ДРУ семінар 13 презентація
.docелектронні презентації або реферативну доповідь на тему «Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні: світові тенденції та вітчизняна специфіка». Здійснити характеристику різних країн світу та порівняти з Україною.
Слайд 1 тема ….
Слайд 2
Бюрокрáтія (від фр. bureau — бюро, канцелярія та грец. κράτος — влада, панування) — адміністративна система організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність.
Слайд 3
Державна бюрократія покликана виконувати функцію посередника у владних відносинах між державою і населенням.
Для бюрократії характерне перебільшення значення формальних процедур, скрупульозне виконання інструкцій, що спричиняє відокремлення бюрократичного управління від потреб об'єктів управління, помилки у керівництві та його неефективність при вирішенні проблем, які вимагають нетрадиційних підходів та засобів.
Слайд 4
Ознаки бюрократії властиві будь-якому виду соціального управління. У недемократичному суспільстві панування бюрократії сприяє утвердженню безконтрольного і необмеженого панування чиновництва, яке перетворюється у самодостатню, відокремлену від суспільства верству, усуненню громадян від управління суспільними справами, стає підгрунтям для запровадження авторитарних процедур та методів управління.
Слайд 5
У Західній Європі виникнення і посилення бюрократії йшло паралельно виникнення і посилення державної влади. Поряд з політичною централізацією розвивалася і централізація адміністративна, як знаряддя і підмога першої вона була необхідна для того, щоб витіснити феодальну аристократію і старі общинні влади зі всіх, по можливості, сфер управління і створити особливий клас посадових осіб, безпосередньо і виключно підлеглих впливам центральної влади .
З занепадом і виродженням місцевих корпорацій, спілок і станів з'явилися нові завдання управління, коло діяльності державної влади розширювався безперервно, поки не склалося так зване поліцейську державу (XVII-XVIII століття), в якому всі відправлення життя духовної та матеріальної однаково підкорялися опіки державної влади.
Слайд 6
Бюрократія, зрозуміло, не є винятком. Спеціальна суспільно корисна функція бюрократа - управлінська функція - не скасовує паразитизм бюрократії. Більш того, чим більше чисельність і вплив бюрократії, тим більше привілеїв (де-факто або навіть де-юре) бюрократія присвоює собі, тобто тим більше паразитичної вона стає. Це загальне правило, поширюється на будь-яку бюрократію взагалі - з моменту виникнення бюрократії як суспільного феномену. Джон Уілсон, наприклад, виявляє абсолютно ту ж картину в настільки архаїчному суспільстві, як давньоєгипетське: «... посади множаться, далеко виходячи за межі особистої підзвітності, метою стає синекура, забезпечує потенційно високі доходи».
Слайд 7
Будь-яка бюрократія скільки-то успішно функціонує тільки тому, що перекладає власне роботу з усіх своїх членів взагалі на меншість апарату - на трудоголіків і «робочих конячок», які, звичайно, зустрічаються на всіх сходинках бюрократичної драбини, але чим вище - тим рідше і рідше . Тобто майже весь обсяг необхідної роботи (не дійсно необхідною, а необхідної по внутрішніх, збоченим бюрократичним уявленнями) все більше перекладається на «простих виконавців», на бюрократичні низи, тобто, як правило, на людей, що володіють обмеженим досвідом (в тому числі і обмеженим досвідом функціонування всередині бюрократичної системи), обмеженими знаннями, обмеженими здібностями. По суті, бюрократичні низи - це «середні верстви» («середній клас»), тобто малопрівілегірованние (хоча й привілейовані все-таки) службовці, для яких статус, спосіб життя (більш паразитичний, ніж їх власний) і привілеї бюрократичних верхів стають предметом жадання.
Слайд 8
Однак вже такі письменники, як Кафка, Чехов і Куртелін, бичували у своїх творах представників бюрократії - адміністраторів , чиновників, клерків. І справді, ще до великого перелому, ознаменованого революцією 1917 р., і затвердження моделі нового суспільства за межами СРСР бюрократія була соціальним утворенням, панування якого спиралося не на походження і гроші, а на знання та застосування законів, розуміння функцій і завдань інститутів та органів влади. Саме бюрократія незмінно представляє собою панівну силу незалежно від конкретної форми влади. Форма змінюється, непорушними залишаються позиції бюрократії, що грає роль щодо автономного фільтра і гальма політичних змін, породжуваних представницькою демократією. Маючи на увазі цю громадську структуру, Леон Блюм у 1936 р. сказав, що Народний фронт міг, найбільше, стояти при владі, але ні в якому разі не володіти нею. Він розумів, що в умовах представницької та парламентської демократії влада знаходиться в руках бюрократії, яку іменують адміністрацією.
Слайд 9
Питання бюрократії в системі державного управління в даний час є особливо важливим як в теоретичному, так і в практично - політичному розумінні. Україна переживає глибокі соціальні перетворення. Політика демократизації поглибила розуміння необхідності корінних змін, розширила соціальну базу і набуває суперечливого характеру
Слайд 10
Бюрократизована держава не може служити народу, справі розбудови суспільства, оскільки бюрократ переслідує власні цілі,
вирішує свої проблеми за рахунок держави. Бюрократизм – це суспільний паразитизм. В результаті бюрократія і сьогодні, залишаючись невидимою і безкарною, є тою силою, що визначає стан справ у державі.
Слайд 11
Кінець