64

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

С.Ф. Сливко

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

“ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА”

Запоріжжя

2005

Конспект лекцій з дисципліни “Цивільна оборона” для студентів усіх форм навчання / Укл.: к.м.н., доц. Слівко С.Ф. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2005.

Укладачі: к.м.н., доц. Слівко Світлана Федорівна

Рецензент: С.Н.Орешко, начальник відділу підготовки та навчання

населення Головного управління з питань

надзвичайних ситуацій та у справах

захисту населення від наслідків Чорнобильскої катастрофи Запорізької облдержадміністрації

Обговорено на засіданні кафедри

менеджменту та основ технологій

протокол № ____________

“____” ______________ 2005 р.

зав. кафедрою _________________

Рекомендовано як конспект лекцій з дисципліни “Цивільна оборона” для студентів усіх спеціальностей всіх форм навчання.

Тема 1: Цивільна оборона у сучасних умовах. Основні положення Закону України “Про Цивільну оборону України”. Роль і завдання мнс України.

Техногенне, екологічне та природне становище України з точки зору його негативного впливу на людей та навколишнє середовище рік від року стає складнішим, якщо не надзвичайним.

Тому немає потреби доводити необхідність створення державної системи, яка могла б своїми заходами і практичними діями запобігти надзвичайній ситуації (НС) та надійно захищати життя і здоров`я людей у разі їх виникнення.

У більшості країн світу такою національною системою є цивільна оборона (ЦО), діяльність якої регулюється відповідно Закону про Цивільну оборону.

Така система існувала та існує в Україні. Але, відповідно до офіційних поглядів, своїми заходами вона була спрямована на задоволення, головним чином, потреб воєнного часу.

Після виникнення катастрофи на Чорнобильській АЕС 1986 року була спроба покласти на цивільну оборону завдання з захисту людей від наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха, але підстави, на яких вони мали здійснюватись, не мали юридичної сили.

Тому, з набуття Україною незалежності, враховуючи досвід економічно розвинутих країн, було розпочато законодавче офор-млення ЦО як державної системи органів управління та сил призначених до здійснення заходів щодо захисту населення від впливу наслідків надзвичайних ситуацій.

При розробці Концепції ЦО України і Закону України «Про Цивільну оборону України» головна увага зверталася на досягнення таких напрямків як:

- щоб Концепція і Закон враховували світовий досвід побудови і здійснення заходів ЦО та повною мірою відповідали Женевській /1949р./ конвенції «Про захист жертв війни»;

- відповідність системи захисту населення від наслідків НС умовам, потребам і можливостям держави;

- відповідність організаційної структури створюваної системи конституційній побудові державної виконавчої влади і прийнятому законодавству України з питань оборони, державної безпеки та надзвичайного стану;

- забезпечення високої реальної готовності органів, управління і сил ЦО до дій за призначенням та високої ефективності цих дій.

Певною мірою вдалося досягти цієї мети - Цивільна оборона України відповідає тим умовам, що витікають із аналізу можливих НС техногенного екологічного, природного та воєнного характеру.

Прийняття Концепції та Закону «Про Цивільну оборону України» є наслідком кропіткої, тривалої та напруженої роботи великого загалу фахівців штабів ЦО і, насамперед, зацікавлених міністерств та відомств.

Протягом року було опрацьовано декілька варіантів цих надзвичайно важливих документів і 28 жовтня 1992 року Верховна Рада України розглянула їх і схвалила «Концепцію Цивільної оборони України» та в першому читанні Закон України «Про Цивільну оборону України» і лише 3 лютого 1993 року остаточно. З надрукуванням його в періодичних виданнях 6 березня 1993 року Закон вступив в дію.

Що стосується Концепції Цивільної оборони України, то вона грунтується на законодавстві України з питань оборони і державної безпеки, положеннях міжнародного гуманітарного права, визначених Женевською конвенцією «Про захист жертв війни», а також офіційно прийнятих поглядах на проблеми захисту людей та економіки від впливу наслідків НС. Вона передбачає не тільки напрямки і конкретні кроки на шляху виконання завдань ЦО на сучасному етапі, але й створює передумови для подальшого удосконалення системи ЦО, відповідно до соціально-політичних та економічних змін, що відбу-ваються в державі, у таких напрямках, як удосконалення системи управління, реформи сил, розширення кола завдань які вирішуються та перегляду системи підготовки кадрів.

І що необхідно підкреслити особисто, так це те, що прийняття Концепції надало змогу розпочати дуже важливу для нашого суспільства, народу України, законотворчу роботу з питань ЦО. Першим таким кроком була розробка та прийняття Закону «Про Цивільну оборону України».