5 курс 2 семестр / SR_YaNA_avt_obr_inf / Змістовий модуль cr3 яна

Змістовий модуль 3. Проблеми використання технологій автоматизованої обробки інформації .

1. Як варто розуміти нову інформаційну технологію?

Науковцями одержано ряд фундаментальних та прикладних наукових результатів у галузі створення інтелектуальних інформаційних технологій та систем, зокрема у теорії структурного розпізнавання образів, у розпізнаванні і розумінні злитного мовлення, сприйняття та розуміння біо- та фізіологічних сигналів, інтелектуального управління, створення складних нейрокомп'ютерних комплексів, змістовної обробки знань, представлених в текстовій формі. Результати Центру визнані в країні та за кордоном.

Постановою Уряду Міжнародний Центр визначено Органом управління та Координатором Державної науково-технічної програми «Образний комп'ютер», яка спрямована на створення та впровадження інтелектуальних інформаційних технологій, що дозволять якісно розширити функціональні можливості сучасних комп'ютерів і комп'ютерно-телекомунікаційних систем та зростання вітчизняного мікроелектронного виробництва наукомістких високотехнологічних виробів масового використання. В рамках виконання цієї Програми розроблено новий клас високих наукомістких інформаційних технологій з елементами інтелекту людини, здатних розуміти людську мову, бачити і сприймати об'єкти навколишнього середовища, оперувати знаннями. Такі технології дозволять створювати якісно нові типи комп'ютерів для вирішення складних задач, що недосяжне сучасними традиційними засобами. Розроблення комп'ютерів, які виконують не тільки обчислення, але й моделюють образне сприйняття світу та образне прийняття рішень відносять до проривних напрямів у науково-технологічному поступі. Створено ряд дослідних зразків високоінтелектуальних мікроелектронних виробів, що обумовлює можливість розвитку в Україні сучасного вітчизняного мікроелектронного виробництва. Розробки виконані на високому науково-технічному рівні, функціональні та технічні показники відповідають світовому рівню, ряд розроблених пристроїв не має промислових світових аналогів. Промислове виробництво цих приладів розпочато на підприємствах Міністерства промислової політики України.

Міжнародний Центр разом з інститутами Кібернетичного Центру зробив вагомий внесок в розробку Концепції інформатизації України, в розвиток методичних основ інформаційного суспільства, розробку національної програми інформатизації України, ряду базових законопроектів у цій галузі. Розроблена українська концепція та стратегія розвитку інформаційного суспільства полягає в тому, що вона визначає знання та інформацію основними ресурсами суспільства та обумовлює ряд переваг в фазових переходах розвитку інформаційного суспільства. Реалізація такої стратегії дозволяє вже на ранніх стадіях становлення інформаційного суспільства здійснити природний перехід до суспільства знань.

3. Яка історія розвитку інформаційної технології?

Сучасне життя важко зараз уявити без такої новинки наукового прогресу, як комп’ютер. Ця новинка інформаційних технологій стрімко увірвалась в наше життя, швидкими темпами витісняючи раніше винайдені досягнення людства,при чому такими ж самими швидкими темпами весь час змінюючись і удосконалюючись. А розпочиналось все так:

1941 Конрад Цузе побудував перший в світі діючий релейний двійковий комп'ютер Z3 з програмним управлінням.

В 1946 році видатний американський вчений-статистик Джон Тьюкі (радник п'яти президентів Сполучених Штатів) запропонував назву БІТ (BIT - абревіатура від BInary digiT). Тьюки обрав біт для позначення одного двійкового розряду, здатного приймати значення 0 або 1.

У 1948 році введений в дію перший в світі комп'ютер з програмою, що зберігається - "Манчестерський Марк-1 ", створений англійськими вченими Томом Кілбурном (Tom Kilburn) і Фредді Вільямсом (Freddie Williams) з Манчестерськрго університету.

Джей Форрестер запатентував пам'ять на магнітному осерді. Уперше така пам'ять застосована на машині Whirlwind-1. Вона являла собою два куби з 32х32х17 осердям, яке забезпечувало зберігання 2048 слів для 16-розрядних двійкових чисел з одним розрядом контролю парності.

У цій машині була уперше використана універсальна неспеціалізована шина (взаємозв'язки між різними пристроями комп'ютера стають гнучкими) і як системи введення-висновку використовувалися два пристрої: електронно-променева трубка Вільямса і пишуча машинка з перфолентою (флексорайтер).

