23

Лекція 2 (4год) тема 3, 4.

ПРИВЕДЕНА ВАРТІСТЬ ТА АЛЬТЕРНАТИВНІ ВИДАТКИ.

ПРИЙНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ ЗА МЕТОДОМ ЧИСТОЇ ПРИВЕДЕНОЇ ВАРТОСТІ.

1. Вартість грошей у часі

2. Оцінка корпоративних цінних паперів

3. Оцінювання акцій

4. Оцінка облігацій

Література:

1. Суторміна В. М, Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник. — К.: КНЕУ, 2004. — С. 168—205.

1. Вартість грошей у часі

Концепція часової вартості грошей

Час — це гроші! Даний закон конкуренції визначає мотивацію підприємців, а відповідно, і прийняття фінансових рішень менеджерами. Однією з проблем корпорації у її підприємницькій і фінансовій діяльності є проблема нестикування в часі потоків прибутків і витрат. Прибуток ще не накопичено в достатній сумі, але корпорація може прийняти рішення, обумовлене економічними обставинами. Тому вона залучає певні суми для фінансування проекту в борг. Виникає дуже важливе питання: чи виправдане це рішення, тобто «чи варта шкурка вичинки?». Менеджери корпорації мають визначити, чи принесуть позичкові гроші необхідний дохід у майбутньому.

Прийняття фінансових рішень завжди передбачає обмін сьогоднішніх грошей на майбутні гроші. Оскільки купівельна спроможність грошей постійно змінюється, то в кінцевому підсумку відбувається обмін купівельної спроможності сьогоднішніх грошей на купівельну спроможність майбутніх грошей. Процентна ставка, за якою здійснюється цей обмін, залежить від вартості грошей у часі або від тимчасової вартості грошей.

Основи теорії часової вартості грошей викладені американським економістом Ірвінгом Фішером (1867—1947). У своїй праці «Теорія процента», виданій у 1930 р., він розвиває теорію часової вартості грошей. Категорію «час» увів в економіку представник австрійської школи Євген Бем-Баверк (1851—1914). Заслуга І. Фішера полягає в тому, що він на підставі теорії процента показав економічне значення вартості грошей у часі. І. Фішер пише, що «фундаментальна проблема визначення вартості грошей у часі, яку поставила Природа, полягає в приведенні майбутньої вартості до сьогоднішньої, тобто у визначенні капітальної вартості майбутніх прибутків»¹ (курсив наш. — В. С.). І. Фішер підкреслює, що всі інвестори цікавляться майбутніми доходами. Вони об’єд­нуються для утворення акціонерних товариств і передають функції управління капіталом менеджерам. Основна мета управління корпорацією — максимізація багатства акціонерів, тобто отримання приведеної вартості грошей і, в кінцевому підсумку, нетто приведеної вартості.

Філософською основою розвитку теорії часової вартості грошей є праці лауреата Нобелівської премії І. Пригожина, котрий писав, що «час — фундаментальний вимір нашого існування» і що «час передує буттю»². Прискорення темпів економічного розвитку на основі принципово нових технологій, які «підштовхують час», змусило по-новому глянути на «гроші», інвестовані корпорацією в нові проекти. Вимагалося привести майбутні доходи до «сьогоднішніх грошей».

З 1950-х років, коли загострились економічні проблеми розвит­ку, інтерес до часової теорії вартості грошей зростає. По-новому постала проблема відновлення капіталу на передовій науково-технічній основі, введення інновацій, нових інформаційних технологій. Потреба збільшення норми накопичення капіталу, її інтенсифікація диктувала необхідність визначення вартості грошей у часі в економічному світі, що швидко розвивається.

Концепція вартості грошей у часі передбачає визначення:

• майбутньої вартості грошей;

• приведеної (сьогоднішньої) вартості грошей.

Основу концепції часової вартості грошей становить розкриття сутності приведених (сьогоднішніх) грошей.

Як зазначається в західній економічній літературі, концепції тимчасової вартості грошей, а також ризику є основними в тео­рії і практиці корпоративних фінансів і функціонування ринку капіталу.

По-перше, сьогоднішній долар (євро, єна і т. п.) коштує більше ніж той, який одержить корпорація в майбутньому: через тиждень, через рік. Він сьогодні вже «в роботі», тобто приносить дохід.

По-друге, майбутній долар містить більше ризику, тобто непев­ності в одержанні очікуваного прибутку, ніж сьогоднішній.

Визначення майбутніх грошових потоків дає можливість обчислити приведену вартість грошей, тобто фінансових потоків, дізнатися, скільки вони коштують сьогодні, зараз. І навпаки, визначення майбутньої вартості дає змогу передбачити рух грошових потоків у майбутньому, тобто їх зростання.