ЗМІСТ

Розділ 1. Сутність проблеми легалізації доходів, отриманих злочиннім шляхом.

1.1.Економіко-правова характеристика поняття «легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом».

1.2.Типологія засобів «відмивання грошей».

1.3.Міжнародний досвід і співробітництво у сфері боротьби з відмиванням грошей.

Розділ 2. Роль банків у боротьбі з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

2.1. Аналіз діяльності банків з протидії легалізації доходів, отриманих злочиннім шляхом.

2.2. Механізм діяльності банку з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

2.3. Статистичні дані, щодо боротьби з відмиванням грошей.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗКЛЮЧОВИХПРОЦЕСІВ, ЩОВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ВІДМИВАННІ ГРОШЕЙ.

3.1. Правопорушення пов'язані з відмиванням грошей.

3.2.Заходи запобігання операціям з відмиванням грошей.

Висновки перелік використаної літератури додатки

ВСТУП

У світовій економіці останнім часом чіткою домінантою у сфері регулювання фінансових взаємовідносин стала боротьба з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Відмивання грошей вже вийшло за рамки окремих країн чи регіонів, набувши глобального значення.

Весь світ дійшов згоди, що боротьба з відмиванням грошей, набутих злочинним шляхом, у банківському секторі економіки – справа виняткової ваги. Щоб запобігти легалізації “брудних” грошей, вдаються до різних методів і засобів. Зокрема, розробляють і приймають відповідні закони та підзаконні акти, директиви міжнародних економічних союзів, провідні світові банки встановлюють спеціальні правила, а органи виконавчої влади запроваджують відповідні системи контролю, надають рекомендації стосовно конкретних напрямів боротьби із цим явищем та ін.

Основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей світового досвіду протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму у світі и в Україні.

В Україні відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, передбачена Кримінальним Кодексом України та карається позбавленням волі на строк від 3 до 15 років з конфіскацією майна, застосуванням додаткових санкцій тощо

Тобто можна сказати, що в Україні відповідальність за легалізацію злочинних коштів та неповідомлення або незаконне розголошення інформації про осіб, що здійснюють сумнівні (підозрілі) операції, є однією із найбільш суворих у світі.

Суб'єкти державного фінансового моніторингу: НБУ, Державна комісія з фондового ринку та Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, здійснюють функції нагляду та контролю за відповідними суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу контролюють безпосередньо операції клієнтів і повідомляють про операції, які підозрюються у легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Проблемі боротьби з корупцією в Україні було присвячено ряд наукових та науково-практичних конференцій та семінарів

Корупція в Україні була предметом дослідження в наукових працях О.Ф. Бантишева, О.Ю. Бусол, С.Б Гавриша, П.Т. Геги, О.Г. Кальмана, М.І. Камлика, Є.В. Невмержицького, В.А. Климента, М.І. Мельника, Б.В. Романюка, В.І. Шакуна [3, 4]. Правові аспекти корупції і боротьби з нею були розглянуті в працях російських учених Б.В. Волженкіна, П.А. Кабанова, А.І. Кирпичникова, С.В. Максимова [5] та інших.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ, ОТРИМАНИХ ЗЛОЧИННІМ ШЛЯХОМ