Фірма IBM випустила свій перший промисловий комп'ютер IBM 701, який являв собою синхронну ЕОМ паралельної дії, утримуючу 4000 електронних ламп і 1200 германиевых діодів.

В Масачусетському технологічному інституті був розроблений перший експериментальний комп'ютер на транзисторах ТХ-0 (в 1955 році він уведений в експлуатацію).

З'явився перший накопичувач на магнітній стрічці, пристрій IBM 726.Щільність запису становила 100 символів на дюйм, швидкість 75 дюймів за секунду.

Фірма IBM випустила вдосконалений варіант машини IBM 701. IBM 704 відрізнялася високою швидкістю роботи, в ній використовувалися індексні регістри і дані представлялися в формі з плаваючою комою.

Після ЕОМ IBM 704 була випущена машина IBM 709, яка в архітектурному плані наближалася до машини другого і третього поколінь. У цій машині вперше була застосована непряма адресація і вперше з'явилися канали введення-висновку.

Фірмою IBM були розроблені плаваючі магнітні головки на повітряній подушці. Винахід дозволив створити новий тип пам'яті - дискові запам'ятовуючі пристрої. Це - перший жорсткий диск. Він був 24", вміщав 5 Мбайт даних і коштував більше за мільйон доларів.

Перші ЗУ на дисках з'явилися в машинах IBM 305 і RAMAC-650. Остання мала пакет, що складається з 50 металевих дисків з магнітним покриттям, які оберталися з швидкістю 1200 про/міна. На поверхні диска розміщувалося 100 доріжок для запису даних, по 10000 знаків кожна.

У моделі IBM 350 RAMAC уперше з'явилася пам'ять на дисках (алюмінієві намагнічені диски діаметром 61 см).

Японська корпорація NEC розробила перші японські комп'ютери NEC-1101 і 1102.

Bell Labs створила пристрій (деяка подібність модему) для передачі даних по телефонних лініях.

Е.В.Евреїновим і Ю.Косаревим запропонована модель колективу обчислювачів і обгрунтована можливість побудови суперкомп'ютерів на принципах паралельного виконання операцій, змінної логічної структури і конструктивної однорідності.

Співробітник Стенфордського дослідницького центра Дуглас Енгельбарт (Douglas (Doug) Engelbart) продемонстрував роботу першої миші.

В 1964 році фірма IBM оголосила про створення шести моделей сімейства IBM 360 (System 360), що стали першими комп'ютерами третього покоління.

Моделі мали єдину систему команд і відрізнялися один від одного об'ємом оперативної пам'яті і продуктивністю.

IBM розробила першу підсистему дискової пам'яті IBM RAMAC 305. Вона мала місткість всього 5 Мбайт на 50 двухфутовых пластинах. Інший спільний проект IBM і групи користувачів SHARE розробка нової мови програмування, що об'єднує можливості обробки наукових даних і рішення бізнесу-задач. Назвали його PL/1 (Programming language - універсальний програмно-орієнтований). Створений на фірмі IBM.

У грудні 1968 року була організована конференція Полом Сеффо (Paul Saffo), професором історії Стенфордського університету і оракулом комп'ютерних технологій. На цій конференції була незвичайна демонстрація. Відеопотік, що направляється по радіоканалу з Альто, освітлював основні моменти роботи Девіда Енгельбарта в Стенфордськом дослідницькому інституті (SRI - Stanford Research Institute). Були показані наріжні камені нової інформаційної ери: інтерактивне програмування, спільне використання баз даних, відеоконференції, навігація у віртуальних просторах, прототип віконного інтерфейсу.

Під егідою Агентства по перспективних дослідженнях МО США (ARPA) почалася розробка і впровадження глобальної військової комп'ютерної мережі, зв'язуючої дослідницькі лабораторії на території США. 29 жовтня 1969 року прийнято вважати вдень народження Мережі.

У цей день була зроблена сама перша, правда, що не цілком вдалася, спроба дистанційного підключення до комп'ютера, що знаходився в дослідницькому центрі Стенфордського університету (SRI), з іншого комп'ютера, який стояв в Каліфорнійськом університеті в Лос-Анджелесі (UCLA). Віддалені один від одного на відстань 500 кілометрів, SRI і UCLA стали першими вузлами майбутньої мережі ARPANet.

