. Пономарева.

–К., 1991,1997.

*4

97

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО КУРСУ

СТИЛІСТИКА

Завдання 1. У якому рядку допущено стилістичну помилку?

1.Нехай увійде слідуючий студент, бо цьому треба ще трохи поготовитись.

2.Сучасний момент надто складний і непрогнозований.

3.Струмінь води, що витікає з крана, через годину міг би перетворитися на річку.

4.Усе ж надали перевагу першому варіанту.

5.Кожен день залишає в пам’яті свій слід.

Завдання 2. У якому рядку є нелітературне слово?

1.Зал – зала, теза – тезис, гість – гостя.

2.Клавіш – клавіша, жираф – жирафа, ширина – широчінь.

3.Перифраз – перифраза, спазм – спазма, глибина – глибінь.

4.Генезис – генеза, роль – роля, відбиток – відбитка.

5.Відробіток – відробітка, бистрина – бистрінь, височина – височінь.

Завдання 3. У якому рядку допущено стилістичну помилку?

1.Повітря було таке запашне від гірських трав.

2.Нині вже розроблено ефективний метод.

3.Наш клас був дружній, роботящий.

4.У працелюбного життя завжди буде змістовне й повноцінне.

5.Вода з безперервним шумом обвалювалась з гори у прірву.

Завдання 4. У якому рядку наведено словосполучення зі стилістичною помилкою?

1.Говорити українською мовою – говорити по-українському – говорити по-українськи.

2.Додати до вище сказаного – додати до щойно сказаного – додати до сказаного попереду.

3.Заввишки триста метрів – висотою у триста метрів.

4.Згідно з рішенням – відповідно до рішення.

5.Тримоторний літак – трьохмоторний літак.

Завдання 5. У якому стилі мовні штампи є стилістичним засобом, а не помилкою?

1.У науковому.

2.У діловому.

3.В інформаційному.

4.У розмовному.

5.У науково-популярному.

98

Завдання 6. У котрому реченні є стилістична помилка?

1.Не забудьте вимкнути світло в кімнаті.

2.Запиши мій адрес, я буду чекати листа.

3.Телеграми надіслали численні випускники Марії Романівни.

4.Спробуйте висвітлити це питання самостійно.

5.У збірнику вправи були хоч і складні, та дуже цікаві.

Завдання 7. У котрому реченні є стилістична помилка?

1.Ця аптека працює цілодобово.

2.Цікаві міроприємства запланували на серпень місяць.

3.Ми забронювали квиток до Києва.

4.Хто бажає взяти участь у конкурсі?

5.Наступний рік обіцяє бути більш сприятливим.

Завдання 8. Котре речення написане без стилістичної помилки?

1.Парикмахерська була закрита на ремонт.

2.Я відстав у навчанні завдяки тривалій хворобі.

3.Незважаючи на негоду, ми продовжили свою подорож.

4.Чи ти приїдеш і на слідуючу суботу?

5.На тій неділі у нас буде контрольна робота з математики.

Завдання 9. У якому рядку всі словосполучення семантичне і стилістично правильні?

1.Житель України – мешканець будинку, відважний мій рятівник

–рятувальник на озері, ціла доба – круглий сирота.

2.Відчинити вікно – відкрити банку, перевернути стілець – перевернути сторінку, білет на літак – екзаменаційний білет.

3.Музикальна школа – музикальна пам’ять, пам’ятка архітектури

– пам’ятка першокурсникові, виборча компанія – весела компанія.

4.Фотографуватися в анфас, моя автобіографія, нова директива, розповідай дальше.

5.Зараз сім годин, підписка газет і журналів, ставлення до тебе щире, відношення А : В.

Завдання 10. У котрому реченні допущено стилістичну помилку?

1.Тут молодий журналіст очолює відділ культури.

2.Книга вчить любити друзів і палко ненавидіти ворогів.

3.Сьогодні політ людини в небесні далі став реальністю.

4.Подбаймо, щоб ця грізна зброя не потрапила до рук ворога.

5.Вони теж взяли участь в урочистому засіданні ради.

Завдання 11. У якому реченні є стилістична помилка?

1.Це мій давній друг.

2.Я мешкаю в новому будинку.

3.Пробачте, я ненароком зачепила Вас.

99

4.Це мій улюблений поет.

5.Я вибачаюсь, що не прийшла вчасно.

Завдання 12. У якому рядку допущено стилістичну помилку?

1.Ми готові вам допомогти, якщо бажаєте.

2.Чому ти не прийняв участь в тих змаганнях?

3.Я вважаю за правильне відмовитися від цієї поїздки.

4.Сивувату голову мусить трохи схиляти, бо стелі дістає.

5.Варто докласти всіх зусиль до успіху цієї справи.

Завдання 13. У котрому рядку є одна стилістична помилка?

1.Зовнішній державний борг, податкові пільги, спільне підприємництво, особисто ти, будь-хто з нас.

2.Кризисна ситуація, зазнавати втрат, на завершення скажу, займати ділянку, іншим разом.

3.Наступна зупинка, готівковий розрахунок, технічна придатність, на правах винятковості, поїхати за призначенням.

4.Агентська винагорода, безмитне ввезення, перехідний залишок засобів, залежний попит, свій постачальник.

5.Відповідати за бажанням, писати охайно, підносити руку, вимкнути світло, перегорнути сторінку.

Завдання 14. З’ясуйте, в якому рядку наведено стилістично нейтральні (загальновживані) мовні одиниці.

1.Суфікс, дієслово, присудок, фонема, епітет.

2.Мати, батько, вода, жито, робота.

3.Аналіз, синтез, індукція, дедукція, дослідження.

4.За наказом, ввести до складу, відповідно до, згідно з, одержувач.

5.Статус, геноцид, консенсус, виборча кампанія, трудівники полів.

Завдання 15. Який стиль вважають необразним?

1.Офіційно-діловий.

2.Науково-популярний.

3.Художній.

4.Публіцистичний.

5.Розмовний.

Завдання 16. У якому реченні допущено стилістичну помилку?

1.Українська мова є одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу (Із Закону «Про мови в Українській РСР»).

2.В нашій мові – думки і мрії наших предків про волю і щастя, боротьба і звитяга, їхнє одвічне трудолюбство і мрійлива душа (Ю. Мушкетик).

100