Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
53
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
115.2 Кб
Скачать

Практичне заняття № 6 Тема: особливості роботи територій та об’єктів природно-заповідного фонду

План:

І.Екоінформація.

ІІ. Основні питання заняття:

  1. Форми власності на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

  2. Основні засоби збереження природно-заповідного фонду.

  3. Виділення територій та об’єктів природно-заповідного фонду на місцевості.

  4. Управління та громадський контроль природно-заповідного фонду.

  5. Науково-дослідні роботи на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

Необхідно знати:

  1. Структуру природно-заповідного фонду України.

  2. Стан та перспективи розвитку природно-заповідного фонду України.

  3. Форми власності на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

  4. Основні засоби збереження природно-заповідного фонду.

  5. Інформаційні та охоронні знаки, якими виділяються на місцевості території та об’єкти природно-заповідного фонду.

  6. Знати обов’язки громадського інспектора.

  7. Виділяти роль Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної служби заповідної справи та Державних управлінь екології та природних ресурсів

  8. Характеризувати основні розділи Літопису природи:

  9. Знати види науково-дослідних робіт, які проводяться на територіях та об’єктах ПЗФ України.

Література:

  1. Конспект лекцій.

Теоретичний матеріал: Форми власності на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду

Території та об'єкти природно-заповідного фонду можуть бути у власності народу України, а також мати інші форми власності, перед­бачених законодавством України.

Території природних заповідників, заповідні зони біосферних за­повідників, землі та природні ресурси, надані національним природ­ним паркам у постійне користування, є власністю народу України (ст.4 Закону ''Про природно-заповідний фонд України"). Регіональні ландшафтні парки, а також буферні зони, зони антропогенних ланд­шафтів, зони регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу національних парків, але не надані їм у постійне користування, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть бути як у власності народу України, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (ст. 4 Закону ''Про природно-заповідний фонд України"). Землекористувачі повинні забезпечити режим охорони та збереження природно-заповідних територій та об'єктів відповідно до вимог виданого їм охоронного зобов'язання (у випадку порушення цих вимог вони можуть притягуватися до відповідальності згідно із законодавством України.

При створенні природних та біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків, заказників розробляються Положення. Положення про природно-заповідні об'єкти загальнодержавного значення затверджуються Міністерством екс га природних ресурсів України, а про об'єкти місцевого значення органами місцевої влади.

Особливості природоохоронного режиму пам'яток природи і заповідних урочищ та їх завдання фіксуються безпосередньо в первинних облікових документах.

За законом "Про природно-заповідний фонд України" природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, а також ботанічні сади, дендрологічні сади, зоологічні парки загальнодержавного значення визнаються юридичними особами, тобто вони мають штати, печатку та відповідні бюджетні кошти на їх утримання. Юридичними особами можуть бути визнані (при наявності відповідного наукового обґрунтування коштів) ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки мі чого значення та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. В цьому випадку ці питання вирішуються індивідуально відповідно законодавства України.

Особливо цінні території та об'єкти можуть мати комплексну охорону. Так, якщо певні території або об'єкти, крім особливої екологічної, наукової, естетичної, господарської цінності мають ще й історико- культурну цінність, вони підлягають комплексній охороні згідно з "Положенням", яке затверджується Мінприроди України та Міністерством культури України. Землі під цими об'єктами належать до зе­мель природоохоронного та історико-культурного призначення.

Соседние файлы в папке Заповідна справа