КТП (стац.) / Metod laba KTP#1 (2010)

Рисунок 6.6 – Вікна вибору функцій та констант при введенні рівнянь

Перетворення звичайної моделі в параметричну.

Для швидкого перетворення звичайної моделі в параметричну потрібно:

Накласти зв'язки та обмеження, які можна сформувати в напівавтоматичному режимі (співпадання точок, горизонтальність, вертикальність, паралельність і перпендикулярність). Для цього слід виділити необхідні об'єкти і виконати

команду «Параметризировать объекты», відмітивши необхідні обмеження і зв'язки, допуски для співпадання точок і відхилення кутів.

Для того, щоб зробити розміри, штриховки, позначення центрів і технологічні позначення асоційованими з геометричними об'єктами, можна в режимі редагування кожного з цих об'єктів вказати заново базові криві. Проте досвід показує, що простішим буде видалення старих непараметричних об'єктів і введення їх заново при включеному режимі створення асоціативних об'єктів оформлення (особливо для штриховок складної конфігурації).

Сформувати додаткові зв'язки й обмеження в ручному режимі: за допомогою команд інструментальної панелі “Параметризація” .

Перетворення параметричної моделі в звичайну.

Для повного перетворення параметричної моделі у звичайну потрібно:

Виділити всі об'єкти моделі будь-яким зручним способом.

На інструментальній панелі “Параметризація” натиснути кнопку «Удалить все ограничения». Всі обмеження з об'єктів будуть зняті.

Після цього рекомендується закрити документ зберігши всі зроблені зміни і лише потім знову відкрити його для наступного редагування.

41

5)Особливості використання параметричних технологій

Зурахуванням всього вищезазначеного можна зробити наступні висновки: 9 Має сенс параметризувати креслення деталей, при модифікаціях яких змінюються тільки розміри і не змінюється топологія зображення. Таким чином, один раз створена параметрична модель деталі може бути швидко

перебудована простою зміною значень розмірів.

9 Якщо при редагуванні параметричної моделі накладені на неї зв'язки та обмеження допускають декілька варіантів перебудування, буде реалізований той, який потребує мінімальної зміни параметрів. Може виявитися, що цей варіант не відповідає задумам користувача: тому для одержання передбачуваних результатів при створенні параметричної моделі потрібно накладати такі зв'язки й обмеження, які б однозначно визначали її топологію.

9 Присвоїти параметру об'єкта певну іменовану змінну можна тільки через введення асоціативного розміру, що характеризує даний параметр.

9 Найкращий стиль роботи з параметричною моделлю - поступовість. Значні зміни значення розміру (як і редагування перетягуванням точок) краще виконувати послідовно, за кілька прийомів.

Послідовність виконання роботи

1.Ознайомитись з можливостями використання параметричних технологій системи “КОМПАС-2D” та інструментальною панеллю “Параметризація”. Засвоїти загальні прийоми створення та редагування параметричних моделей.

2.Отримати індивідуальне завдання від викладача (схема механізму) та провести його аналіз:

виділити основні ланки механізму та класифікувати їх.

для кожного елемента (ланки) визначити параметричні зв‘язки та обмеження, що необхідні для правильної роботи механізму вцілому.

3.Відкрити новий лист формату А3 (горизонтального розміщення) та створити параметричну модель механізму згідно індивідуального завдання.

4.Перевірити роботоздатність параметричної моделі: послідовно змінюючи положення вхідної ланки (або керуючого розміру) отримати 3..4 проміжні положення механізму та скопіювати їх, розмістивши на кресленні поруч з параметричною моделлю.

5.Заповнити основний напис креслення та зберегти створений документ.

Форма звіту

1.Порядковий номер лабораторної роботи.

2.Назва та мета лабораторної роботи.

3.Стислі теоретичні відомості.

4.Порядок виконання роботи та її результати (схема механізму та його аналіз, креслення з параметричною моделлю механізму та його проміжні положення).

5.Висновки до лабораторної роботи вцілому.

42

ЛІТЕРАТУРА

1.КОМПАС-3D v.10. Руководство пользователя. В трех томах. – СанктПетербург: АО АСКОН, 2009. – 1121 с.

2.Интегрированная система проектирования тел вращения КОМПАСShaft 2D. Библиотека КОМПАС-Shaft 3D. Библиотека канавок для КОМПАС-3D – Санкт-Петербург: АО АСКОН, 2006. – 206 с.

3.КОМПАС-3D V8. Руководство пользователя. В трех томах. – СанктПетербург: АО АСКОН, 2005. – 847 с.

4.Интегрированная система проектирования тел вращения КОМПАС-Shaft 2D. Руководство пользователя. – Санкт-Петербург:

АО АСКОН, 2005. – 201 с.

5.	А. Потёмкин.	Трехмерное твердотельное	моделирование. –
	М.: Компьютер Пресс, 2002. –296 с.
6.	КОМПАС-3D	V6 Plus. Быстрый старт.	– Санкт-Петербург:
	АО АСКОН, 2003. – 189 с.

7.КОМПАС-3D. Руководство пользователя. – Санкт-Петербург:

АО АСКОН, 2000. – 194 с.

8.КОМПАС-График для Windows™. Руководство пользователя. В двух томах. – Санкт-Петербург: АО АСКОН, 1999. – 741 с.

9.КОМПАС-График для Windows™. Практическое руководство. В двух томах. – Санкт-Петербург: АО АСКОН, 1999. – 1069 с.

10. А. Потемкин. Инженерная графика. Просто и доступно. – М.: Издательство «ЛОРИ», 2000. – 492 с.

11.Інженерна та комп‘ютерна графіка: Підручник / В.Є. Михайленко, В.М. Найдиш, А.М, Підкоритов, І.А. Скидан. – 2-ге вид., перероб. –

К.: Вища школа, 2001. – 350 с.

43

ЗМІСТ

Вступ

Лабораторна робота №1

КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ БІБЛІОТЕКИ СИСТЕМИ “КОМПАС”

Лабораторна робота №2

СЕРВІСНІ МОЖЛИВОСТІ ПАНЕЛІ „ИЗМЕРЕНИЯ” СИСТЕМИ “КОМПАС-2D”

Лабораторна робота №3

СИСТЕМА ПРОЕКТУВАННЯ ПРУЖИН “КОМПАС-SPRING”

Лабораторна робота №4

СТВОРЕННЯ КОРИСТУВАЦЬКИХ БІБЛІОТЕК ФРАГМЕНТІВ

Лабораторна робота №5

ПРОЕКТУВАННЯ ТІЛ ОБЕРТАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ БІБЛІОТЕКИ “КОМПАС-SHAFT 2D”

Лабораторна робота №6

ПАРАМЕТРИЧНІ МОЖЛИВОСТІ СИСТЕМИ “КОМПАС-2D”

ЛІТЕРАТУРА

44

4

8

12

19

23

31

43