1. Поняття господарського права як галузі права та як галузі правової науки.

Господарське право (як галузь права) - це система правових норм, що регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності або управління нею (такою діяльністю) із застосуванням різних методів правового регулювання.

Наука господарського права вивчає історію становлення та розвитку, системи правового регулювання господарських відносин в Україні та за кордоном, виявляє закономірності, тенденції, прогалини правового регулювання господарських відносин і напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання, так і правозастосовчої практики, використовуючи різноманітні наукові методи: аналізу, синтезу, історичний, порівняльно-правовій, евристичний, синергетичний та ін.

Теоретичними основами (елементами) науки господарського права є:

- виявлення та аналіз нормативно-правових актів і правових норм господарського законодавства;

- визначення правових засобів функціонування господарського права (в тому числі дослідження механізму дії певних груп норм, виявлення з наукових позицій їх зв'язків і залежностей між ними, характеру методів правового регулювання, а також виявлення прогалин, колізій, інших вад);

- с розробка способів удосконалення господарсько-правової практики.

Завданнями науки господарського права с:

- забезпечення обґрунтованості та ефективності нормотворчого процесу;

- визначення критеріїв оцінки відповідності господарського права (як галузі права) закономірностям і принципам правового регулювання;

- розробка найбільш оптимальних механізмів реалізації норм господарського права;

- створення єдиного понятійного апарату господарського права;

- пояснення правотворчих і правозастосовчих рішень і прогнозування наслідків порушення закономірностей правового регулювання.

2. Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин.

господарське право - система норм, які регулюють господарські відносини, тобто відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї господарської діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет господарського права.

Зміст предмета господарського права визначається двома основними поняттями: "народне господарство" і "господарська діяльність"

До народного господарства України належать усі розташ.на її території підприємства, установи, організації. В сукупності вони утворюють народногосподарський комплекс України (ст. 1). Це основне коло суб'єктів, які здійснюють господарську діяльність. Історично склалося так, що абсолютна більшість цих суб'єктів є державними організаціями. У зв'язку з цим держава як власник цих підприємств, установ та організацій здійснює в широких межах державне регулювання економіки. Відносини, що виникають при цьому, регулюються різними галузями права: господарським, адміністративним, фінансовим та ін.

Поняття "господарська діяльність" –д-сть ос., що повяз.з в-вом, вигот., або реаліз.товарів, робіт, надання послуг, спрямов.на отрим.доходу і провод. такою ос. самостійно або через відокремл.підрозділи, а також через б-я інших осіб, що діє на користь першої ос., зокрема за договор.комісії, доруч.або агент.дог.

Ознаки господ.д-сті:

1) Підприємн.д-сть:

1. Самост. 2. Ініціативна. 3. Систематична. 4. На власний ризик. 5. Мета-отрим.прибутку.

2) Не підприємн.д-сть:

1. Самост. 2. Ініціативна. 3. Систематична.4.--- 5. Мета-досягнення соц.-ек цілей або реаліз.статут.завдань.

Предмет господ.д-сті-в Статутах, локал.актах

Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин

У сфері господарювання можуть виникати й інші відносини, що не мають усіх ознак господарських відносин, а відтак не регулюються Господарським кодексом та нормами інших нормативно-правових актів господарського законодавства. До таких відносин ст. 4 ГК, зокрема, відносить:

майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України;

• земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використ. й охорони рослин. і твар. світу, територій та об'єктів ПЗФ, атмосферного повітря (регулювання таких відносин здійснюється відповідними кодексами та законами: земельні - ЗК ,гірничі -Кодексом «Про надра» лісові - ЛК, водні - ВК, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу (законами: «Про охорону навколишнього природного середовища»,. «Про тваринний світ»,тощо)

• трудові відносини - КЗпП та іншими актами труд. зак-ства;

• фінансові відносини за участі суб'єктів госп-ня, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів (їх регул.здійсн. Бюджетним кодексом та низкою законів і підзак. нпа)

• адміністративні та інші відносини управління за участю суб'єктів господарювання, в яких ОДВ або ОМС не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання (регул.КУПАП, низкою законів: «Про МС в Україні», «Про міліцію» та ін.).

Елементи господарських відносин мають місце (або можуть мати місце) в діяльності особистих селянських господарств: останні виробляють сільськогосподарську продукцію переважно для задоволення особистих потреб членів такого господарства (членів сім'ї), проте у разі реалізації надлишків такої продукції та надання послуг зеленого туризму селянське господарство виступає як суб'єкт господарювання зі специфічним правовим статусом, що визначається спеціальним Законом - «Про особисте селянське господарство»,

Суміжними з господарюванням є народні промисли також притаманні риси цієї діяльності - виробництво (зазвичай на професійних засадах) з метою реалізації за плату третім особам предметів художніх промислів, хоча і з відмінними рисами: творчим характером такої діяльності; додатковою метою {збереження народних художніх промислів і спадкоємного розвитку традицій народного мистецтва у певній місцевості), особливістю матеріальних благ, що виробляються при цьому, - художні вироби декоративно-вжиткового призначення. Особливість господарської діяльності, пов'язаної з народними промислами, визначається ЗУ «Про народні художні промисли».