Випробування першої черги ARPANet зайняли всю осінь 1969 р. Потім до мережі підключили ще два вузли: Каліфорнійський університет Санта-Барбари (UCSB) і Університет штату Юту (UTAH). Саме ці чотири організації розподілили між собою основні функції по створенню компонентів першої в історії Wide Area Network:

* UCLA проведення вимірювальних випробувань;

* SRI створення інформаційного центру;

* UCSB розробка математичного апарату;

* UTAH перші роботи по трьохмірній графіці.

Проведення випробувань стало можливе завдяки тому, що до 1 вересня 1969 р. компанія BBN (Bolt, Baranek і Newman) виготувала перші примірники пристрою IMP (Interface Message Processor), що забезпечує зв'язок між комп'ютерами по телефонних каналах.

Хроніка цих днів детально викладена в інтерв'ю з Гвинтом Серфом його іноді називають "батьком" Інтернету "Як з'явився Інтернет" (How the Internet Came to Be)

Фірмою Intel (США) створений перший мікропроцесор (МП) - логічний пристрій, що програмується, виготовлений по технології СБИС.

Автором мікропроцесора Intel-4004 - багатокристальної схеми, що містить всі основні компоненти центрального процесора, був Едвард Хофф.

Процесор 4004 був 4-бітний і міг виконувати 60 тис. операцій в секунду.

Фірма IBM випустила перший гнучкий магнітний диск. Колектив під керівництвом Алана Шугарта вигадує перший, восьмидюймовий флоппі-диск (місткістю 80 Кбайт).

Молоді американці Стів Джобс і Стів Возняк організували підприємство по виготовленню персональних комп'ютерів "Apple" ("Яблуко"), призначених для великого кола непрофесійних користувачів. Apple-1: з цієї незграбної скриньки починався шлях до зірок. Продавався Apple 1 по вельми цікавій ціні - 666,66 долари. За десять місяців вдалося реалізувати біля двохсот комплектів.У 1977 році були запущені в масове виробництво три персональних комп'ютери: Apple-2, TRS-80 і PET.Apple-2 являв собою досить дорогий (1300$ без монітора і касетного магнітофона) комп'ютер, але був виконаний на небаченому до цього технічному рівні. Це була машина для користувачів. Вона містила процесор 6502 і мінімальне число мікросхем (розташованих на одній друкарській платі), зашите в ПЗУ програмне забезпечення - обмежену операційну систему і Basic, 4 Кбайт ОЗУ, два ігрових електронних пульта, інтерфейс для приєднання до касетного магнітофона і система кольорової графіки для роботи з кольоровим монітором або звичайним телевізором.

В кінці літа 1981 року в засобах масової інформації було оголошено про випуск корпорацією IBM "своєї самої компактної і недорогої комп'ютерної системи - IBM Personal Computer". Зазначалося, що "сконструйована спеціально для застосування в бізнесі, в школі і будинку, ця проста у використанні система продається по ціні всього 1565 доларів", причому "пропонується безліч вдосконалених можливостей, а з додатковим програмним забезпеченням можуть використовуватися сотні популярних прикладних програм". Уперше на напівофіційному рівні було застосоване словосполучення Personal Computer (PC), що стало незабаром так популярним у всьому світі.

В березні 1989 р. Чи Тім Бернерс- (Tim Berners-Lee)з CERN запропонував керівництву цього міжнародного європейського наукового центра концепцію нової розподільної інформаційної системи, яку назвав World Wide Web. Свої міркування він виклав в проекті Гіпертекст, направлених керівництву CERN. Він вважав, що інформаційна система, побудована на принципах гіпертекста, повинна об'єднати всю безліч інформаційних ресурсів CERN, яка складалася з бази даних звітів, комп'ютерної документації, списків поштових адрес, інформаційної реферативної системи, наборів даних результатів експериментів і т. п. Гіпертекстова технологія повинна була дозволити легко "перестрибувати" з одного документа в інший. У 1990 році ці пропозиції були прийняті, і проект стартував.

У березні 1996 року фірма Intel уперше представила інформацію про технологію MMX (Matrix Math Extensions [instruction set] - набір команд для розширення матричних математичних операцій), спочатку Multimedia Extension [instruction set] - набір команд для мультимедіа-розширення. Дана технологія корпорації Intel реалізована в 1997 році в процесорах Pentium для підтримки мультимедіа .